Міжнародний фестиваль українського фольклору „Берегиня" виник з ініціативи управління культури облвиконкому і Волинського центру народної творчості (тепер Навчально-методичний центр культури Волині). Ідея фестивалю належить заслуженому працівнику культури України Володимиру Денисюку і тодішньому заступнику міністра культури України Валентині Врублевській, яку у різні роки втілювали у життя заслужений працівник культури України Микола Приймак, Петро Клекоцюк, Богдан Самохваленка, Володимир Лисюк, Віталій Бобицький, Леонід Михайлівський, Віктор Давидюк, Ірина Хмілевська, Борис Шарварко, Василь Вовкун. 

   Міжнародний фестиваль українського фольклору започатковано у м. Луцьку в червні 1991 року. Другий, Третій, Четвертий і П’ятий фестивалі фольклору відбулися відповідно у вересні 1993, червні 1998 та вересні 2004, травні 2007 років. Шостий Міжнародний фестиваль українського фольклору „Берегиня" проходитиме 8-10 жовтня ц. р. Кошти на проведення фестивалю виділило Міністерство культури і туризму України, обласна державна адміністрація, обласна Рада, Луцька міська Рада, спонсори. Оргкомітет VІ Міжнародного фестивалю українського фольклору "Берегиня" очолює заступник голови облдержадміністрації Олександр Курилюк. Директором-розпорядником фестивалю призначено начальника управління культури і туризму облдержадміністрації Володимира Лисюка. Головний режисер фестивалю – заслужений діяч мистецтв України Ірина Хмілевська. Також у режисерсько-постановочній групі – Леонід Михайловський, Петро Клекоцюк, Віталій Герасимлюк, Ніна Фурдило, Галина Остапчук та інші. Головний художник фестивалю – Софія Пасюк. Головними організаторами виступають управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації, навчально-методичний центр культури Волині, науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки. Фестиваль проходить під патронатом голови облдержадміністрації Бориса Клімчука.

   Ми витримуємо координату, задану двома останніми фестивалями. Вони були одними з найвдаліших і в основному репрезентували весняно-літні та осінні обрядові дійства. VІ Міжнародний фестиваль українського фольклору „Берегиня" представлятиме звичаєво-обрядову автентику літньо-осіннього циклу, – наголошують організатори фестивалю. – Час його проведення співпав з одним із найбільших православних свят – Покровою. Українська космогонія, міф та архетип, звичаєва обрядовість, усно-поетична і пісенна творчість врожайного Раю-Ирію, який все має і потребує лиш захисту, і буде тою серцевиною, що об'єднуватиме фольклорно-етнографічні дійства. 

   

   На всіх майданчиках і сценах у ці дні відбуватимуться дійства, притаманні усій українській традиції цього періоду. Збір врожаю, готування весіль, парубоцька звитяга й краса дівчат, музика вулиць і вседостаток застіль. Це пастуші пригоди, змагання косарів і жниць, перший й останній сніп, виснажлива господарка й колективна сільська толока з її чаром пісень, музикування, жартів. Поруч із неповторними жіночими співами звучатимуть й чоловічі козацькі та повстанські пісні. Адже Волинь – край давніх козацьких традицій, колиска Української Повстанської Армії. Буде багато обрядових картинок - весілля, хрестини, селянська толока, молодіжна вулиця. А ще ярмарківщина, погостини, кавалерка, залицяння.

   До участі запрошені фольклорні колективи від українських громад Росії, Угорщини, Польщі, Литви, Латвії, Білорусії, а також із більшості областей України та районів Волині. У програмі фестивалю концерти українських та закордонних фольклорних колективів, наукова конференція «Народна творчість українців у просторі і часі», вечори Волинського і Поліського фольклору, конкурс солоспіву «Колискова мами», українські танці «Ой заграйте, музики», виставка-продаж робіт народного мистецтва України «Містечко майстрів». Усі дійства відбуватимуться у Волинському академічному обласному музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка, Палаці культури м. Луцька, Волинському краєзнавчому музеї, Луцькому замку, на Театральному майдані та вулиці Лесі Українки. 

   Райони Волинської області відтворять обійстя гончаря, кузню, лісничівку, старовинний шинок, млин, ґуральню, рибальське подвір'я... Пасічники обіцяють почастувати справжнім бджолиним медом і медовухою, а господині змагатимуться за титул найгостиннішої хлібосільниці – варенники, ковбаси, кльоцки, пироги… А ще буде спільна молитва у Свято-Троїцькому кафедральному соборі, традиційна святкова хода учасників фестивалю до Луцького замку, зустріч гостей з керівництвом області, українська дискотека у парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, фестивальні походеньки вулицями старовинного Луцька. 

   У цьому особливість концепції „Берегині - 2010". Її авторами стали заступники директора навчально-методичного центру культури Волині Петро Клекоцюк та Любов Рожнова, заслужений працівник культури України Ірина Хмілевська, директор-розпорядник фестивалю Володимир Лисюк. В культурно-мистецькому плані Міжнародний фестиваль українського фольклору "Берегиня" надає пріоритет традиційним формам українського фольклору, хоч практикує й заохочує сучасну інтерпретацію цих форм. 

   В науковому плані залучення провідних українських науковців-фольклористів та практиків-аматорів як і на попередній "Берегині" має забезпечити вироблення практичних рекомендацій для творення сценічних форм фольклору та їхнього впровадження в побут українців на етнічній території та території компактного проживання українських громад за кордоном. З цією метою, крім наукової конференції, в рамках фестивалю проходитиме постійнодіючий семінар та "круглі столи". 

   "Берегиня" започаткувала фольклорний рух в Україні. Після "Берегині" у наших сусідів-рівненчан народився Міжнародний фестиваль „Коляда", у Харкові - „Покуть", в Івано-Франківську - "Родослав", в Чернівцях - "Буковинські зустрічі". Проводиться подібний фестиваль на Бойківщині. Ця хвиля докотилася до столиці України, в курортний Крим. На Волині, завдячуючи „Берегині", з'явилися такі міжнародні імпрези як „Різдвяна містерія", „Поліське літо з фольклором", Всеукраїнський фестиваль естрадної пісні „На хвилях Світязя", Міжнародний фестиваль соломкарів «Сніп», пісенні молодіжні форуми у Володимирі-Волинському і Ковелі, фестиваль повстанської пісні. Всі ці дійства, а ще клопітка робота по збереженню народної творчості, наукова і експедиційна діяльність, постійні фольклорні огляди і свята й привертають увагу української громадськості до необхідності збереження народної культури. "Берегиня" завжди була у полі якнайпильнішої уваги провідних вчених. 

   

   До відкриття фестивалю приурочено випуск різноманітної друкованої продукції -запрошень, афіш, програм, буклетів, книг. 

 БЛАГОСЛОВИ, «БЕРЕГИНЕ», НАШУ УКРАЇНУ 

Оргкомітет Тел. 72-35-46, 72-81-01, 77-10-39