Написати лист    Головна сторінка
 
Головна
Структура ОНМЦК
Історія
Сценарії
Фотогалерея
Відео
Аудіо
Контакти
З яких причин вважаєте себе культурною людиною?
Працюю в культурній галузі
Читаю книги
Не вживаю нецензурщини

«Волинь: роки становлення»2014.09.03 14:48

Волинський обласний науково-методичний центр культури


Оформлення сцени: праворуч сцени, на підставках стоять прапори Волині та України, на задній частині сцени, у центрі – герб району, прикрашений вишитими українськими рушниками.

Звучать позивні пісні «Волинь мій краю дорогий»

Ведучий:

Волинь моя, прадавній краю!

Русявокоса полісянко,

Зеленочубий тихий гаю,

Озер манлива колисанко!

Стою й мовчу перед тобою,

Затамував душі акорди,

Щоб не сполохати спокою

Твоєї ніжності і вроди.

Скажи мені, о де взяла ти

Красу ранкової зірниці,

І прохолоду рути-м’яти,

І запах теплої живиці?

Ведуча:

      Стародавня земля волинська. Вслухайтесь у назви її міст, сіл, річок, озер, урочищ, і ви відчуєте в них подих історії, мужню і поетичну душу народу.

 Ведучий:

      До сих пір не згасають суперечки серед вчених щодо походження романтичної назви «Волинь».

Ведуча:

      Одна із них свідчить – назва краю і народу – Волинь і волиняни – походить від назви міста Волинь, яке було розташоване на захід від Володимира-Волинського, де нині знаходиться с. Городок Грубешівського повіту (Польща), адже тут збереглися земляні вали старого городища.

Ведучий:

      Вперше згадка про Волинь як центр східно-слов’янського племені волинян, столиця Волинської землі, є у поетичній перлині древньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім», в повісті «Временних літ», в Галицько-Волинському літописі під 1018 роком . Востаннє місто згадується у 1077 році, подальша доля його невідома.

Ведуча:

      Інша версія походження слова «Волинь» від двох слів – «воль» і «гин» нібито тут був збірний пункт торгівлі волами, яких переганяли з Литви до Польщі, внаслідок це місце, а потім і весь край, одержали назву «Волгини», тобто Волинь.

      Версії різні, але безперечно одне, що цю назву наша земля носить з давніх часів.

  Ведучий:

      Складною історією дихає із своїх глибин волинська земля. Ось лише деякі її фрагменти.

      В X столітті Волинь входила до складу могутньої Київської Русі і стала її західною окраїною, пізніше вона складова Галицько-Волинської держави.

 

Ведуча:

      Невдовзі наша земля підпадає під владу литовського князя Любарта, одруженого на волинській княжні Буші.

Як згадка про це височить замок Любарта в старому місці нашого обласного центру. І саме за його назвою столицю Волині перенесено до Луцька, який відіграв помітну роль в житті Литовської держави і стає другим містом після Вільнюса.

У 1429 році у Луцькому замку відбувся з’їзд монархів Європи, який зібрав 15 тисяч людей, у той час місто налічувало лише 5 тисяч мешканців. Тоді вперше пролунала ідея об’єднання Європи.

Литовський князь Любарт Гедимінович останній правитель об’єднаного руського королівства.

Ведучий:

      Довгий час Волинь була під владою Польщі ( за Люблінською унією 1569 р.) особливого утиску відчував простий народ. Це сприяло спалаху гайдамацького руху. Повстанські полки під проводом Северина Наливайка, Івана Богуна увінчали пам’ять на нашій волинській землі.

Читець:

Северине, Северине,

Голово козача!

Чи ти бачиш, Северине,

Яка в шляхти вдача!

Чи ти бачиш…

Чи ж пробачиш

Та й свому магнату,

Що заставив залишити

Тебе рідну хату!

Що заставив твого батька

На смерть скатувати!

Що примусив твою неньку

У світ мандрувати!

Северине, Северине!

То ж твоя дорога

Тепер з рідного порога

І аж до Острога

Із острога – та до Січі,

З Січі – до Брацлава…

Чи ти відав, Северине,

Де тебе жде слава!

Чи ти відав, Северине,

Що з тобою стане,

Як до твого до походу

Вся Волинь пристане!

 

 

 

Ведуча:

Святая святих нашої історії, осяяної іменами Богдана Хмельницького Берестечківська земля, саме тут наші славні предки більше трьох століть тому здивували світ своїм героїзмом і відвагою.

Читець:

Берестечко втопає в каштанах

Ваблять око зелені гаї.

І витає тут слава Богдана,

Хоч давно відлунали бої.

 

Тут історія слави народу

Переходить із вуст у вуста,

Як на смерть у борні за свободу

Наш народ із Богданом повстав.

Ведучий:

Під чиєю тільки владою не була Волинь  протягом віків: Польщі, Австро-Угорщини, Німеччини, Російської імперії (1792-1917 рр.), знову Польщі (1921-1939 рр.), «Вікопомний» вересень 1939 року Волинь знову у складі УРСР.

(за кулісами голос диктора):

Наказ Президії Верховної Ради УРСР № 6 від 27 листопада 1939 року про створення Волинської області в складі: Луцький район, Ковельський район, Горохівський район, Володимир-Волинський район, Камінь-Каширський район, а також всі села Кобринського та Дрогочинського районів по кордону з Білоруською радянською соціалістичною республікою. (Нині Кобринський та Дрогочинський райони входять до складу Білорусії). Обласним центром є місто Луцьк.

Ведуча:

Та недовгим було мирне життя волинян, 22 червня 1941 року розпочалася Велика Вітчизняна війна. Волинь прийняла на себе перший удар гітлерівців. Тут, на західних кордонах, в перший тиждень війни народилася невмируща крилата слава прикордонників.

Ведучий:

До останнього подиху тримали вогненний рубіж прикордонники восьмої застави на чолі з Петром Старовойтовим, адже вони одні із перших прийняли бій з ворогом.

(звучить пісня: «А мати ходить на курган» муз. А.Пашкевича, сл. Д.Луценка)

Ведуча:

В жовтні 1942 року дрібні загони членів ОУН, які діяли на Волині й Поліссі, об’єднувалися під спільним керівництвом та одержали назву «Українська повстанська армія». Це сталося поблизу села Вовчак Турійського району (у 1946 році совіти стерли це село з лиця землі). Тут повстала легендарна Поліська Січ – колиска УПА.

Ведучий:

      Шлях організації УПА досить складний, нелегкий, тернистий. Ми ще не до кінця знаємо про її героїчні та трагічні сторінки на скрижалях історії визвольних змагань українського народу. УПА має свої особисті познаки, адже основна мета УПА – це створення української суверенної держави.

      (звучить пісня: «Біль Волинського лісу» муз. Р.Кушнірука, сл. С.Кордунової)

Ведуча:

      У волинських лісах діяло понад 50 партизанських загонів і антифашистських груп. У червні 1943 року за рушенням ЦК КП(б)України було створено підпільний Волинський обком партії на чолі з командиром партизанського з’єднання О.Ф.Федоровим – двічі Героєм Радянського Союзу. На Волині також діяла партизанська бригада Героя Радянського Союзу А.П.Бринського, загін спеціального призначення під командуванням Героя Радянського Союзу Д.М.Медведєва, польський партизанський загін Юзефа Собесяка, волинські партизанські загони М.П.Конищука, П.Х.Самчука, І.Я.Шишка, О.Ф.Філюка, С.О.Сковороди, М.С.Корчева. Тут сходилися бойові дороги майже всіх прославлених партизанських командирів часів Великої Вітчизняної війни – В.А.Бегми, С.А.Ковпака, О.М.Сабурова, М.А.Прокоп’юка. В.О.Карасьова та інших.

Читець:

Пам’ять стає на чати. Брови як тінь,

Що таке чорне лихо знає Волинь!

Знає і незабуде вічно вона,

Як лютувала смертю війна.

Ведучий:

      Вшануймо пам’ять тих, хто віддав життя за мир на землі хвилиною мовчання.

(хвилина мовчання)

Ведуча:

У Волинській області під час Великої Вітчизняної війни знищено 165,3 тисячі мирного населення та 442 села, 107 із них були повністю знищенні, а міста Луцьк та Ковель зазнали великих руйнувань.

Ведучий:

21 липня 1944 року Волинська область була повністю визволена від фашистських загарбників.       

Ведуча:

Просурмили журавлиними ключами над спаленими містами і селами повоєнні весни. І земля волинська наче казкова квітка-лілея, яка розквітає тільки зі сходом сонця, засяяла безліччю граней творчої снаги. Змінюється обличчя Волині.        

Ведучий:

Вона стає сучасною агропромисловою областю. З’являються сучасні підприємства: приладо- і машинобудування, металообробної, будівельної, хімічної, текстильної, м’ясомолочної, лісової та інших галузей промисловості.

Ведуча:

За роки незалежності України наш край став невід’ємною і вагомою частиною народногосподарського комплексу країни. Для прикладу продукція СКР «Україна» (колишній підшипниковий завод) знана у 29 країнах світу. Із 25 областей України, Волинь займає 13 місце з інвестицій. Знане на Волині  і за її межами ОАО «Волиньхолдінг» (селище Торчин) за обсягом  споживання продукції займає 3 місце в Європі, 7 в світі, ТОВ «Євро-Холдінг» (м.Володимир-Волинськ) найбільший виробник меблів на Україні поставляє свою продукцію більш як у 20 країн світу. Підприємство «Модерн-Експо» одна з найбільших компаній торгове обладнання (каси, стелажі, харчоблоки). Діє на території колишнього заводу «Іскра». Третина продукції реалізується на Україні, а дві третини йдуть на експорт до 25 країн світу.

Ведучий:

Луцьк. Лучеськ Великий. Ось уже дев’ять століть гордовито височить він у закрутті Стиру – ріки, яка велетенською лукою оперізує місто.

У 998 році князь Володимир відвідав Волинь в уділ своєму синові Всеволоду. На сторінках руських літописців Луцьк вперше згадується в 1085 році, і від цієї дати ведеться історія нашого міста. Його назва походить від слова «лука», що означає закрут, заворот, яке робить річка Стир у тому місці, де виникло місто.

Читець:

Де вигнувся Стир, як натягнутий лук,

І стрілами в небо знялися три вежі,

Там чується й досі віків перегук

І запах смолистий пожежі.

 

О Луцьк мій! Нехай же і пісня моя

Озветься тобою від краю до краю.

Хто дав тобі це блискавичне ім’я?

Мов цілю із лука, коли вимовляю.

 

Серцями прапрадідів гордий порив

Правічно в тобі непокорою стука.

Стрілою влучав ти не раз ворогів,

Несхибно тримаючи пружного лука.

 

Ми здавна лучани, та з наших висот

Видніє не все за отим далекраєм.

І хто його знає, чи то дев’ятсот,

Чи нам уже тисяча з гаком минає.

Ведуча:

Місто Володимир-Волинський. Носить ім’я свого засновника князя Київського Володимира Святославовича. Місто з тисячолітньою історією, якому судилося навіть бути столицею одного з наймогутніших князівств Давньої Русі.

Ведучий:

Про нього кажуть, що він був найгарнішим і найкультурнішим містом: «Затьмарював Галич, навіть, Київ», а доля його особлива. І серед усіх видатних набутків, які його уславляють до наших днів дійшли вали Володимирського града, величавий, білостінний Успенський собор, оригінальна, що немає аналогів в світі восьмипелюсткова Василевська церква, Єпископський палац. Але чи не найвищим внеском нашої культури є «Волинський літопис», що став частиною «Літопису Галицько-Волинського».

Тут сам князь Володимир переписував «Апостола», «Євангеліє», потім розсилав їх у  монастирі Луцька, Перемишля, Чернігова.

Ведуча:

Волинська земля – це і літописні Пересопниця і Перемиль прославлений своїм книгодрукарством – Острог, старовинні – Дермань, Боремель, Олика, Чорторийськ.

Це і Ковель – головна залізнична магістраль, це і Камінь-Каширський з всоєю 800-літньою історією.

А скільки на Волині таких чудових, гарних місць і жителі кожного з них можуть по-праву пишатися своєю маленькою батьківщиною.

( розповісти про історію свого населеного пункту)

Ведучий:

Більшість волинських міст веде літопис з глибини далеких століть, а у Нововолинська в порівнянні з ними – юнацький вік. І завдячує він своїм народженням геологорозвідникам, які в 1947 році виявили на невеликій глибині промислові родовища кам’яного вугілля. Уже в 1950 році на території сіл Дорогиничі, Русовичі і Будятичі було закладено шахти. У червні 1954 року шахта     №1 «Нововолинська» видала на-гора перші тони вугілля. Невдовзі до лав діючих стають друга, третя, четверта…дев’ята шахти. Волинська кочегарка почала працювати.

Ведуча:

Волинь – край зеленого моря лісів, синьооких озер і тихоплинних річок. На її території протікає 130 річок, виблискують синіми плесами 235 великих і малих озер.

Лісами вкрито понад 700 тис. гектарів області, що в процентному відношенні становить 31%. Тут зростає 72 види рослин, мешкає 94 види тварин, занесених до «Червоної книги України».

Ведучий:

Серед природних ландшафтів немало таких, які мають наукове, історичне, культурно-естетичне, народногосподарське значення. Більшість таких взято під охорону держави. Серед них три найбільших національних природних парків, це: «Шацький», «Прип’ять-Стохід», «Цуманська пуща». Найкоштовніша перлина в намисті озер оспіваний у піснях і легендах далеко відомий за межами Волині князь-озеро «Світязь», яке в народі називають «Український Байкал». На Україні немає більшого озера ніж «Світязь». До того ж воно не «позичає» води, жодна річна не впадає в нього.

(звучить пісня: «Над Світязем чайки» муз. А.Шапова, сл. П.Гоця)

Читець:

Ви чули, як день іде Поліссям

Як губить роси у сипких пісках,

Як голубою промениться вістю

В людських очах?

 

Над Стоходом, в сосновому чеканні,

Над Світязем, де вруняться казки,

Йому дарують подих кроків ранніх

Поліщуки.

 

Від Ратного в задуму Любешова,

Від Цумані до Пінських аж боліт –

Відносить на своїх плечах обнови

Чарівний світ.

(звучить: «Пісня про Волинь» муз. А. Пашкевича, сл. Д.Луценка)

Ведучий:

Саме така мальовнича Волинська земля дала світу Лесю Українку. Серед незайманої природи краю пройшли її дитинство й юність.

На Волині народився всесвітньо відомий математик Михайло Кравчук, східно знавець Агатангел Кримський, актриса Наталія Ужвій, поет Олександр Богачук…

Ведуча:

Ця земля давала наснагу творчим людям різних національностей: іконописцю Йову Кондзелевичу, письменнику Юзефу Крашевському, політологу Чеславу Липинському, геологу Павлу Тутковському, художнику Олександру Валенті…

Ведучий:

Здавна славилась Волинь своїми піснями, джерельно-чистими, багатоголосими – мелодіями зеленого лісу і синьої води, радості і туги, кохання і смерті – всього, що споконвіку було суттю життя поліщуків.

Ведуча:

Пісенні перлини народної творчості Волині бережно збирали і записували: Василь Скуратівський, Зоріан Доленга-Ходаковський, Олександра Кондратович, Олексій Ошуркевич. А які чудові пісні з голосу Тетяни Відник, Ганни Павляшик, Антоніни Голонтюк, Ольги Антонюк…

Читець:

Всі волиняни – мої поліщуки –

Замріяні, біляві, синьоокі

На березі весняної ріки,

На березі купальської затоки.

 

Із ними верби, сосни, ясени

Малюють чарівливу Україну,

Багаття давні й голубі човни,

Ще й розпростерті крилонька чаїні.

 

Піснями косять, вишивають, жнуть,

Дітей колишуть, мрії волошкові.

А їх слова лілеями цвітуть,

Як вияв правди, щирості й любові.

 

І прижилися в них пісні давнин

Й наснага працьовитої Волині.

Ведучий:

Збережені з глибин віків ці пісні звучать в безлічі фольклорних гуртів Волині. Знамениті Торчинський «Колос», Луцький «Розмай», Волинський народний хор прославили поліські пісні у всьому світі. Дзвенить народними піснями фестиваль українського фольклору «Берегиня».

    Ведуча:

Слухаєш їх і думаєш: Господи, який же талановитий і співучий народ наш, яку щиру і добру душу має! І яку стійкість, якщо через всі заборони, приниження, через засилля пісень-агіток, одноденок, пісень «ні про що» зумів пронести ось такі перлини, не розгубити по всіх дорогах світу, по всіх тернях і стернях, йому уготованих. І дай Бог, щоб народна пісня не вмерла, не зів’яла під натиском часу та модних музичних течій.

(звучить народна пісня)

Читець:

Під небом волинським живе наша пісня,

Лунає розлого у селах Полісся,

Над Стиром звучать тополині мотиви,

Прядуться пісні із весняної зливи,

Із чарів жіночих, з людської краси

Вливаються в серце пісень голоси.

Нам пісню нести,

                            Наче слово привіту,

До друзів далеких по білому світу, –

Щоб мирно світилася сонячна синь,

Щоб квітла піснями озерна Волинь!

Ведучий:

Яка ж багатолика вона, волинська пісня!

Читець:

Пісні – як люди.

І кожна свою долю має,

І кожна свою долю творить…

Пісні – як птахи.

І кожна в небо злет свій має,

І кожна злетом небо творить!

Ведуча:

Доля пісень волинян багата та пам’ятна. Тож нехай завжди прикрашають вони наше життя, хай приносять у наші домівки радість і щастя. Хай розцвітають вони буйним цвітом навесні і рясними плодами восени. Хай славлять Волинь на всю Україну, на весь світ, залишаючись в людській пам’яті і серці надовго.

(звучить пісня: «Волинь, Мій краю, дорогий» муз.і сл. С.Кривенького)

Ведучий:

Волинь моя, мій рідний край,

Дідів, прадідів колиско.

Я від землі до небокраю

Тобі вклоняюсь низько-низько.

Ведуча:

Волинь моя, мій диво-край Волинь –

Омріяний, оспіваний, розквітлий…

Чи то озерна світанкова синь,

Чи щум лісів при весняному повітрі,

Чи говір рік – того не знаю сам,

У чому більша притягальна сила

І в чім твоя найвидатніша краса,

Що так мене з тобою поріднила.

Уклін тобі, поліський диво-краю,

І дяка долі, що тебе я маю.

 

 

Сценарію підготував

провідний методист ОНМЦК

О.В.Терпелюк

 

 

 

В сценарії використано вірші волинських поетів: П.Маха, О.Богачука, Є.Ліщук, М.Пронька, П.Гоця.

 

В сценарії бажано використовувати місцевий матеріал, а також кіно-відео матеріали про Волинський край.

 

Особлива вдячність Волинській обласній бібліотеці для юнацтва за надані матеріали.

 
Всі права захищено © 2020
Волинський обласний науково-методичний центр культури
Розробка сайту: веб-студія "WebMaestro"