Незважаючи на негоду, зібрала усіх до гурту наша лучанка, волинянка – Леся Українка. Ця геніальна жінка є яскравим світочем не тільки для нас, вона стала вірною соратницею в боротьбі за волю і незалежність для всього українського народу.Жорстока війна сьогодення з рашистськими окупантами заго́стрила мовну тему, але дала зрозуміти просту істину – до Лесі із прізвищем «Українка» долучилися всі мешканці України, яким дорога, рідна і родинно-близька європейська держава із гордим найменням «Україна».

 Представники влади та громадськості, прихильники творчості Лариси Косач вшанували її пам’ять покладанням квітів до підніжжя постаменту. 

 У виступі доктора філологічних наук, професора Волинського Національного університету імені Лесі Українки Сергія Романова прозвучала думка значимості творчості письменниці в наш буремний час. Без сумніву, вона була б у перших рядах борців за самостійність та незалежність держави.

 Вірш Лесі Українки «Коли втомлюся я життям щоденним» виконав Богдан Курило, студент Волинського фахово́го коледжу культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського Волинської обласної ради.

 Прозвучала пісня на слова Лесі Українки «Горить моє серце» у виконанні народного вокального гурту «Нота-нео» Культурно-мистецького центру «Красне» КЗ «Палац культури міста Луцька».

 Священнослужителі Луцького Свято-Троїцького собору на вшанування пам’яті Лесі Українки відслужили заупокійну літію.

 Захід було організовано управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської облдержадміністрації, Обласним науково-методичним центром культури, Волинською обласною філармонією.