«Дорогою майстра»
виставка виробів з дерева Валентина
Поліщука
Організатори виставки – Обласний
науково-методичний центр культури,
Волинське обласне відділення Українського
фонду культури,
ГО «Любешівське відділення Українського фонду
культури» .
«Дерево шанують, як добре родить,
а чоловіка, як добре робить» – це про Валентина Михайловича Поліщука, волинського
майстра-аматора, який залюблений у
дерево і улюбленій праці присвятив уже 65 років. У цьому році пан Валентин відзначатиме
високий ювілей – 80-річчя з дня свого народження. Щиро вітаємо Вас, майстре!
Нехай Бог дарує Вам здоров’я, а доля буде щедрою на добро!
Запрошуємо вас, панове, на онлайн виставку, яка
презентована у «Мистецькій світлиці» нашого центру і чекаємо ваших коментарів
та відгуків!
Валентин Михайлович Поліщук народився
у 1940 році в селі Харалуг на Рівненщині, нині проживає у селищі Любешів на Волині.
Ветеран праці, краєзнавець, активний громадський діяч, обирався депутатом
селищної ради, стояв у витоків створення Народного Руху на Волині, а нині
обіймає посаду голови Любешівського відділення Українського фонду культури.
Невтомні руки майстра створили з дерева понад
тисячу виробів – це хрести та церковна атрибутика, що прикрашають храми не лише Любешівщини,
це сотні дерев’яних дитячих забавок
і всіляких
ужиткових предметів…
А ще Валентин Поліщук – майстер дерев’яних мініатюрних виробів, чим сам дуже пишається. У його доробку –
крихітні столярні інструменти, які вміщаються у горіхову
шкаралупу, а скрипочка – у половинці вишневої й абрикосової кісточок, це малесенькі столярні інструменти, 7-міліметровий
музичний інструмент із 13 деталей, ступа, веретено
для прядіння і ще сотні різних дивовиж…
Роботи пана Валентина демонструвалися в національному Палаці
мистецтв «Україна» на творчому звіті
Волинської області, побували в музеї народного побуту села Пирогове, у Білорусі, неодноразово експонувалися в рідному Любешові та
Луцьку.
За свою завзяту працю майстер має безліч подячних листів, грамот, дипломів від обласних і місцевих
органів влади, професійних та галузевих структур і, безперечно, він користується
заслуженою повагою односельців.
Валентин Поліщук мріє, що в рідному Любешові неодмінно буде створено музей, де творіння з дерева його, простого поліщука , займуть своє гідне місце… і, хтозна, можливо,
знайдеться той, хто захоче відтворити в дереві уже свою власну мрію, і зможе зробити
це іще довершеніше.
Також Валентин Михайлович Поліщук пише
вірші, історичні нариси. Його гострі публіцистичні роздуми про сьогодення
друкуються на шпальтах місцевих і регіональних видань.