Перші великі втрати у війні українці понесли 22-го травня 2014 року. Тоді біля міста Волновахи Донецької області розстріляли бійців 51-ї бригади. Загинуло 18 чоловік. Більшість – волиняни, були хлопці і з Рівненщини. Саме тоді всі зрозуміли, що на сході країни триває справжня жорстока війна.

 Волноваха  стала містом-побратимом Луцька. Ще на початку 2015 року луцький міський голова Микола Романюк і тодішній мер Волновахи Сергій Демченко підписали угоду про співпрацю. Тоді під  мирним гаслом «Луцьк – Волноваха разом!» на Донбасі і на Волині розгорнулася реалізація ініціативи щодо спорудження в Волновасі – місті-побратимі Луцька – української православної церкви. Про спільність мети свідчить та обставина, що досягалася вона об’єднаними зусиллями представників Східної та Західної України.

 Зокрема, місцева влада Волновахи та району виділила земельну ділянку для побудови храму та вирішила різноманітні інфраструктурні завдання. На Донеччині також проводився збір коштів для церкви, яка мала об’єднувати людей із різних регіонів України. Особливо активно працювала місцева влада, зокрема, в. о. Волноваського міського голови Ігор Ісміханов, голова районної ради Валерій Лубінець та народний депутат України Дмитро Лубінець.

У грудні 2016 р. митрополит Луцький і Волинський Михаїл освятив місце під будівництво церкви. У травні 2017-го відбулося закладення капсули, що мала вигляд ключа із зображенням Луцького замку, в якому взяла участь делегація священнослужителів Волинської єпархії.

 Гроші – 5 мільйонів гривень – ​збирали і на Волині, і на Донбасі. Тож у Волновасі постав цілий духовний комплекс: ​храм, дзвіниця, капличка, гуманітарний центр. Для збору коштів організатори, зокрема, провели кілька благодійних аукціонів.

 Храм назвали на честь Святого Миколи Чудотворця – покровителя Луцька. Перше урочисте богослужіння відбулося 22 травня 2018 року. Храм незвичний для цієї місцевості – побудований із дерева смереки, яку привезли сюди із Західної України. Це була єдина церква в усій окрузі, де правили українською мовою. Настоятелем став монах родом із Луцька отець Макарій, у миру Олег Дядюсь. Місцеві відразу з недовірою ставилися, думали, що приїхали сектанти. Проте з часом звикли, людей щоразу ставало більше. Відкрили при церкві недільну школу, літній табір з вивчення англійської мови, став працювати центр для молоді.

 Відтоді між Луцьком і Волновахою зав’язалась справжня дружба і взаєморозуміння. Західне місто допомагало донеччанам організувати тероборону, поставляло транспорт, речі першої необхідності. В практику ввійшли дружні візити волновасців на Волинь, обмін культурними програмами в святкові релігійні та державні дати.

 З початком повномасштабного вторгнення рашистів на Україну бої за Волноваху тривали з 27 лютого до 11 березня 2022 року, внаслідок чого сили росії та «Донецької народної республіки» встановили контроль над містом. Результати вторгнення були для Волновахи суттєвими: значні руйнування та знищення, станом на перше березня майже 90% будівель були пошкоджені або розгромлені. Російські війська завдавали уражень житловим районам міста. 28 лютого українські урядовці повідомили, що Волноваха знаходилася на межі гуманітарної катастрофи. Документація окупантів також містить свідчення щодо масштабних ушкоджень. Наприклад, майже повністю знищена міська лікарня: вагомі дефекти є на кожному поверсі будівлі, а декілька корпусів безповоротно підлягають зносу.

 Російські загарбники розбомбили церкву Святителя Миколая Чудотворця, яка символізувала дружбу між містами-побратимами Луцьком і Волновахою. Церква трималася до останнього. Розстрілювали її вже впритул разом з будинками людей. Тоді дуже сильно пошкодили куполи. А через якийсь час повністю спалили.

 6 березня 2022 року Указом Президента України місту Волноваха надано почесне звання Місто-герой України. 21 травня у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині відкрили стелу «Міста-герої України». Список з десяти міст очолює саме Волноваха.

 Кожен тимчасово окупований населений пункт обов’язково буде звільнений. Незламний дух української нації завжди руйнуватиме агресивні наміри загарбників. А український прапор майорітиме над кожним куточком нашої держави.

 Волинь прийняла багато біженців із Волновахи і надала їм прихисток. Поліський край завжди готовий подати руку допомоги місту-побратиму яке зараз під окупацією рашистів. Ми готові після перемоги над московською ордою не тільки заново відбудувати Божий храм у Волновасі а й  відродити віру у справжню дружбу і єдність Сходу і Заходу  в єдиній і незалежній державі Україна.