МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з нагоди вшанування дня уродин Степана Бандери

 

         – Організувати у закладах культури, спільно з місцевими освітянами історичний екскурс, «Годину пам’яті» за участі фахівців з історії  України, краєзнавців, представників громадських організацій, що діють в межах громади чи району. Це може бути фахова розповідь, презентація, перегляд документального фільму чи уривків з історичних хронік, де головним акцентом буде розкриття ролі Провідника у визвольному русі ХХ століття.

         – Створити у фоє закладу символічну локацію «Стежками визвольної боротьби українців», де з учасниками аматорських колективів представити літературну композицію «Ідея, що запалює серця», у якій цитати з промов і  праць Степана Бандери можна поєднати нинішніми текстами про боротьбу українців з московською ордою, піснями періоду визвольних змагань початку ХХ століття та сучасними переспівами.

         – Влаштувати у фоє будинку культури (спільно з бібліотечними установами, краєзнавцями) тематичну виставку «Прапор незламної волі», присвячену життю і діяльності Степана Бандери, використавши сучасні публікації, книги, документи, світлини та інші матеріали про його спадок у сучасному контексті.

         – Запропонувати школярам і молоді громади покласти квіти, запалити лампадки біля фотостендів, пам’ятників пов’язаних з національною пам’яттю чи символічних місць, де відзначають борців за незалежність які, продовжуючи боротьбу своїх предків за волю України, віддали за неї свої життя у сучасній російсько-українській війні. 

         –Організувати у клубній установі  благодійну акцію «Перемога України – спільна справа українців»на підтримку ЗСУ чи конкретним ветеранам сучасної  визвольної боротьби, демобілізованим воїнам, які потребують реабілітації тощо.

         – Облаштувати  фотозону «Стежками визвольної боротьби»з символами боротьби УПА – вишитими рушниками і сорочками (можливо збереглися в родинах з того періоду), тризубом, прапорами, відповідними світлинами, виписками-гаслами Степана Бандери та інших провідних діячів визвольного руху України ХХ століття, поєднавши з   символами визвольної боротьби ХХІ століття – прапори з підписами героїв, шеврони, реліквії з фронту, передані в місцеві музеї, школи, заклади культури.

         – Облаштувати локацію «Рідна Україна переможе!», використовуючи прийоми та засоби активізації,  можуть бути творчо використані ті «точки опори», що надихали і вселяли віру в перемогу на початку повномасштабного вторгнення московитів, а це пісні «Ой у лузі червона калина» (пісня-гімн січових стрільців, яка стала популярною не лише в Україні), «Стефанія» гурту «Kalush Orchestra» (принесла перемогу на Євробаченні); вітання «Доброго вечора, ми з України!»; слова «паляниця» і «укрзалізниця»; пісні, складені українцями про турецькі безпілотники Байрактар та американські ракетні комплекти Джавелін, що з першого дня війни допомагали українським захисникам знищувати окупантів; зображення Бородянського «півника», намальованого, чи створеного гуртківцями декоративно-прикладного мистецтва тощо.

«ЛЮДИ СМЕРТНІ, АЛЕ ЇХ ІДЕЇ НЕВМИРУЩІ»

Орієнтовний сценарій, приурочений річниці з дня народження  Степана Бандери,  частини з якого  як інформаційний матеріал можуть слугувати допомогою творчим фахівцям клубної установи в організації урочистостей, тематичних культурно-просвітницьких заходів, інтерактивних лекторіїв тощо.

 

На екрані назва заходу,  портрет Степана Бандери з датами народження і вбивства (1 січня 1909 – 15 жовтня 1959). Звучать позивні  «Зродились ми великої години». Виходять ведучі.

 

         Ведучий. Слава Україні! Героям Слава!

         Ведуча. Пані і панове, поважана громадо, сьогодні тут, у нашій залі, присутні наші Герої – Воїни. Низький уклін кожному з вас, захисники і захисниці! Ці квіти вам, як наша безмірна вдячність за захист України і кожного з нас.

Звучить мелодія «Червона калина», діти в українському строї
 несуть до зали і дарують кожному квіти.

         Ведучий.На земній кулі кожний народ має власних героїв, які найбільше зробили для свободи своєї батьківщини. В історії України є такі національні герої, високодуховні постаті, одержимі любов’ю до України, прізвищами яких окреслюється й уособлюється епоха боротьби українців за власну державу і які стали прикладом і закликом до  чину в ім’я свого народу і своєї нації.

         Ведуча. Це Іван Мазепа, Симон Петлюра, Степан Бандера. У різні періоди визвольних змагань їх імена давали самоназву українській нації – мазепинці,  петлюрівці, бандерівці.

         Ведучий. Московські окупанти піддавали їх анафемі, вилучали з підручників історії, їх називали зрадниками і ворогами українського народу. Але ні втопити у брехні і фальші, ні викоренити з пам’яті й народної свідомості їх могутні образи нації так і не вдалося і ніколи не вдасться.

         Ведучий. З 1 січня йде новий відлік днів прийдешнього року… В Україні він розпочинається з дня нарОдин найяскравішого із знакових постатей українського визвольного руху ХХ століття, політичного діяча, ідеолога і теоретика національно-визвольних змагань Степана Бандери – українця, який у своєму прізвищі заклав долю цілих поколінь. Українця, який уособлює собою образ борців за волю України і є орієнтиром на полі битви за буття Української Нації.

         Ведуча. Наша зустріч приурочена Дню народин Героя України Степана Бандери. Людини, чия смерть стала безсмертям. Людини, навколо якої  й досі не вчухають дискусії ні в Україні, ні поза її межами. Історія Його життя і боротьби – це історія віри і незламності. Переслідування, тюрми, табори смерті, концтабори, праця в екзилі, – це було впродовж усього його життя.  На прикладі Бандери, як символові  національного спротиву, зросло нове покоління – покоління переможців, які сьогодні ціною своїх життів нищить російську навалу, що вкотре зазіхнула на НЕ своє!

На екрані вислів Степана Бандери

«РОЗДІЛЕНІ КОРДОНОМ СМЕРТИ,

АЛЕ З'ЄДНАНІ ЗВ'ЯЗКОМ ВІРИ, ІДЕЇ І ЛЮБОВИ –

ЖИВІ ТА ПОМЕРЛІ МОЖУТЬ СОБІ ВЗАЄМНО

ПОМАГАТИ ПЕРЕД БОГОМ І ЧЕРЕЗ БОГА»

Степан БАНДЕРА

 

         Ведучий. В особистості Степана Бандери ми сьогодні вшановуємо і славимо усі покоління синів і дочок незламного українського народу, що загинули за Волю України в часи національно-визвольних змагань ХХ і в час повномасштабної російсько-української війни ХХІ-го століть.

         Ведуча. Ідея відродження незалежної України живе у серцях українців і житиме вічно! Українська Держава є! Українській Державі Бути! Велика справа героїчних пращурів не згинула.

         Ведучий. У хвилині мовчання просимо вшанувати їх пам’ять. Вічна слава і вічна пам’ять Синам Героям!

Ведуча. Хвилина мовчання     (метроном, на екрані відповідна картинка)

 

            На екрані назва заходу    «ЛЮДИ СМЕРТНІ, АЛЕ ІДЕЇ ВІЧНІ»

ПАМ’ЯТІ ВЕЛИКОГО ПРОВІДНИКА

Портрет Степана Бандери, дати народження і вбивства
(1 січня 1909 – 15 жовтня 1959) 

         Ведуча. Уявити боротьбу українців за самостійність і незалежність без Організації Українських Націоналістів, без героїчної Української Повстанської Армії не можливо. Так само, як і без гідної оцінки талановитого організатора, ідеолога українського національного руху ХХ століття, голови Проводу ОУН(б) Степана Бандери, який залишив нам колосальну політологічну спадщину, яку значна частина українців не знає.

         Ведучий. У 1943 році, коли створювалася УПА, Степан Бандера сидів у німецькому концтаборі і засновником її бути не міг, та Володимир Ковальчук, (кандидат історичних наук, ст. науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України), спираючись на широке коло історичних джерел, висловлює думку, що «Бандера таки причетний до створення УПА, адже плани про створення українських збройних сил виношувались ним ще з 1934 року».

         Ведуча. Абсурдно вважати, що тоді  національно-визвольний рух був справою якоїсь жменьки людей. Дані про масовість повстанців, приведені навіть у радянських джерелах, засвідчують, що кількість людей, які пройшли через ОУН і УПА за час радянської влади, сягає півмільйона.

         Ведучий.  Степан Бандера навіть мертвим був небезпечним для комуністичної імперії есересер… Навіть мертвий він небезпечний і путінській росії в сучасній війні.

На сцені – аматорський колектив . Без оголошення на сцену виходить  аматорський коллектив і виконує повстанську пісню «Батько наш - Бандера, Україна - мати!», посилання: https://mychords.net/uk/ukrayinski-narodni/156343-ukrayinski-narodni-batko-nash-bandera.html

На екрані портрет Степана Бандери, поряд – вислів:

«ВІРА НАЙБІЛЬШЕ СКРІПЛЮЄ СИЛИ ДУШІ.

СВІДОМІСТЬ, ЩО З НАМИ БОГ,– ЦЕ НАЙПЕВНІША І

НАЙБІЛЬША ПОМІЧ ДЛЯ НАС УСІХ!». Степан БАНДЕРА

 

         Ведучий. Степан Бандера виріс у національно свідомій сім'ї, де патріотизм не тільки означав любов до України, але й передбачав жертовну діяльність в її ім'я.

         Ведуча. Щодо самого прізвища Бандера, то існує чимало версій. За найбільш поширеною – «бандера» означає «прапор», що символізує окремішність кожного народу і нації, а ще це – «керівник», «провідник», «проводир», «той, що попереду».

         Ведучий. Складається враження, що навіть прізвище програмувало його на ідейний прапор України – прапор потужності, прапор наступу, прапор безкомпромісності, прапор перемоги, до якого надто пристають слова з Декалога націоналістів: «Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за неї». І знаково, що одне зі значень слова «бандера» означає зв’язок – зв’язок поколінь. Звідси його сила сьогодні.

Ведучі йдуть за лаштунки. Пропонується перегляд відеоролика «Великий син України», підготовлений ОНМЦК, за посиланням https://www.facebook.com/watch/?v=1065987527583934

По завершенню перегляду

На екрані портрет Степана Бандери, поряд вислів:

«НІ НА ЩО НЕ ЗДАДУТЬСЯ НАВІТЬ НАЙКРАЩІ НАГОДИ Й

ГОТОВНІСТЬ ДОПОМОГТИ, ЯКЩО САМА НАЦІЯ НЕ ВИБОРЮЄ Й

НЕ КУЄ СВОЄЇ ДОЛІ ВЛАСНОЮ БОРОТЬБОЮ».    Степан БАНДЕРА

 

Без оголошення виходить аматорський колектив і виконує повстанську пісню.
 «Ой у лісі, лісі, під дубом зеленим»

                Ведуча. Найвищою цінністю роду Бандер був Господь і «усвідомлення Бога» – розуміння, що Він людині дав дві найвищі цінності – правда і воля, і якщо цю значущість не шукати в житті, обривається з ним зв’язок  – це ті засади, на яких зростав Степан Бандера. Пізніше релігія і віра стане основою концепції національної революції у політичній філософії і самого Степана Бандери.

На екрані портрет Степана Бандери, поряд вислів:

 

 «В ІСНУВАННІ УКРАЇНИ ВИСЛОВЛЮЄТЬСЯ

 І БУДЕ ВИСЛОВЛЮВАТИСЯ НАЙКРАЩЕ,

ЩО МАЄ ЛЮДСТВО, І  В ТОМУ Є

МОРАЛЬНІСТЬ БУТИ УКРАЇНЦЕМ».

Степан БАНДЕРА

         Ведучий. Шановне товариство, часники амторського колективу дарують пісню, яку у 30-х роках минулого століття написав учасник пластунів куреня Лісових Чортів Тарас Крушельницький. Він мало встиг, але він залишив по собі особливий спадок – цю пісню спротиву і боротьби. І вона, його пісня, живе. Нині, у час російсько-української війни з’являються нові її версії.

         Ведуча. «Гей-гу, гей-га»! На сцені аматорський колектив…

(текст і ноти  за посиланням https://www.pisni.org.ua/songs/516141.html)

Театралізована композиція за участі аматорського

 театрального колективу.

На сцену виходить актор у одязі  30-40-х років, який говоритиме від імені Степана Бандери, йде до столу, на якому лежать книги, сідає,  «працює».

 

         Степан.Ти воскреснеш, моя Україно! (виходить на авансцену, читає з книжки): «Національна революція супроти ворожої займанщини... викоренить лихі наслідки національного поневолення в ділянці культури і психіки народу».

(Закриває книгу і повторює): «Національна революція... Треба діяти негайно, за Донцовим: «Ми повинні вирвати нашу національну ідею з хаосу, дати їй яскравий, виразний зміст». Наша доба – доба боротьби української нації за саме життя, за свободу і за підстави для дальшого розвитку (пауза). Ідея суверенності нації у власній державі, на яку спирається український націоналізм, є універсальною, світовою, вселюдською ідеєю».

            Йде за куліси у пориві «діяти», на сцену виходять дві літніх жінки – це сестри Бандери Оксана і Володимира. Сідають за стіл, перебирають листи, світлини.

         Володимира.(Тримає конверт з листом). Знаєш, Оксано, коли перечитую Степанового листа з Берестейської тюрми, то щоразу бачу його таким ще молодим, навіть голос чую, та й сама молодою чуюся, і тебе молодою бачу. 

         Оксана. Він писав, що перед очима стоїть рідне обійстя із заквітчаним подвір’ям. Мені в Сибіру не раз воно теж привиджувалося. Поглянь, у цьому зшитку написана Степановою рукою автобіографія.

         Володимира.(читає): «Я прожив в Угринові Старому в домі моїх батьків і дідів, виростаючи в атмосфері українського патріотизму та живих національно-культурних, політичних і суспільних зацікавлень… часто сюди з’їжджалися активні учасники українського національного життя Галичині».

         Оксана. Десь тут є і про нашого батька. О, знайшла: «Я пережив хвилюючі події відродження і будови української держави. Мій батько належав до організаторів державного перевороту в Калуському повіті, я був свідком формування ним військових відділів з селян довколишніх сіл»… Скільки разів я перебирала думками в неволі те, таке неспокійне, життя нашого тата.

         Володимира. Недаремно ж Степан пише, що з малку набрався від нього бунтарського духу. Тато мали вже цілу в’язку дітей, як встановлювали при Народній Республіці українську владу в Калуському повіті, звідтам були й обрані депутатом парляменту.

         Оксана. А в 1928 році, пам’ятаєш, як на честь 10-ї річницю проголошення Західноукраїнської Народньої Республіки, тато відправляли молебень за загиблими на могилах січових стрільців – вояків Української  Галицької Армії? Тоді ж їх і заарештували разом із Степаном, і обох в тюрму посадили. По тих в'язницях наш Степан карався зо десять літ …

         Володимира. Та він, вважай, змалку до них себе і готував. Пам’ятаєш, як наша сусідка, пані Парася, оповідала: «О, він себе так вишколював, так вишколював… Брав ремінь, стягав одіж і тако себе бив, пхав собі попід шкіру голки: чи може він витримати, як заберуть до тюрми. Здоров’я не мав, то загартовувався».

            Оксана. Та й Ромко Роденський, що жив разом з Степаном на квартирі, згадував подібне: «Він вкладав свої пальці між двері та одвірок та затискав їх до крові; припікав свої руки до скла гасової лампи і кричав до себе «Зізнавайся, Степане!» і тут же давав собі відповідь: «Ні, не зізнаюся!».

         Володимира. Ніхто з рідних навіть і гадки не мав, що те хоровите хлоп’я  явить таку силу духу. Мав ревматизм, болі в суглобах, але він усе долав, аби до «Пласту» потрапити. Бо там жили спортом, походами, любов’ю до всього українського. І він став пластуном, так хотів порадувати маму, але її уже забрала смерть.

         Оксана. А ще ж як прагнув  учитися далі… влада не оформляла паспорт для виїзду на навчання, то ж з головою поринув у роботу «Просвіти».

З кількох куліс на сцену уже виходить, тихо співаючи, вокальний колектив.

         Оксана. Щось ми, сестро, забалакалися. Хочемо виговоритися за всі 49 років, на які розлучив нас Сибір несходимий, вважай, за ціле півстоліття. Чуєш, співають? Це ж ті пісні, що так любили і батько, і Степан, родина наша, вся «Просвіта» колишня.

Сестри слухають повстанську чи стрілецьку пісню у виконанні аматорського колективу. Пісні того часу за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=3qcCFFdbhtshttps://www.youtube.com/watch?v=N5FHmlBKMa4, https://www.youtube.com/watch?v=yru0qyNvnjI

Колектив виходить за куліси, сестри продовжують розмову.

 

         Володимира. Мені таки не йдуть з голови слова пісні, що батько з Степаном любили: «Тут, де ми живем, стане Україна». Ох,здавалося б, ті мрії, вилиті в наших піснях про Україну від Карпат по Дон, уже мали збутися!

         Оксана. Та, польська влада його засудила на смерть, Гітлер запроторив  до концтаборів, а загинув він від руки агента КДБ, який убив його у Мюнхені.

         Володимира. У в’язниці  чи  на волі, Степан завжди  брав  на себе  відповідальність, він  вмів  і знав як вести за собою інших. Намагався багато працювати, щоб домогтися найголовнішого – Української Самостійної Соборної Держави.

         Оксана. Знаєш, як  на тому великому  судовому  процесі у 1962 році, що  був у німецькому Карлсруе, донька нашого Степана Наталка сказала: «Мій незабутній  батько виховав  нас в  любові  до Бога  і  України. Він був  глибоко  віруючим християнином  і загинув  за  Бога та незалежну  вільну  Україну. Він уособлював  цей великий  ідеал, і залишиться  провідною зіркою  всього  мого життя,  життя  мого брата і моєї сестри та української молоді».

            Актор у ролі Бандери йде до стола, Володимира і Оксана відходять на  горизонт сцени.

Голос за лаштунками (може бути у запису):  Прошу встати – суд іде!

                                     Proszę wstać i zamknąć się, sąd nadchodzi!

Голос прокурора. Підсудний Степан Бандера, ви є крайовий провідник ОУН?

Степан. Так. А за військовим обов’язком я – член Української Військової Організації.

Голос прокурора. Вас притягнуто до відповідальності за участь в організації вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. Ви визнаєте свою вину?

         Степан. Так. Визнаю свою причетність, але за вину це не вважаю. Ми служимо побудові держави, назва якої – Україна!

         Голос прокурора. Прошу засудити Степана Бандеру та інших 11 українських терористів до смертної кари як державних злочинців. Хай відповідають за все перед Богом.

 «БЕЗ ВЛАСНОЇ ДЕРЖАВИ, БЕЗ ВИЗВОЛЕННЯ,

ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ, УКРАЇНА НЕ МОЖЕ МАТИ

АНІ ДОБРОБУТУ, АНІ ДЕМОКРАТІЇ»

Степан БАНДЕРА

         Ведучий.Усе своє свідоме життя у Степана Бандери на першому місці була  ідея – Суверенна Соборна Українська Держава, а все інше потім… Як і бандерівський дух, його ідея,  живе поміж нами і «до неї йдемо неухильно. А шлях наш – це шлях революційної визвольної боротьби», – як писав Провіднк

         Ведучий. «Великою особистою місією Степана Бандери було – не сплямити чистих символів, за які люди без вагань віддавали життя. Він не здобув на вимушеній в міґрації маєтку ні для себе, ні для своїх дітей, не облаштував вигідного життя, боровася, коли оптимісти втрачали віру в успіх його великої мети – як член ОУН i Провідник, він виконував свій життєвий обов’язок за будь-яких найнесприятливіших обставин – і став прапором для борців за Україну».

         Ведучий. Гітлерівців обурювала надто самостійницька діяльність українських патріотів, розпочалися масові арешти членів ОУН на всіх окупованих територіях в Україні і Європі. В ув’язненні опинилися півтори тисячі оунівців.

         Ведуча.ОУН переходить у підпілля. Замість ув’язненого Бандери головою Проводу обирають Романа Шухевича, який одночасно стає і головним командувачем УПА на Волині та очолює український уряд – Генеральний Секретаріат.

На екрані портрет Степана Бандери з написом:

 

«НІ НА ЩО НЕ ЗДАДУТЬСЯ НАВІТЬ НАЙКРАЩІ

 НАГОДИ Й ГОТОВНІСТЬ ДОПОМОГТИ,

ЯКЩО САМА НАЦІЯ НЕ ВИБОРЮЄ Й

НЕ КУЄ СВОЄЇ ДОЛІ ВЛАСНОЮ БОРОТЬБОЮ».

                                                Степан БАНДЕРА

 

Ведуча. У 50-х роках, після довголітньої нерівної і жорстокої боротьби, ОУН і УПА спливали кров'ю в степах України, по волинських лісах і на схилах Карпат. Після війни і аж до дня атентату Степан Бандера очолював єдиний дієздатний керівний центр ОУН, сподіваючись на слушний момент для відновлення боротьби за Українську державу.

         Ведучий. «Організація українських націоналістів – це визвольна політична організація, її основне завдання і посвята – це боротьба за визволення України, за Українську Самостійну Соборну Державу.

         Ведуча. Такою постає правда про позицію Бандери у Другій світовій війні всупереч брехливій пропаганді, вигадкам про його співпрацю з фашистською окупаційною владою.

 «НЕ ЗІБ’ЄТЬСЯ З ДОРОГИ ТОЙ, ХТО В КОЖНІЙ СПРАВІ

В УСЯКІЙ СИТУАЦІЇ КЕРУЄТЬСЯ ОДНІЄЮ МІРКОЮ –

 ЩО І НА СКІЛЬКИ КОРИСНЕ ВИЗВОЛЬНІЙ СПРАВІ».

Степан БАНДЕРА

 

         Ведучий. 15 жовтня 1959 року Степана Бандеру підступно вбито. Німецький Верховний суд ствердив, що вбивцею Бандери є радянський уряд,  Москва. Смерть 50-літнього Степана Бандери тяжкою вагою впала на вАги історії і стала, насправді, безсмертям української національної ідеї. Загибель – це лише кінець тернистого шляху, шляху безперервної і незламної визвольної боротьби і віри. Вона спалахнула священним вогнем, примусила нас прозріти, озброїла, остаточно пробудивши.

На екрані назва заходу   

«ЛЮДИ СМЕРТНІ, АЛЕ ІДЕЇ ВІЧНІ»

ПАМ’ЯТІ ВЕЛИКОГО ПРОВІДНИКА

 

Ведуча. Є на Божому світі ім’я, що становлять епохи і ери:

     Хай же вічно народам сія Українська епоха Бандери!

     Відійшов ти – за багатьох, щоб невольникам виросли крила. 

     У журбі Україна і Бог при твоїй незабутній могилі... .

     Хай ворожа московська змія не зазна ні від кого привіту,

     Хай ісходить Бандери ім’я понад світом – осяяним квітом.

                                                                          Леонід ПОЛТАВА

 

Без оголошення на сцену виходить аматорський колектив, виконує Гімн Бандері («Хай живе Степан Бандера!»), слова і музика Святослава Кліма, текст і ноти дивитися за посиланнями https://www.pisni.org.ua/songs/3387121.html,

                                  https://www.facebook.com/watch/?v=384934196452767

 

         Ведучий. «Бандерівцями» називають московські шовіністи всіх свідомих українців, а українську мову вони з ненавистю називають «бандерівською.

         Ведучий. Українське зерно, засіяне Бандерою і його однодумцями, проросло і дало чи не найбільший урожай…. Це він допоміг кристалізувати українську державницьку думку, залишивши усім як заповіт слова Декалогу Українського Націоналіста: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї».  Боротьбу за свою рідну землю сьогодні продовжують його гідні нащадки.

         Ведуча. Хто, як не ми? Коли, якщо не нині?

            Кого провчати, як не вражу чадь ?! –

            В могилі братській – у глинянській глині

            Про це мені брати мої кричать.

А ще в тій глині, у кривавім глеї,

Устами героїчної доби

Кричать брати, що нам в ім’я ідеї

Єднатись треба духом боротьби.

            Вставаймо, вічні революціонери,

            Під кольором бандерівських знамен,

            Бо хоч-не-хоч, а іменем Бандери

            Всіх українців хрещено здавен.      Богдан СТЕЛЬМАХ

 

         Ведучий.Дякуємо і вклоняємося всім, хто бився на смерть проти споконвічного московського  ворога сотню літ потому і бореться сьогодні.

         Ведуча.Дякуємо і вклоняємося нашим Збройним Силам України – спадкоємцям УПА! У нас один і той же смертоносний ворог, але у цій війні Україна вже не одна – з нами Європа,  США, з нами цивілізований світ! Честь і шана вам, Воїни! Вистоїмо і переможемо, бо «коли мільйони людей цього так палко бажають, це неодмінно станеться. Бог допоможе нам! І кров та смуток обернуться світлом і радістю!» (Олена Теліга).

        

         Ведучий.Навіки віків слава Героям України, імена яких янголами злітають над Українським Прапором боротьби і примножують Силу Українського Воїнства!

Ведуча. Нехай міцніють наші душі і серця в єдності задля перемоги України!

         Ведучий. Будуймо Україну, допоки її захищають дочки і сини! І нехай  «ніщо не зупинить ідеї, час якої настав!». 

         Ведучий.Україна вистоїть! Україна переможе!

Ведуча. Слава Незборимій Нації! Слава незламній Україні! Героям Слава!

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ!

 

Одночасне виконання Гімну України учасниками  та всіма присутніми людьми.

 

 

Використана література:

– Володимир Ковальчук, Валерій Огороднік. «Листи Степана Бандери, членів ЗЧ ОУН і ЗП УГВР» (анотований покажчик матеріалів ГДА СБ України);

– «Збірка документів і матеріалів про вбивство Степана Бандери» (Світовий український визвольний фронт);

– «Вибір із зібраних матеріялів професора П. Ґоя, Інститут Української Мартирології»;

– Василь Іванишин. «Національні лідери України»;

– Ірина Фаріон. «Степан Бандера та його політологічна спадщина»;

– Відкриті джерела соціальних мереж та Вікіпедії.

 

 

Методичні матеріали підготувала Ніна ФУРДИЛО

провідний методист відділу організаційно-методичної

та видавничої діяльності.