Написати лист    Головна сторінка
 
Головна
Структура ОНМЦК
Історія
Сценарії
Фотогалерея
Відео
Аудіо
Контакти
З яких причин вважаєте себе культурною людиною?
Працюю в культурній галузі
Читаю книги
Не вживаю нецензурщини

Ліс: багатство і життя2017.09.11 15:20

Методичні матеріали щодо проведення

урочистостей  до Дня працівників лісового господарства

 

У фойє розгорнута виставка товарів виготовлених лісгоспами та фотостенди з історії діяльності лісового господарства, світлини, на яких зображені ветерани галузі. Прикрасять фойє вироби майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, створені з дарів лісу (дерева, кори, моху, тощо).

В залі та фойє звучать українські мелодії. На заднику  сцени зображений ліс, в глибині сцени кілька дерев. Обабіч сцени великий екран, на якому перед початком і протягом свята демонструються тематичні фотокадри та титри.

Ведуча. В третю неділю вересня, у ці чудові вересневі дні, коли чарівний  пензель осені торкається зелених скронь землі, ми традиційно відзначаємо професійне свято –  День працівника лісу.

Ведуча. Лісова галузь – це гордість нашої Волині, щедро збагачена безцінними скарбами лісу та невтомною працею лісівників. Ліс для нашого краю був і залишається головним природним ресурсом, а лісогосподарські підприємства – бюджетоутворюючими для більшості місцевих громад.

Ведучий. Лісове і мисливське господарство Волині сьогодні – це потужні колективи, які своєю самовідданою та невтомною працею не лише вирощують та оберігають ліси, розвивають економіку краю, а й дбають про збереження споконвічних традицій та досвіду.

Ведуча. Ліс – це одне з найкращих і найцінніших багатств, якими наділила нас матінка-природа. Волинь в числі тих областей України, у яких це свято дійсно стосується кожного. Немає жодної людини, яка б не милувалась красою та величчю лісових просторів. Ліс – це свіже повітря, спів птахів, чарівні пахощі квітів, заспокійлива пісня лісових струмків, гул крилатих оркестрів лісових пасік.

Ведучий. А хто не любить походити барвистим осіннім лісом, пошарудіти опалим листям, з кущів калини зірвати кетяг підмерзлих ягід, помилуватися жаринками на кущах шипшини, розпізнати на снігу звіриний слід?  Враження від перебування у золотому осінньому чи зеленому весняному, білому зимовому чи різнобарвному літньому лісі – незабутні.

Ведуча. Та для одних людей ліс – це естетичне та оздоровче джерело, задоволення від знайденого білого грибочка або чарівного цвіту папороті,  а для інших – це все життя. Любити ліс – це мистецтво. У цій святковій залі сидять люди, які віддали своє життя охороні та збереженню лісів, дбайливі господарі лісових плантацій. Ми низько вклоняємося всім тим, чию працю ми по праву називаємо життєдайною силою, що забезпечує людству чисте  повітря, а значить –  здорове життя Планети Земля.

Музичне вітання.

 

Заходить група грибників з кошиками, букетами лісових квітів.

Нам обійняти хочеться всіх вас

І неба вам шматочок прихилити.

Зі святом професійним ми вітаєм вас,

Зі святом радісним і працьовитим.

Хай доля Ваша піснею зліта,

Розквітне цвіт калиною у лісі.

Хай будуть щедрими літа,

На щастя, на здоров’я і на друзів.

Прийміть побажання сердечні і щирі,

Хай повниться хата любов’ю і миром,

Хай легко працюється, гарно живеться,

 Хай вміється, множиться і вдається.

По закінченню вітань грибники з лісовими  екібанами та квітами залишаються у глибині сцени.

Нагородження кращих фахівців галузі нагородами та відзнаками за високий професіоналізм у роботі, багаторічну сумлінну працю по збереженню, примноженню і дбайливому використанню лісу.

 Вручення квітів та екібан.

У сьогоднішній святковий день бажаємо Вам нових трудових звершень, невичерпного ентузіазму, здійсненню добрих справ на славу Україні.

 Музичні вітання.

Ведучий. Волинські лісівники стали першими, хто прийшов на допомогу українським солдатам, яким у складних умовах доводиться відстоювати перед ворогом кордони нашої держави. 61 працівник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства побував у зоні АТО. А  для того, щоб українські військові могли відчути маленькі радощі домашнього комфорту там, де про затишок лише мріють, через волонтерів лісівники періодично відправляють військовим 14-ї механізованої бригади продукцію своїх підприємств – варення, мед, соки.

 

Музичні вітання учасникам АТО.

Ведуча. Почесними гостями нашого свята є ветерани лісового господарства. Вони не один десяток років присвятили своїй улюбленій справі, стояли на сторожі зеленого Храму, невтомною працею заслужили неабиякий авторитет серед колег. Низький уклін Вам і шана, дорогі ветерани, а пісня нехай принесе  приємні хвилини відпочинку.

Музичні вітання ветеранам.

Ведучий. Той, хто любить паростки кленові,

                 Хто діброви молоді ростить,

                 Сам достойний людської любові,

                Бо живе й працює для століть.

 Ці натхненні слова великого природолюба, видатного українського поета                        М. Т. Рильського адресовані працівникам лісових господарств, які своєю щоденною і невтомною працею зберігають та примножують природну скарбницю волинських дібров. Протягом 2017 року лісівниками Волині відновлено насадження на площі понад 5 500 га. Посадки лісових культур – це лише початок великої роботи із плекання та вирощування лісу. Щоб малі саджанці з тендітних пагонів перетворились у могутні дерева, треба докласти чимало зусиль і пильності. Результати цієї праці майже недосяжні віку тих, хто садить і плекає наш волинський ліс. Але ця благородна справа буде гідно оцінена нащадками.Отож  нехай ростуть, набираються сили ліси, посаджені невтомними добрими руками лісоводів. Діло своє вони роблять спокійно, впевнено, але неодмінно на совість. 

Музичні вітання кращим лісоводам.

Ведуча. Гордістю галузі є консервні цехи, які діють на базі Ківерцівського, Цуманського, Маневицького, Колківського, Ковельського та Любешівського лісомисливських господарств. Вони випускають продукцію високої якості, що користується попитом як в Україні, так і за рубежем. Досить широким є і асортимент продукції: 15 видів соку, ягоди та гриби, овочі, а також мед та продукти його виробництва.

 

Музичні вітання кращим працівникам.

 

Спасибі людям, що зростили ліс.

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі.

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

 

Коли б не ліс, не знали ми б про те,

Що є фіалки й пролісок на світі,

Як у маю конвалія цвіте –

Найкраща, найулюбленіша з квітів.

 

 

Від суховіїв сохнула б земля,

Була б вона подібна до пустелі,

А ліс покличе хмару на поля –

Дощі проллються весняні веселі…

 

Яка природа! Кращого нема,

Як річка й поле лісом оповиті.

І кращого нема нічого в світі,

Коли людина творить це сама.

 

Спасибі ж людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

                                                                  М. Познанська

Ведучий. Нехай ростуть і примножуються волинські ліси, нехай не міліють і не заростають лісові озера, а чудовим людям, які їх плекають ми бажаємо  міцного здоров’я та нових трудових звершень. Дякуємо вам за доглянуті ліси та їх збереження, за самовідданість і сумлінну працю. Переконані, що ви й надалі робитимете гідний внесок у збереження природних багатств Волині. Любіть Україну, добрими ділами примножуйте її славу!

Методичні поради

Подані тексти можна використовувати як своєрідні «підводки» до представлення  кращих людей галузі.

Безперечно, що тематичні музичні номери про ліс, підготовлені  спеціально до свята, зроблять його більш урочистим.

Подаємо поезію волинських поетів про ліс, яка займе достойне місце в репертуарі читців- декламаторів і оздобить цей захід.

 

Матеріали до свята

Поезія волинських поетів про ліс

Поліський ліс

                                                  Іван Чернецький

 

Вслухаємось, як ледве чутно дихає

дерев столітніх листя і кора.

… тихо-тихо

заходимо в ліс, неначе в храм.

Під купол неба зеленіють сосни,

а небо наше – ніби льон цвіте.

Сьогодні день родився високосним,

очікуючи радісних вістей.

А ліс такий велично таємничий.

А ліс такий гінкий і гомінкий…

Нараз відчувши неминучу січу,

ховаються від нас боровики.

В гущавину веде слідів мережка,

і ми собі йдемо в гущавину.

Стару траншею обігнула стежка,

іще раз нагадавши про війну.

Та раптом – що це? Впало небо долу

чи сто свічад розбито на скалки?

Із озера, описуючи коло

злетіли наполохані качки.

А ліс такий велично загадковий.

А ліс такий гінкий і гомінкий…

І проситься в уста святкове слово,

й лягають на чоло ясні думки.

 

Поспішайте у ліс

                                                                                          Віталій Нестерук

 

Я завжди навесні

У солодкому сні

Наче в казку у ліс поспішаю.

Білий гомін беріз,

Тихо шепчеться ліс.

Блідий місяць з-за хмар виглядає.

 

Предковічний, густий,

Ліс поліський сумний

Серед лісу простора галява.

Невеличкий струмок

З хащі лісу біжить

І впадає у озеро мляве.

 

Очерет шелестить,

Тихе озеро спить,

Вкрите ряскою й жовтим лататтям.

Над водою туман,

то лежить ніби пан,

То хвилює од вітру з завзяттям.

 

Провесна. По узліссі

Ще дерева безлисті,

Але вкриті вже бростю з росою

Сон-трави перший цвіт,

Ніжних пролісків квіт

Зачарують своєю красою.

 

Якщо радість у вас,

Якщо настрій погас,

Чи міська метушня притомила,

Втому в місті лишіть –

В ліс спішіть хоч на мить,

На весняних розквітчаних крилах.

 

Поспішайте у ліс,

До розкішних беріз,

До ялин і до сосен зелених.

Тут ви вловите спів,

Весняних солов’їв

І берізки з коханим кленом.

 

Дуб, осика, калина,

Вільха, граб, горобина,

Чи то верби розпущені коси

Вас в обійми візьмуть,

Настрій гарний дадуть

І до танку п’янкого запросять.

 

Неповторна краса.

Як ранкова роса

З чим порівняти тебе, мій краю?

Заповідний мій ліс

Я у тебе весь вріс

І про тебе цю пісню співаю.

 

Поспішайте у ліс.

Поки є ще в нас ліс.

Тут наснагу і настрій черпайте.

Бо можливість таку

На своєму віку.

Не знайдете ніде, так і знайте.

***

                                                                   Віталій Клімчук

 

Грибна пора і дощ осінній

У шапку плачеться мою.

А я дивлюсь у небо синє,

Мені б тікать, а я стою.

Прообраз я гриба страшного,

Що виростає до небес.

Його творіння не від Бога,

А від лукавого чудес.

До нас потрапили ті стріли,

Прошили листя, мох, траву,

Шапки моїх колег вціліли,

І я із шапкою живу…

Де грибники і де корзини,

Де сміх, тривоги перегук, -

Лиш соромливий кущ калини

Та голий дерев’яний сук…

Шапками нашими покрита

Давно отруєна земля,

І черв, як завжди ненаситний,

Грибам чомусь не дошкуля.

Грибні дощі – до них ми звикли,

Нам дивна тиша навкруги,

Бо не тривожать мотоцикли

Грибні ліси, поля, луги…

 

                                                

Живиця

 

                                                                                             Василь Гей

 

Ви бачили:

                   сосни промінням з землі

знялися до самого неба?

Ви чули: пісні понад бором пливли?

Іншого щастя й не треба,

коли з небесами зливається зір

і в синяві – сосон крила.

І пісню,

               і волю,

                            і сонячний бір

живиця землі поїла…

І раптом сокира –

                               по сонцю й літах  –

підсочки

               одна

                        за

                            одною…

Раніше живиця –

смола золота –

була живою водою.

Засохлі гілки…

                        Наче крик, мов докір.

На сході

                бадьоро вже дніє…

Невже ти замовкнеш,

співучий мій бір,

невже ти навік занімієш?

                                                 

***

Цвіте багонник в лісі на пониззі,

Несе нам сивий дух тисячоліть,

Поміж померлих сосон і боліт

Цвіте зело безсмертя на Поліссі.

***

Холодні в спеку і в морози,

Гнучкі, похмурі і густі,

Довіку заздритимуть лози

Берізок гордій висоті.

 

 

Гриби

                                                                                    Віктор Лазарук

 

Зарошені світанки голубі.

Тріщать ліси від полчища грибів.

Красноголовці – на червоних «Явах»,

Бабки їх ззаду обняли.

Крізь оксамит осик, бавовну мли –

Пастельні пасма світла на отавах.

Ведмедина так грізно нависа.

В авоськах павучків – роса! роса! роса!

Сміються лосі в заячих вівсах.

Гай – наче люстра кришталева.

Дощі сховались у хвощі.

А я за кошик та мерщій

До прастарого дядька Лева!

Ось! Ось у білих трусиках маслюк,

Такий на вигляд, вибачте, смаркатий!

Задумав на сіножать утікати,

Коли збагнув, що я ловлю…

А мухомор, охочий до посад,

У тозі пурпурній – аж ахнула береза! –

З погордою, мов Юлій Цезар:

 –  Я – на засідання Діброви, у сенат! –

У цій сторожці – краще, ніж на дачі:

Зав’язуються вірші, творяться гриби,

Провітрюються голови гарячі

Од чаду й випарів доби!

 

***

                                                                                     Віктор Лазарук

 

Калина у явора,

А явір у граба високого,

А граб у найстаршого дуба

Питалися…

Та мовчали дуби

У жовтих кожухах.

Тоді на узлісся ввірвався вітер.

Обняв білу березу.

І на спині його вночі

Лопотіла сорочка,

Прострелена холодним сузір’ям.

Тоді хтось тихо внизу промовив:

– Вона прийшла. Прийшла весна.

Перезирнулися

Граб із явором,

А явір з калиною.

А внизу в амбразурі зими,

Стояв пролісок

І кричав на всю поляну:

– Вона прийшла! Прийшла весна!

Усміхнувся кущ ліщини,

Що забрів у золотий дощ китиць.

І зацвіло багно.

Та мовчали дуби

У жовтих кожухах,

Зимовий видихали чад:

Вони – не вірили.

                                    

Ранковий ліс

                                                                                      Лукаш Назарчук

 

Торішнє листя не зопріло ще,

Дерева думу думають таємну,

І пахне терпко так грибним дощем,

І на душі і солодко, й приємно.

І йдеш собі у мрій гущавину,

Зливаєшся із шепотом гіллястим…

Тоді, як сонце збудить таїну,

Відчуєш: гостем був у царстві щастя.

 

***

 

Вмійте природу любити,

Кожній стеблинці радіти,

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева, і трави.

Цвіту не вирви за даром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежинку у гаї.

Все це окрасою буде

Нашого рідного краю.

 

Зібрало нас у цій залі свято

І щиро наша пісня лине,

усім, усім, хто нині тут

за ваш важкий невтомний труд.

 

 

 

 

 

 
Всі права захищено © 2017
Обласний науково-методичний центр культури
Розробка сайту: веб-студія "WebMaestro"