«БЕЗКРАЄ З СОНЯХАМИ ПОЛЕ
СУДИЛОСЬ ВОЇНОВІ В ДОЛЮ…»
(Примірний сценарій для проведення в закладах культури територіальних громад
заходу приуроченого Дню пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України
(відзначається щороку 29 серпня)).
Наочність: стіл застелений чорною хусткою, через стіл простелений вишитий рушник, глиняний глечик із квітами соняшника та гілочками із кетягами калини, свічка у підсвічнику, у невеликих рамках стоять портрети воїнів (жителів громади), які загинули за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України (від 2014 року і до цього часу). Акцент на квітах соняшника, як на символі Дня пам'яті захисників України.
Запрошені: представники районної, сільської ради, гуманітарного відділу; рідні, друзі, бойові побратими загиблих воїнів; представники районної преси.
Ведучий. Не звільняється пам’ять, відлунює знову роками.
Я зітхну… Запалю обгорілу свічу.
Помічаю не зАмки-твердині, не храми –
А обличчя батьків, почорнілі від туги й плачУ.
Ведуча. Шановні краяни! Сьогодні ми зібралися тут, щоб вшанувати пам’ять наших земляків і всіх мужніх воїнів, які героїчно загинули, захищаючи рідну землю і кожного з нас.
Ведучий. Тож, хай лунає Гімн держави,
А в серці нашім – подвиги живуть!
Наш Гімн – це горда пісня слави
Всіх поколінь, що землю бережуть.
Звучить Державний Гімн України
Ведуча. Фактично, ще з лютого 2014 року, російська федерація почала неоголошену війну проти України. Провівши військову операцію із захоплення Кримського півострова, 18 березня 2014 року Росія здійснила його анексію.
Ведучий. У червні точилися бої за Савур-могилу, а напередодні Дня Незалежності України, перші підрозділи російських регулярних військ перетнули кордон в районі Амвросіївка-Білоярівка. На цьому напрямку діяло до 2-3 батальйонів тактичних груп противника. Одночасно, в районі Краснодона і Новоазовська, на територію України вторглися російські війська, противник нарощував зусилля, діючи одночасно на чотирьох операційних напрямках. Фактично, це стало початком російсько-української війни…
Виконується пісня С. Вакарчука «Не твоя війна»
Ведуча. Події, в яких українські військові зазнали найбільших за історію АТО втрат, тепер називають «Іловайським котлом».
18 серпня, в ході запеклих боїв, українські силовики, (що значною частиною складалися з добровольчих батальйонів) увійшли в Іловайськ і змогли взяти під свій контроль частину міста. Однак, 23-24 серпня, після захОду значних сил регулярних російських військ у тил українського угрупування з території РФ, іловайське угрупування опинилося в оточенні.
Ведучий. У ніч з 28 на 29 серпня, Путін звернувся до «сил ополчення» із закликом відкрити для українських військових, що опинилися в оточенні, гуманітарний коридор – так званий «зелений коридор». 29 серпня о 6:00 ранку російський офіцер прибув до Многопілля і повідомив українській стороні, що вихід має відбуватися без зброї.
Ведуча. Вихід по «зеленому коридору» – по коридору смерті – розпочався 29 серпня, о 8:15 ранку. Українські військові, організованими колонами, почали рух з міста за попередньо домовленими з російською стороною маршрутами. Колони були розстріляні на марші…
…Навколо плакали цвітом і насінням соняшники на іловайських полях…
Декламується ВІРШ:
Дрімало літо на присохлих чебрецях,
Як сколихнула світ подія дика ця;
Як Іловайський закипав котел,
Щоб потім вирости стіною стел…
Той чорним став «зелений коридор»,
Тут на бійців чекав Армагедон,
Кати стріляли у беззбройних тих юнців,
А в них… В них – «Слава Україні» на руці.
І зазвучало на всіх мовах «Іловайськ»,
І соняшники слухали слова
Безвусих ще героїв, і в літах…
Дивився місяць ізгори й… ридав…
Він бачив, як припали до землі
Хтось непритомний, хтось – без рук, без ніг.
Земля ж, залита кровію, тряслась…
Вогонь тут, дим і напівдикий глас.
Земля схолола… Будні йдуть, свята;
А десь молитва в небеса зліта…
Але земля страждає – їй болить,
Що пеклом для синів була в ту мить...
Ведучий. Сьогодні в нашому залі є мама загиблого в «Іловайському котлі» захисника (ім’я). Попросимо її поділитися спогадами про сина.
(Тут подається примірний варіант запрошення до слова мами, чи когось із рідних загиблого воїна. Якщо в громаді нема тих, хто загинув в Іловайську, можна запросити до слова родичів інших загиблих в АТО військовослужбовців. Якщо нема загиблих в АТО-ООС, то цей момент сценарію опускається).
Ведучий. Іловайський котел став однією з найстрашніших битв для української армії у війні на Донбасі. За даними Військової прокуратури, 29 серпня 2014-го року: 366 військових загинули, 429 бійців були поранені, 128 - потрапили у полон…
Ведуча. А потім буде Донецький аеропорт і його кіборги… Будуть роки АТО і операції Об’єднаних Сил… Буде ранок 24 лютого 2022 року…
Ведучий. Війна увірвалася в наше життя немов цунамі, вихор, шторм, землетрус. Увірвалася і перекроїла все – плани на майбутнє, родинні і дружні зв’язки, спокій і впевненість у завтрішньому дні… Ще на пам’яті перші воєнні місяці 2014 року, а вже минуло два з половиною роки, як триває повномасштабне вторгнення російських військ на територію нашої держави… Скільки ж болю і ненависті вміщає в себе слово війна…
Виконується пісня «Я тебе ненавиджу, війна»
(слова Степана Галябарди, музика Олександра Злотника)
Ведучий. У вишитій сорочці, збивши босі ноги,
Стоїть Україна обабіч дороги…
А по тому шляху із заходу і сходу
Тягнеться історія вкраїнського роду.
Гордою ходою, в сонячнім вінці,
Йдуть у бій за волю вкраїнські стрільці.
Юні та безвусі – їм би жити, кохати,
Нивоньку косити, діток колисати…
Ведуча. Вшануємо хвилиною мовчання всіх хто віддав своє життя захищаючи нашу Батьківщину на полі бою, хто загинув у війні проти фашистської росії…
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ
Ведучий. Майже в кожному селі нашої громади, на місцевому кладовищі цвітуть синьо-жовті прапори… Ще здалеку перехожий зрозуміє – тут знайшли свій вічний спочинок наші ГЕРОЇ…
Декламується ВІРШ
– Жінко, чого Ви плачете?
Ваш син – герой!
Ви, що не бачите,
Ще цей хлопчина і он той…
– Героєм був мені завжди.
З тих пір коли почав іти,
З тих пір, коли сказав він “мама”…
Я так раділа, так ридала,
Від щастя сльози проливала.
Так ніби знала, ніби відчувала…
Я так його тримала, так оберігала…
Та все ж пішов за іншу битись маму,
мені ж залишив вічну рану.
А я дзвонила, кажу: “Сину,
Іди додому, бо там гинуть!”
А він: “Неправда, тут все мирно”.
Мені від того було дивно,
І я його чекала… Так чекала!
Він вернеться! Я вірила, я знала…
І він приїхав не колись, а нині.
Виходжу я, дивлюсь – моє дитя у домовині.
Як справи синку? Ну кажи, як справи?
Чого мовчиш, не хочеш подивитися на маму?
Відкрий же очі… вставай… ти хочеш так лежати?
Втомився, певно, вирішив поспати…
Боже, я тебе укрию – ти ж такий холодний,
Живіт запав, напевно, ще й голодний…
Ходи, я вже на стіл накрила.
Ходи, тебе чекає вся родина!
А люди кажуть, що здуріла,
Що мертву так трясу дитину…
Та, що ті люди, що вони там знають?
Мій син – герой, герої не вмирають!
Виконується пісня «Кленова балада»
(слова і музика Анатолія Матвійчука)
Ведуча. Шановне товариство! Запрошуємо до слова _____________________
(В цьому місці тематичного заходу, пропонуємо запросити до слова представників районного та місцевого керівництва. Після виступу доцільним буде покладанням квітів).
Декламується ВІРШ
Мій син-лелека
Прилетів здалека,
Зі Святом Волі, щоб привітать
Ту рідну хату,
Де батько й мати,
Й осиротілі сади стоять.
Летів шляхами
По-над містами,
Де вражі кулі й гармати б’ють –
Нема кордонів
Для легіонів
Тих, що у небі варту несуть...
Дивлюсь у небо,
Рідний, на тебе –
Ти залетів на мить лишень...
Дякую, сину,
За Україну,
За те, що бачу я новий день!
Ведучий. Лелеки гнізда знову покидають,
І всі, хто із Землею попрощались,
Разом душею в вирій відлітають,
Щоб знову завтра в Україну повернутись.
Виконується пісня
«Журавлі (Пливе човен вранці в повен, тай від рідної землі)»
(слова Степана Галябарди, музика Арнольда Святогорова)
Ведучий. День пам’яті захисників України, які поклали свої голови за свободу та незалежність був затверджений 24 серпня 2019 року Указом Президента України Володимира Зеленського і щорічно відзначається 29 серпня. Символом цього пам’ятного Дня стали соняшники Іловайська… Нехай вони засівають зерно пам’яті про кожного, хто загинув із Україною в серці…
Ведуча. Вони по-різному проходили свій шлях.
Хтось був вже батьком, хтось чекав дитину.
Лише війна міцний залізний цвях,
Так несподівано забила в домовину.
Ведучий. Страшенно важко, що настав той час,
Коли мою країну роздирають.
Герої! Не забудемо ми Вас -
Тому, що в нас ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
Ведуча. Захід, приурочений Дню пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України оголошується завершеним.
Звучить Державний Гімн України
Ведуча. Дякуємо, що були з нами!
Ведучий. Слава Україні!
Усі: Героям слава!
Сценарій підготувала
завідуюча відділу організаційно-методичної
та видавничої діяльності – Наталія Шамріцька.
У підготовці сценарію використано: матеріали Вікіпедії, матеріали медіаресурсів мережі інтернет, вірші та уривки віршів Ірини Васьків, Ганни Верес (Демиденко), Наталії Шамріцької, Христі Полянської, Сергія Задорожного.
