«Славна героїчна сторінка створення та діяльності Колківської повстанської республіки… стала надихаючим прикладом боротьби в умовах німецької окупації за самостійну соборну незалежну Україну.
     Нинішнє покоління людей має знати про цей феномен і берегти пам’ять про його мужніх творців» (Василь Федчук, волинський краєзнавець).

     У звитягах за побудову вільної і незалежної української держави, яка б на усі майбутні віки була тим «ковчегом», що вбереже український народ, українську культуру від нищення і стане непорушною твердинею державних і людських цінностей – за цю національну ідею впродовж не одного століття покладено мільйони життів …
     «Жоден народ так тяжко не боровся за свою незалежність, як українці», – писав відомий британський журналіст-міжнародник Ланселот Лоутон, що мав вагомий вплив на формування проукраїнської громадської думки в Європі минулого століття.

     Присвячено всім, хто відважно боровся і згинув за свій край, людям, які були й назавжди залишаться прикладом непохитної жертовності та високої любові до рідної землі в битві за її свободу.
     Хочемо, аби кожен з вас, переглядаючи виставку, тим самим розділив пам’ять і пошану до людей і подій, які були в історії України і нехай ця сторінка історії спонукає усіх небайдужих до вивчення і кращого її пізнання.
 Виставка створена за участі ГО «Волинське обласне ветеранське товариство політичних в’язнів і репресованих»






     Повстанська Рспубліка створилася весною 1943 року з центром у містечку Колки Маневицького району і стала унікальним явищем в історії національно-визвольної боротьби українців за свою незалежність.
     Це був острівець площею у 2,5 тисячі квадратних кілометрів вільної і самостійної Української Держави, котрій у вирі Другої світової війни вдалося проіснувати майже вісім місяців. Феномен народної республіки став проявом глибокої туги українців за власною державою, образом якої стали Колки і вся звільнена повстанська територія. У створеній народній Республіці існував взірцевий повстанський і громадянський порядок.
     А розпочалося формування «території свободи» у березні-квітні, коли повстанські відділи ОУН-УПА звільнили від «коричневої» і «червоної» чуми – німецьких окупантів і більшовицьких партизанів населені пункти Ківерцівського, Маневицького, Рожищенського, Степанського, Цуманського районів. На в’їзді в Колки було встановлено тріумфальну арку з написом: «Колки тимчасово до визволення Києва – столиця України». Містечко  стало не лише адміністративним центр, а й місцем розташування проводів ОУН і УПА, єдиної в УПА військової школи кіннотників,  штабів командувача групою «УПА-Північ» Клима Савура та групи УПА «Турів». У Колках часто перебував Роман Шухевич, головний командир Української Повстанської Армії.
     У перших числах листопада 1943 року гітлерівські війська із залученням регулярних фронтових частин, авіації, танків і артилерії з польських загонів Армії Крайової та «власівців» із армії РОА, вщент спалили містечко Колки, розстріляли сотні мирних жителів.
     На честь героїв-колківчан в селі Ситниця було споруджено насипану могилу з хрестом. У 1944 році представниками радянської влади могилу знищено, а значну частину місцевих жителів насильно вивезено в Сибір.
     Так, силою зброї ворог знищив Колківську республіку, але йому не вдалося зламати дух її захисників - міцним генетичним кодом закарбувався він у серцях усіх наступних поколінь. І сьогодні дух волелюбних земляків-героїв відзивається і надихає наших Воїнів – уже новітніх захисників України, які боронять рідну землю від російського агресора на Сході країни. 

 Ніл Хасевич, художник УПА, казав, що «Ідея, яку нікому захищати, мертва ідея». Боротьба за Україну продовжується і лише народ, який гідний і тодішніх, і сучасних героїв здатний перемагати.
     Вічна вам пам’ять і вічна слава вам, герої!