Унікальний фестиваль «Український коровай–сузір’я» започаткували працівники культури Володимир-Волинського району Волинської області.
– Автором ідеї виступив редактор газети «Володимир-Вечірній» Едуард Залуський, – розповідає директор районного будинку культури і головний організатор Людмила Оцалюк. – Його проведення підтримала районна влада, депутати, виконком Володимир-Волинської міської ради. Й ось він проводиться уже вчетверте. Цього року в рамках фестивалю «Український коровай–сузір’я» відбувалося театралізоване вуличне дійство з участю фольклорних колективів району «Весільне подвір’я», виступали гості з інших районів Волині, з Польщі та Сербії.
Зранку на площу Героїв до міста з’їжджають підприємці з цілого району. Везуть цибулю, картоплю, овочі, фрукти, саджанці, хлібопекарські вироби, мед, цукор, яйця, крупи, борошно і ще багато чого… Поміж тим підприємливим людом знайшлося місце і для фольклорних колективів з Володимирщини та сусідніх районів. Вони облаштували цікаві етнографічні обійстя зі старовинним домашнім скарбом – домотканими ряднами, вишиваними рушниками і скатертинами, кужелицями, прядками, веретенами, ночвами. Кожне фольклорне обійстя має хатку, обгороджену плетеним тином, на якому висять глечики. Подекуди стоять вози із гарбузами та домашнім начинням. Усі гості у старовинних сорочках, запасках, фартушках та ще й співають давніх звичаєвих пісень. Привезли із собою традиційне домашнє частування – вареники, голубці, пироги, ковбаси, страви із капусти, квашені огірки і помідори, домашню наливку. А ще кожне село вирядило до тисячолітнього міста своїх найкращих коровайниць із свіжоспеченим короваєм. Тож, ідучи за покупками, кожен міг послухати прабатьківських пісень, спробувати весільних страв та домашнього короваю.
Відкривши фестивальне дійство, вирушили на пошуки прабатьківських джерел і керманичі району та міста, гості з Польщі і Сербії. Їх радо зустрічали піснями на етнографічних майданчиках «Заручини у Свічеві», Білинський шинок», «Шинок у кума» (Лудин), Бабусина світлиця» (Стенжаричі), «Запросини на весілля» (Рогожани), «Коровай по-бубнівськи». Тут навіть сільський голова Олександр Петрович Романюк підніс високим гостям по келишку медовухи, розповів, що ось уже шість років поспіль очолює сільську громаду і весь цей час намагається власним прикладом залучати жителів до громадських справ. Він і у футбол грає: «Бо ж наша команда бере участь у першості району, а негоже останніх пасти!». І за волейбольну команду виступає, і в аматорській творчості – один з найактивніших учасників.
– До речі, – каже, – наш коровай торік зайняв третє місце, цьогоріч спекли ще кращий.
Зустрічають співом гостей «Льотничівська хата», «Весільний коровай по-зарічанськи», «Троїсті музики»... Біля останнього навіть танцюють, а сусід-підприємець – у нього добре торг пішов, завдяки музикам – так і взагалі за трилітровкою для троїстих побіг. Отакі чудеса. Народний аматорський фольклорний гурт «Троїсті музики» з с. Соловичі Турійського району з такої оказії заграв навіть марша.
–Ось уже котрий рік беремо участь у фестивалі «Коровай-Сузір’я», – розповідає начальник відділу культури Турійської райдержадміністрації Наталя Олександрівна Романчук. – Це дивовижна подія у житті Волині, а може й усієї України. Цього року сподобалося найбільше.
Зупиняємось біля етнографічного майданчика «Хобултівське весілля». Жіноча вокальна група на чолі з директором Будинку культури Іриною Євгеніївною Бугай та художнім керівником Ніною Миколаївною Гнатюк відтворили обійстя молодят. Діяли за жартівливим: «Постав хату з лободи, до чужої не веди...» Привезли з собою всіляке домашнє начиння, вишивки і... пісні.
– Я і художній керівник – багатодітні матері, маємо по троє дітей, є городи, господарство, – розповідає Ірина Євгеніївна. – Переробили усю сільську роботу. І картопля, і буряки, і соняшники цей рік уродили. Тож із добрим настроєм приїхали на вже традиційний фестиваль.
У репертуарі вокального ансамблю ліричні весільні пісні «Ой горіла сосна, палала», «По садочку ходжу», «Несе Галя воду», «Чорні очка як терен»... У колективі – десятеро співачок. Серед них завідуюча клубом с. Микуличі Антоніна Володимирівна Захарчук, Ліля Йосипівна Карабась, Ірина Миколаївна Дячук, Ліля Степанівна Бугай, Аркадій Володимирович Вовк (хатку ставив). А коровай цьогоріч на свято пекла Оксана Миколаївна Лукашук. Усіх охочих вони частували і варениками, і салом, і квашеними помідорами та огірками, капустою, наливками та горілкою... Не обминули їхню «хатку із лободи» депутат обласної ради, директор ТзОВ «П’ятидні» Валерій Діброва, голова райдержадміністрації Валентин Скуба, голова районної ради Степан Слащук, міський голова Петро Саганюк, гості з Польщі та Сербії – віце-староста Кентшенського повіту Збігнєв Новак, директор комплексу шкіл Марії Скадовської-Кюрі Ірена Хаджевічь, віце-староста Грубешівського повіту Лєшек Червонка, представник Грубешівського староства з гуманітарних питань Павел Клошінські, голова культурно-мистецького товариства «Перва Іскра» Душан Ненадіч, радник з питань культури державної адміністрації Милорад Станевич. Почастували і їх, а ще розповіли, як накупили на 919 гривень будматеріалів і почали самотужки робити ремонт... Ось такі самовіддані культпрацівники на Волині.
Ярмарок гуде, перегукується, торг іде, грошики перетікають з однієї кишені в іншу. Старе і мале щось шукає, напитує. Своєю продукцією торгують місцеві та приїжджі купці, як в часи короля Данила. А там зчинився гармидер… Це один півень, наслухавшись пісень, і сам став співати на увесь ярмарок. Люди приходили подивитись: «Що за артист такий!» Курочки сокотіли, качечки крякотіли, а кролі помовкували. А на центральній сцені йшло фольклорне дійство, грали троїсті музики, фольклорні колективи відтворювали фрагменти весілля – обряд «Сватання», «Запросини на весілля», «Благословіння на шлюб молодих», «Випікання короваю»…
Замилувався старовинними коровайними піснями вощатинців, познайомився з неперевершеною співачкою та ще й найстарішою коровайницею цього фестивалю. Олександра Павлівна Савчук 1928 року народження. За своє життя спекла сотні, а може й тисячі короваїв.
– Хто ж їх рахував, – усміхається Олександра Павлівна. – Рідко яке весілля обходиться без моїх короваїв. Цього року пекла для правнучка Ігоря Приступи, онуки Юлі (Ганниної). Технологія випікання короваїв за час мого життя майже не змінилася. Єдине, що хочу сказати, раніше були своя сметана, масло, молоко, тепер їх часто купують у крамницях. Але сам обряд, замішування, рецепти, принцип випікання, пісні не змінилися. Сьогоднішній коровай я пекла разом із Галиною Василівною Карп’юк, Надією Михайлівною Савчук, Катериною Стахівною Красюк. Від себе хочу запропонувати рецепт короваю: на дві літри молока додаємо півтора кілограми цукру, кілограм маргарину, вісім ложок олії (щоб коровай був пухким) і масла зо сто грамів (але не більше, бо може сісти). А як коровай домашній, то ще й жменю копійок, бо такий звичай у селі. Замішуємо у ночвах, з піснями, всі присутні співають і бува музики грають. До короваю є зо двадцять пісень. Я коровайну справу перейняла від свої бабусі Марини Клим’юк. Зараз від мене вчаться молодші.
Керівник колективу – завклубом с. Вощатин Ярослава Миколаївна Клин. У колективі окрім названих жінок ще співають Людмила Василівна Бойко, Людмила Олександрівна Пужик, Лідія Степанівна Рибка.
Багато цікавих звичаїв, пов’язаних з випіканням короваю побутує і в селі Красностав. Керівник народного аматорського фольклорного колективу «Джерело» Любов Миколаївна Гудим розповідає: «Наш коровай пекла Наталія Селещук. Як це робиться, ми детально показували на сцені. Щоб добре жили молоді, потрібно просити благословення у Бога, Божої Матері та янголів, що ми й робимо».
Відтворювали цей звичай подружжя Тамара Віталіївна та Віктор Васильович Луцюки, Валентина Василівна Пилип’юк, Алла Федорівна Селещук, Тамара Павлівна Вітрук, Марія Павлівна Гайкевич, Марія Михайлівна Селещук. Любов Гудим – за фахом вчитель іноземної мови, працювала у школі, але так полюбила народні звичаї, що двадцять років тому створила цей колектив. З 2003 року він носить звання народного аматорського. У репертуарі фольк-гурту родинно-побутові, звичаєво-обрядові, стрілецькі, повстанські, ліричні пісні. Їх жінки співають акапельно. Часто беруть участь у пісенних дійствах, що проводяться у Польщі. Виступали у Берегині, Красніках, Грубешові, Решелі, Асунах. В останньому сільці до вісімдесяти відсотків населення – українці, війт-староста – також українець, тож приймали красноставців, мов родину. Пісні учасниці фольклорного гурту записали від Ганни Савчук, Марії Гудик, Олени Веремчук, Анастасії Пилип’юк. Останній було вже сто років, коли передавала свої співання. Нікого з цих жінок уже нема, а їх пісні живуть. Тепер «Джерело» намагається перебрати невідомі пісні від Антоніни Лещук, Ніни Литвинчук, Надії Ващук. Останній також уже виповнилося вісімдесят три роки. Записують рідкісні колядки і щедрівки, петрівчані і купальські пісні. Дуже стародавні. Розповіли про ось такий давній звичай, який дійшов до наших днів. Коли замісять коровай, вбирають гарненько коцюбу чи лопату лєнтами і йдуть до дівчат. Намагаються знайти якісь їх речі і викинути із хати, це щоб дівчата не засиджувались у дівках, а шукали собі пари і виходили заміж.
Красностав – село хліборобське. Після розпаду колгоспу тут з’явилися свої фермерські господарства, долею яких опікуються Олександр Кохан, Петро Герасим, Петро Столярук, Мирон Гаман. Люди звиклі до праці, вміють і люблять господарювати. Цьогоріч зібрали добрий урожай зернових, картоплі, овочів. Залишилися у полі лише буряки. Тож приїхали сільські господині на свято у доброму настрої, зодяглися у старовинні корсетки, спідниці, фартушки, сорочки. Цим речам більше ста років, збирали їх по селу від старших людей – уже названих, а також від Тетяни Веремчук та Віри Семенюк. Їх вже нема, а пам’ять про них і їх уміння живе. Тому й назвали красноставці фольклорний гурт «Джерело». Воно ніколи не замулиться. На цьому фестивалі красноставці показали обряд випікання короваю, заспівали коровайних та весільних пісень, а ще подивились і послухали, як це роблять в інших селах Володимир-Волинського району.
–Нічого запозичувати у них не сміємо, бо ж фольклорний колектив має користуватись усім своїм, – кажуть учасниці гурту. – Здавалось би, у них такі самі пісні і звичаї, як і в нас. Ніби й слова схожі, а мелодія інша.
У фестивалі взяли участь народний аматорський колектив троїстих музик БК с. Соловичі Турійського району (керівник Михайло Дмитрук), народний аматорський фольклорних колектив «Перевесло» БК с. Старий Загорів Локачинського району (керівник Євгенія Шажко), фольклорний колектив БК с. Поповичі Ковельського району (керівник Тамара Крицко), народний аматорський фольклорний колектив «Діброва» БК с. Куснище Любомльського району (керівник Тетяна Скач), народний аматорський хор «Червона калинонька» БК с. Крупа Луцького району (керівник Олександр Галайда), народний аматорський фольклорний гурт «Живиця» клубу с. Домашів Ківерцівського району (керівник Надія Бугайчук), фольклорний колектив БК селища Жовтневе «Серпанок» (керівник Наталія Мазурок), фольклорний колектив «Криниця» села Видерта Камінь-Каширського району (керівник Людмила Лесик), народний аматорський ансамбль народної пісні «Лісова пісня» Шацького району (керівник Галина Корнелюк), фольклорний колектив НДП с. Галичани Горохівського району (керівники Іван Омельчук, Галина Антонюк), фольклорний колектив с. Хмелівка, народний аматорський гурт «Джерело» БК с. Красностав (керівник Любов Гудим), троїсті музики с. Овадне, колектив із м. Грубешова, культурно-мистецьке товариство Прва-Іскра (м. Барич-Обреновац, голова товариства Ненадіч Душан), естрадний гурт з Кентшенського повіту. Організатори свята зібрали усіх найповажніших коровайниць району. Серед них – Катерина Володимирівна Бутулай (с. Березовичі), Світлана Яківна Адамович (с. Стенжаричі), Любов Євгенівна Франчук (с. Амбуків), Наталія Іванівна Селещук (с. Красностав), Галина Семенівна Сташук (с. Рогожани), Людмила Йосипівна Проць (с. Хотячів), Євгенія Михайлівна Оніщук (с. Селець), Оксана Миколаївна Лукашук (с. Хобултова), Наталія Євгенівна Гонтарук (с. Зимне), Лариса Тимофіївна Мельничук (с. Бубнів), Євгенія Леонтіївна Семенюк (с. Микитичі), Валентина Варфоломіївна Федорук (с. Володимирівка), Марія Трохимівна Каліновська (с. Хмелівка), Руслана Григорівна Сиротинська (с. Вощатин), Марія Володимирівна Перепелиця (м. Устилуг), Лариса Анатоліївна Сав’юк (с. Новосілки), Лідія Іванівна Занько (с. Заріччя), Олександра Павлівна Савчук (с. Вощатин), Надія Миколаївна Антонюк (с. Білин), Тетяна Павлівна Гукало (с. Суходоли), Віталіна Жумірук (м. Володимир-Волинський), Віра Прусіцька (с. Верба), Олена Валігура (с. Поничів), Катерина Крупа (с. Свійчів), М. В. Шум (с. Овадне, ПП «Універсам»), Л. М. Левонюк (с. Самари, ПП «Косенко»), В. Редько (смт Шацьк), Тамара Вікторівна Невідомська (с. Коритниця), Олена Василівна Єрошенко (Володимир-Волинський хлібозавод). Оце так заслужені люди. Адже сподавна ведеться, що у коровайниці запрошують лиш тих жінок, котрі добре живуть у шлюбі, справні рукодільниці та господині. А в холі районного будинку культури організатори фестивалю зібрали унікальні колекції короваїв, дідухів, вишиваних рушників та картин, дитячих малюнків. Очі розбігаються від цієї краси. Люди в захоплені: «Невже це робили наші люди». Так, великий і талановитий народ живе у Володимир-Волинському районі. Свої різдвяні снопи-дідухи привезли до древнього міста майстрині с. Амбуків, с. Рогожани, Зарічанська сільська рада, с. Березовичі, с. Красностав, с. Овадне, с. Микуличі, с. Хобултова, Льотничівська сільська рада, с. Білин, с. Хотячів, с. Стенжаричі, м. Устилуг, с. Ласків, с. П’ятидні, с. Зимне, с. Житані, с. Бубнів, с. Селець, с. Зоря, Микитичівська сільська рада, с. Свійчів.
Завершився Всеукраїнський фестиваль «Український коровай-сузір’я» великим гала-концертом, у якому взяли участь фольклорні колективи Волині, Польщі та Сербії, відомі українські співаки та артисти. А на закінчення, як і велить весільний звичай, усім глядачам – а їх був повнісінький будинок культури – вділили короваю, а мені перепала ще й китичка-деревце, гарно прибрана стрічками та квітами.
«Український коровай-сузір’я» – фестиваль, який би мав здобути вседержавну підтримку, транслюватися по наших теле- та радіоефірах. Такі свята варто було б проводити щоосені у кожному селі, районному та обласному центрах, адже ми нація хліборобів. Дивлячись на це величне співоче дійство, думалось: Хліб – батько, а коровай – мати!» Благослови ж, Боже, та ще й Божая Мати цей фестивальний похід та його талановитих організаторів і учасників.
Сергій Цюриць
