Написати лист    Головна сторінка
 
Головна
Структура ОНМЦК
Історія
Сценарії
Фотогалерея
Відео
Аудіо
Контакти
З яких причин вважаєте себе культурною людиною?
Працюю в культурній галузі
Читаю книги
Не вживаю нецензурщини

Методичні поради до відзначення роковин Чорнобильської трагедії2016.03.17 10:42

Більше двох мільйонів громадян України мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Наш святий обов’язок належно вшанувати подвиг ліквідаторів та  постраждалих.

 Радимо провести у кожному клубному закладі області спільно з освітянськими закладами, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування вечори-реквієми, вечори-портрети, вечори-зустрічі, уроки мужності, вечори пам’яті жертв Чорнобильської трагедії з покладанням вінків до пам’ятників загиблих та вшануванням хвилиною мовчання  світлої пам’яті померлих.

При розробці сценаріїв заходів необхідно передбачити виступи учасників ліквідації наслідків Чорнобильського лиха, людей, які ще кілька років після катастрофи працювали на ЧАЕС, запросити очевидців тих подій, переселенців, будівельників, які зводили житло для них.

Усе більш популярними стають флешмоби (несподівана поява групи людей у заздалегідь запланованому місці) та перфоманси (дії, за якими  глядачі спостерігають в режимі реального часу).

Приклад флешмобу на Чорнобильську тему:

 Учні з червоними квітами та надувними кульками в руках вишиковуються на площі у формі  знака радіаційної небезпеки. Після хвилини мовчання червоні кульки летять у небо. Звучить голос диктора: «Тридцять років пройшло, але ми пам’ятаємо…»

В місті Луцьку  флешмоби під назвою «Жива галерея» проводяться уже кілька років поспіль. Під час акції активісти та волонтери розташовуються на Театральному майдані і тримають в руках картини відповідної тематики відомих художників міста та талановитої луцької молоді, таким чином, привертаючи увагу лучан до цієї трагедії.

 За місяць-два до проведення заходів доцільно  провести конкурс дитячого малюнка на чорнобильську тематику, підбити його підсумки  і  під час проведення заходів нагородити переможців.

 Рекомендуємо змонтувати у фойє клубного закладу виставку кращих учнівських конкурсних робіт, робіт місцевих народних умільців на згадану тематику,  оформити стенд із фотографіями односельців-ліквідаторів, будівельників, пожежників, міліціонерів, медиків, експозицію з їхніми меморіальними речами (нагороди, листи, світлини, вирізки з тогочасних газет тощо).

Оздобою усіх заходів може стати виставка робіт фотохудожників «Чорнобиль сьогодні».

Минулоріч у м. Луцьку були проведені заходи: “Чорнобиль болить і досі”, “Чорнобиль: трагедія, подвиг і пам'ять”, “Чорнобиль: пожежа, яка не згасне”, “Чорнобиль. Його забути не дозволяє майбутнє”, “Чорнобиль — гірка зірка полин”, “Вічна вдячність живим і світла пам'ять мертвим”, “Попіл Чорнобиля стукає в серце”, “Чорнобиль — очима дітей”, “Чорнобиль — трагедія століття”.

Сценарії заходів «Ти відомий сьогодні кожному – не ім’ям своїм, а бідою», «Дзвони Чорнобиля», літературний матеріал до відзначення роковин Чорнобильської трагедії підготовлені фахівцями ОНМЦК та   розміщені на сайті. Більше сценаріїв заходів та детальні консультації щодо їх підготовки можна отримати безпосередньо в ОНМЦК.

 

Рекомендований репертуар для аматорських колективів

 

 1. «Історія». Вірш В. Крищенка, муз. О. Гавриш.

 2. «Зона». Вірш В.Крищенка, муз. Г. Татарченка.

 3. «Чорнобильська зона». Вірш і муз. Т. Петриненка.

 4. І. Драч. «Чорнобильська мадонна».

 5. Л. Луків. «Біль і пам’ять».

 6.  М. Сингаївський. «Обпалена мужність».

 7. К. Лазаренко. «Я непокоюсь, як усі поети».

 8.  С. Йовенко. «Вибух».

 9. Л. Ошанін. «Балада».

10. К. Крашкевич. «Не хвилюйся, плането!».

11. Л. Горлач. «Гніздо».

12. І. Драч «Чорнобильська мадонна».

13. Ю. Щербак. «Чорнобиль».

14. Б.Олійник. «Сім».

15. В.Яворівський. «Марія з полином у кінці століття».

16. П. Ар’є. Вистава-містерія «Баба».

17. В. Губарєв. П'єса «Саркофаг».

18. В. Клімчук. "Самотні дзвони" ("Празники в гості")

 

 

 

Актуальна інформація

26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС.

14 грудня 1986 року – день введення в експлуатацію комплексу захисних споруд "саркофаг".

Нині на станції триває будівництво нового укриття, так званого конфайнменту, ізоляційної арочної споруди над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС. Будівництво розпочалось у 2007 році і мало бути завершене у 2012-13 рр., але терміни вводу в експлуатацію цього об’єкту були перенесені до 2017 року.

Аварію називають найбільшою катастрофою в історії ядерної енергетики. Від неї постраждало щонайменше 3,5 млн українців, приблизно третина з них діти. А загальна кількість ліквідаторів аварії за всі роки сягає 600 тис. людей.

Сполучені Штати Америки зобов`язалися виділити ще $40 млн для будівництва захисного купола над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС. Як повідомили на конференції міжнародних донорів, що пройшла у Лондоні, гроші будуть виділені Чорнобильському фонду. Відзначається, що це зобов’язання США взяли на себе у додаток до понад $330 млн, які пообіцяли виділити раніше.

На міжнародній донорській конференції для проекту з будівництва нового саркофага на Чорнобильській АЕС вдалося зібрати 180 млн євро.

У 2015 році Верховна Рада України ухвалила постанову про створення заповідника в Чорнобильській зоні. Через 29 років після аварії на ЧАЕС екологи констатують: завдяки мінімальній кількості людей у зоні її природа стрімко відновлюється. Тому вони закликають зонувати майбутній заповідник, щоб найцінніші території не постраждали від людської діяльності.

У  листопаді 2015 року у місті Києві в рамках заходів з нагоди 30-річчя аварії на ЧАЕС відбувся Міжнародний Конгрес за участю представників ООН, МАГАТЕ та інших представництв. За проханням Всеукраїнської громадської інвалідів та Волинського обласного добровільного товариства “Спілка Чорнобиль” у приміщені, де проходив Конгрес, експонувалась фотодокументальна виставка Волинського краєзнавчого музею “Чорнобильський слід на Волині”. Виставка викликала зацікавлення у членів Конгресу, що спричинило створення дискусії щодо наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції для Волинського краю.

 

     Матеріал підготувала Г. Чурікова – провідний методист відділу культурно-просвітницької діяльності

 Обласного науково-методичного центру культури

 

 

 
Всі права захищено © 2017
Обласний науково-методичний центр культури
Розробка сайту: веб-студія "WebMaestro"