Щороку навесні в Україні відзначається День матері – одне з головних родинних свят, присвячене найріднішій жінці в житті кожної людини. Подібні дні відзначають у всьому світі вже понад 100 років. Так у США День матері отримав офіційний статус ще в 1914 році. В незалежній Україні День матері було встановлено указом Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.
День матері – чудова нагода виявити увагу матерям, висловити їм щирі почуття і підкреслити їх величезну роль в сім’ї. В країні День матері відзначається у другу неділю травня. Цього року воно припадає на 10 травня. Міжнародний день матері сьогодні відзначається більш ніж у 40 країнах світу, хоча дата свята в різних країнах відрізняється. У більшості випадків, День матері відзначають навесні в період з березня по травень. Примітно, що День матері в Росії відзначають в іншу пору року – в останню неділю листопада.
У цей день заведено вшановувати матерів з особливою увагою. У США і країнах західної Європи, наприклад, існує практика прикрашати одяг червоною гвоздикою, якщо мама жива, і білою, якщо її вже немає. Багато хто у цей день намагається відвідати свою матір, якщо навіть вона живе далеко.
Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшанування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.
Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. А ще через чотири роки, у 1914 році, Президент Вудро Вільсон оголосив День матері офіційним святом всіх штатів Америки і з тих пір в США його відзначають щорічно. Поступово друга неділя травня стала святом мам ще для 23 країн світу, а понад 30 країн обрали для нього інші дні.
Хоча по суті це – свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама – найголовніша людина для своїх дітей.
Безумовно, День матері – це одне із найзворушливіших свят, тому що кожен з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ рідної мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пошкодує і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
Щастя й краса материнства в усі віки оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині, під опікою щасливої матері.
В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам зі святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.
Міжнародний день сім’ї встановлено Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї – єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.
Будучи однією із основних інституцій суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.
Сім’я, як основний елемент суспільства, була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу.
У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї та держави – необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.
З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона – джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, те, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини – ось мірило розвитку і прогресу країни.
Пропонуємо добірку матеріалів,
для використання у сценарії до
відзначення Дня Матері і Міжнародного Дня сім’ї
Немає щастя більшого для мами,
Як в дивосвіт вести своє дитя
І захищати серцем і руками
Малу й тендітну свічечку життя.
Щоб променилась вічно, не вгасала,
Несла у Всесвіт світло і тепло.
Та щоб дитина добру долю мала,
І в щасті й радості дитя зросло.
Молитву шепче трепетно вустами,
У Бога просить за своє дитя.
І захищає серцем і руками
Малу й тендітну крихітку життя.
Від тебе, мамо, в світ ідуть дороги
І з тебе починається життя.
Усі стежки від рідного порогу
Ведуть твоїх дітей у майбуття.
День Матері і день весни ясної.
Квітує травень, бджілкою дзвенить.
День Матері — Мадонни пресвятої!
Для тебе пісня хай у світ летить!
Мультимедійна презентація «День матері» з фотографіями матерів, дітей, висловами про значення жінки-матері в житті людини, світу, творами дітей на тему «Ім’я матері – святе», відеофільмом «Наші матусі – найкращі»; вірші про матір, виставка малюнків “Моя мама”, плакат “Зі святом, дорогі мами”, плакат з епіграфом.
Епіграф:
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери, й слово,
І зроблена разом обнова….
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
(М.Пономаренко)
Матір – продовжувачку роду, шанували в усі часи. Одним з найдавніших свят, присвячених матері, вважається фестиваль на честь богині Реї, дружини бога Кроноса та матері численних богів і богинь, який відзначали навесні в Стародавній Греції.
Приблизно в 250 році до н.е. в Римі почали відзначати релігійне свято, присвячене богині-матері Кібеле (Cybele), яке тривало три дні – з 15 по 18 березня.
На початку 17 століття в Англії в четверту неділю Великого посту стали святкувати неділю матері (Mothering Sunday) – свято всіх матерів Англії. У цей день було прийнято провідувати мам і приносити їм у подарунок спеціальний торт, який так і називався «материнський торт». Традиція вітати матерів тортом, прикрашеним 12 кульками марципана, збереглася у Великобританії і до наших часів.
Так, є в році день, коли всі славлять жінку, говорять теплі й приємні слова, дарують квіти, листівки, подарунки. Чому? Тому що у жінок дуже багато чеснот, вони завоювали собі право освоювати будь-яку професію, тому що можуть робити все не гірше чоловіків. Але причина не в цьому. Є така місія на землі, яка цілком належить жінці: дарувати життя,стояти біля колиски, боротися з будь-якими негараздами, захищаючи вогник нового життя, вводити маленьку людину в світ і допомагати їй зробити перші кроки.
Усе бере від матері початок –
Найвищого закону вища суть,
І ми у цьому лиш малий додаток,
Осмисли це, пізнай і не забудь.
Усе від жінки народилось в світі:
І плин життя, й пекучий біль журби;
Від жінки виростають діти,
ЇЇ продовження в житті.
Умійте цінувати любов матері. Будьте дбайливі до її любові, не ображайте випадковою грубістю, різким словом, неслухняністю. Адже мама думає про нас завжди і скрізь. Лише мама приймає нас такими, які ми є. Серце її завжди зі своєю дитиною.
«Коли Бог творив Маму»
Одного разу Бог вирішив створити…маму.
Шість днів та ночей він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:
— Ти стільки часу витрачаєш на неї!
— Так… Але чи ти читав вимоги замовлення?
Вона повинна складатися з 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.
Ангел похитав головою і недовірливо запитав:
— Шість пар рук?
— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.
— Аж стільки! — скрикнув ангел.
Бог ствердно кивнув. Потім додав:
— Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: « Що ви там робите, діти? «, навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару на потилиці, щоб бачити те, чого не мала бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив у халепу: «Розумію, сину, і люблю тебе».
— Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.
— Не можу, — відповів Господь. — Вже майже закінчую.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
— Надто ніжна, — сказав, зітхаючи.
— Але витривала! — відповів Господь із запалом.
— Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.
— Вміє думати? — спитав ангел.
— Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.
— Тут щось стікає, — сказав здивовано.
— Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.
— А для чого вона? — спитав ангел.
— Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.
— Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.
Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:
— Правду кажучи, це не я створив… ту… сльозу.
(Бруно Ферреро. Сорок казок у пустелі. – Свічадо, 2000)
Мамина сльоза… Це любов і турбота, це радість і горе, це біль і розрада, які вона переживає разом зі своєю дитиною, а часто – замість своєї дитини. Адже в її серці горить священний вогонь божої ласки – любов до дитини. Бо біля витоків життя стояла мати, стоїть й стояти буде на віки.
Ми живемо на дивовижній планеті дбайливих мам. На ній завжди світить сонце, на ній живуть добрі, ласкаві й веселі мами, які завжди пам’ятають, що найголовніше призначення жінки – бути матір’ю!
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть,
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни течуть.
Тут кожна травинка і кожна билинка
Вигойдують мрії на теплих вітрах.
Під вікнами – мальви, в садах – материнка,
Оспівані щедро в піснях.
Тут мамина пісня лунає і нині,
ЇЇ підхопили поля і гаї,
ЇЇ вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води,
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.
(М. Багнет)
Любов до рідного краю, мови починається з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують надзвичайною ніжністю і простотою. У них – материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості.
Колискова пісня… скільки їх створив народний геній! Лагідний материнський спів засівав дитячу душу любов’ю до людей, природи, до всього живого.
Під цей спів виростали поети і композитори, хлібороби і робітники, захисники рідної землі, космонавти і вчені, філософи і просто мудрі люди…
Колискова пісня, колискова
–
То найперша материнська мова.
Пахне вона м’ятою і цвітом.
Чебрецями і суничним літом.
Мати і дитя – найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці. Народні легенди, балади переповідають про матір, яка, не задумуючись, віддає своє життя за щастя дитини. Народні перекази з великою симпатією розповідають і про Богородицю. Перлиною славних традицій нашого народу є особливе шанування Божої Матері. А її свята ікона стає нерозлучним оберегом кожної української родини і цінним скарбом кожної хати. Тож слушно наш народ надав їй найпочесніші титули Матері і Покровительки.
До Тебе, Пресвятая, з квітами
Ідем з любов’ю, мов до мами,
Схиляємось до ніг Твоїх,
До шати білої, мов сніг.
Благослови нас Божа мати,
На славу Богові зростати,
На радість людям і батькам
–
Допомагай, Пречиста, нам!
Не просим скрабів-самоцвітів
–
Від них нема щастя у світі,
Та силу подаруй нам
Ти
В чеснотах, в доброті зрости.
Знання і мудрість дай здобути,
Збороти всяке лихо люте.
І ласку нам святу подай
Розвеселити рідний край!
Мати – найрідніша і найсвятіша людина на землі! Схиліть подумки голови перед своїми матерями і ще раз промовте їм найніжніші слова любові, які ви знаєте:
І опустіться перед ними на коліна,
Для них ми навіть в старості – дитя,
Бо мати в кожного із нас – єдина,
Дала найбільше в світі нам – життя
Несіть їй квіти, ніжно усміхніться,
Листи їй шліть, як будете в путі,
І перед Богом й світом покляніться,
Що матір ви не скривдите в житті!
Що прийдете завжди на допомогу
У час тривожний і скорботний час,
Бо ж мати, проводжаючи в дорогу,
Піклується і молиться за вас.
Цінуйте матері натрудженії руки,
Цінуйте, люди, ваших матерів,
Щоб на краю останньої розлуки
Пекучий стид сердець на спопелив!
Ідіть і їдьте поки є до кого
І шліть листи з далекого путі,
Всі покляніться, люди, перед Богом,
Що матір ви не скривдите в житті!
Матір – духовна опора роду, вона береже звичаї своїх попередниць, встановлює власні родинні традиції, творить особливе законодавство стосунків у своїй маленькій державі, ім’я якій – сім’я.
На світі білому єдине,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнмще родинне
–
Оселя наша і сім’я.
В щасливі та важкі години,
Куди б нам не стелився шлях,
Не гасне вогнище родинне
В людських запалене серцях.
В родині згода – горе плаче,
Коли гризня – життя собаче.
Слабка сім’я – погана слава,
Міцна сім’я – міцна держава!
Серед усіх геніальних винаходів людства одне з провідних місць займає сім’я, родина. «Від родини йде життя людини», «Без сім’ї нема щастя на землі» – говорять українці.
Сім’я – це святий вузол, яким єднаються люди в суспільстві, це життєдайний осередок, що приводить на світ божий найвищу цінність людства – дитину. Саме завдяки дітям батько і мати мають реальну можливість повторити і продовжити себе у своїх нащадках.
Сім’я – святиня людського духу, благородних емоційних переживань: кохання, любові, вірності, піклування, щоденного живого спілкування, поваги, співпереживання, синівської і дочірньої вдячності, родинної солідарності.
Сьогоднішнє свято особливе! Воно зіткане з добра і щирості, ніжності і зворушливості – бо воно родинне.
(У нашій залі сьогодні люди із непростою долею – це одинокі батьки і матері, що виховують дітей, і, волею долі, віддають їм любов і турботу за двох).
«Родина», «рід», які слова святі!
Вони потрібні кожному в житті,
Бо всі ми з вами гілочки на дереві,
Що вже стоїть віки.
Це дерево – наш славний родовід,
Це – батько, мати, прадід твій і дід!
Все найкраще, що є на землі, починається з сім’ї. Без неї, як без природи, людство обійтися не може. Адже сім’я, родина – найперше мікросередовище, де розвивається і виховується людина з моменту її народження. Мамина ласка, бабусина доброта, дідусева мудрість, теплота батьківських долонь, родинний затишок у колі рідних братів і сестер на все життя залишають глибокий слід у душі і серці кожної людини. Завжди , якось по-особливому, зворушливо, з великою теплотою згадується те родинне гніздо, з якого ми ввійшли у світ широкий.
Якщо слово мати, за своєю природою, є втіленням ласки, ніжності, надмірної доброти, то з батьком асоціюються значно вимогливіші означення. Батькове слово є не тільки законом – воно навчає, об’єднує і утверджує моральні устої. Чи не від того увійшов у повсякденний побут вислів: «Хоч батькове слово скупе та воно є закон». Бо не дарма ж народне прислів’я каже: «Не навчив батько, не навчить і дядько». Батьківська любов, згідно з народною мораллю, має бути стриманою і врівноваженою, бо батьківська любов «неголосна».
Ми всі із вами – український народ, що складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Як могутня річка бере силу з маленьких джерел, а зруйнувати їх – і річка висохне, так і наша українська земля збагачується сім’ями і родинами. Тому усім нам хочеться, щоб річка була повноводною, а велика українська родина була вільною і красивою.
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і довічне коло.
Ми засіваємо життєве поле
І не на день майбутній – на віки!
Між нас не ляжуть вирвами роки,
Бо ваша кров пульсує в нашій долі
Батьки і діти…Діти і батьки…
Нам нічого ділить на спільнім полі.
Тема «Батьки і діти» – вічна тема. Майже три з половиною тисячі років тому на стародавніх таблицях, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Сінай, було написано «Шануй батька свого і матір свою, щоб добре було та, щоб довголітнім ти був на землі». Ця заповідь і донині залишається святою. Цуратися батьків, чи залишати їх напризволяще в старості – великий гріх, а від людей – сором! Тому такими зрозумілими і близькими для нас є застережливі слова Т.Г. Шевченка:
Не дуріте самі себе,
Учітеся, читайте,
І чужому научайтесь,
І свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Матеріал підготувала Юлія Приймачук,
завідувачка відділу організаційно-методичної та
культурно-просвітницької роботи ОНМЦК
