Написати лист    Головна сторінка
 
Головна
Структура ОНМЦК
Історія
Сценарії
Фотогалерея
Відео
Аудіо
Контакти
З яких причин вважаєте себе культурною людиною?
Працюю в культурній галузі
Читаю книги
Не вживаю нецензурщини

СЦЕНАРІЙ засідання екологічного клубу для дітей та підлітків «Чисті джерела»2019.05.17 12:03

До Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища 5 червня СЦЕНАРІЙ засідання екологічного клубу для дітей та підлітків «Чисті джерела» У фойє на підставках чи мольбертах ілюстрації із зображенням тварин, рослин, занесених у Червону книгу України, а також світлини краєвидів Волині. Окремо може бути виставка речей, виготовлених із дерева, лози, соломи тощо. Місце для проведення заходу – світлиця (стільці чи лави розміщені півколом в одній половині приміщення) або зала для глядачів. Ліворуч над сценою екран для ілюстрацій, світлин та малюнків. Звучить лірична музика або запис фортепіанних творів П.Чайковського із циклу «Пори року». На сцену виходять учасники екологічного клубу, читають вірш «Роса». Школярка: Ой краса! Ну й краса! Вранці випала роса: На деревах, на траві, Навіть на камінчиках. Школяр: Всі росинки, як живі, – Сяють, усміхаються, В голубих промінчиках Скапують, зливаються. І радіють на листках, І вкривають сріблом Дах… Ганна Чубач Учасники екологічного клубу виходять. Звучить українська народна пісня «По діброві вітер виє» на вірші Т.Г. Шевченка у виконанні жіночого ансамблю. На сцені Мудрець і Природа Школяр: Були у Матері-Природи Дві донечки такої вроди: Хто їх побачив хоч на мить – Не міг забути й розлюбить. Школярка: Голубооку звали Флора, У неї очі, наче зорі, Завжди замріяна, тендітна, Ласкава, ніжна та привітна. Виходить школярка в образі Флори, стає ліворуч сцени. Школяр: А Фауна – швидка, як вітер. Могла й за птахами летіти І за оленями стрибати Та з білочками пустувати. Виходить школярка в образі Фауни, стає праворуч сцени. Школярка: Обидві світ живий любили, Вони його боготворили. Тож я, як добра й мудра Мати, Дарунки вирішила дати: Мрійливій Флорі – світ рослинний, А жвавій Фауні – тваринний. Учасники екологічного клубу виносять на авансцену два кошики: з квітами і плодами ліворуч віддають Фауні, з іграшками-звірятами праворуч – Флорі, залишають кошики на авансцені до закінчення заходу Школяр: Щоб берегли і доглядали, Від всього злого захищали. Школярка: Живуть в легендах і понині Живого світу дві богині. На сцені ведучі, школярі Ведучий: Любі друзі, як ви уже здогадалися, ми поведемо розмову про природу: зелене вбрання нашої планети – дерева, водойми – ріки, озера, ставки. Ведуча: Мабуть, не раз ви чули, що Земля – не рабиня, а наша рідна мати. Сонце – не вітчим, а наш рідний батько. Ліси – наші брати, річки – сестри. Дощі, вітри, сніги є для нас добрими гостями, а ми ж на своїй планеті – не тимчасові мешканці, а мудрі господарі! Школяр: У планети є легені – Це дерева на землі! Вони кисень нам дарують, Одягають і годують, І печалять, і хвилюють! Нашу кривду, болі чують. Школярка: Зберігають нам вологу – Так надай їм допомогу! Люди добрі! Нас почуйте, Честь дерев завжди шануйте! Ведуча: Надалі під час нашої зустрічі головною «дійовою особою» буде її величність Природа. Що вона являє собою і чому стільки до неї уваги – присутніх дорослих особливо переконувати немає жодної потреби. Ведучий: Про це багато відомо, а вона, Природа – непередбачувана, вразлива. Спробуймо усі разом зрозуміти її, нашу рідну Природу. Ведуча: Волинь – край зеленого моря лісів, синьооких озер і тихоплинних річок, вона полонить красою ланів, сіл і міст. Про Волинь говорять, як про матір-годувальницю, у якої навіть у суховійні та сльотливі роки родить хліб і до хліба. Яка дивовижна краса оточує нас! Ми навіть не усвідомлюємо, що живемо серед неї. Так, це наша земля, це наша краса, дана Богом, і нам би її зберегти. Ми – діти природи і не любити її ми не маємо права. З ініціативи дітей та підлітків нашого села було відкрито і діє екологічний клуб «Чисті джерела», тож запрошуємо усіх бажаючих, дітей і дорослих, теж стати учасниками нашого клубу. Ведучий: Від природи людина бере все, що їй потрібно для життя, не задумуючись про наслідки. Ми дихаємо повітрям, використовуємо воду для рідних потреб. З надр землі видобуваємо корисні копалини. На річках будуємо гідроелектростанції (ГЕС), біля гребель споруджуємо водосховища – штучні моря. Дуже давно люди навчилися вирощувати культурні рослини, виводити нові породи тварин, обробляти грунт. Ведуча: Однак, своєю діяльністю людина не тільки перетворює природу, а й завдає їй шкоди, адже деякі запаси природи відновити неможливо. На планеті є місця, де не вистачає води, разом з тим, багато пісних водойм забруднюються відходами підприємств та добривами. Від діяльності людини зазнають шкоди ліси, рослини і тваринний світ. Ведучий: Людська недбалість, господарська короткозорість, чиновницька байдужість стає причиною того, що зникають рідкісні види рослин, які потребують охорони. На території нашої області ботаніки нараховують 41 вид рідкісних та зникаючих видів рослин. Якщо врахувати, що до складу флори Волині входить близько 1400 видів рослин, то під загрозою знищення – майже три відсотки нашої флори. Звучить пісня «Я бачив, як втер берізку зламав», музика і вірші Володимира Александрова Ведуча: Ось чому кожен житель нашої землі має ставитися до природи по-господарськи: дбати про чистоту морів, річок, ставків, повітря, родючості землі. Потрібно насаджувати і вирощувати ліси. Ведучі виходять, на сцені учні – на грудях кожного напис «SOS» Учень 1: Зникнення тільки одного виду рослин може спричинити зникнення від десяти до двадцяти видів комах. Учень 2: Сьогодні кількість автомобілів збільшується швидше, ніж населення планети. Учень 3: Кожні вісім місяців на землі назавжди зникає один вид савців, кожні шість місяців – один вид птахів. Учень 4: Кислотні дощі є причиною захворювання мільйонів людей та тварин. Учень 5: За останні 10-15 років загублено більше двох мільярдів гектарів орної землі. Учень 6: Ліси на планеті зникають зі швидкістю 20 гектарів за хвилину. Учень 7: Кожна десята річка світу забруднена, а в океанах щорічно збирається близько шести з половиною мільйонів тонн сміття. Учень 8: За даними ЮНЕСКО 60-80% усіх шкідливих викидів в атмосферу припадає на автотранспорт. Учні відходять назад. Ведучий: З кожним роком через бездумну діяльність людини все більше видів тварин і рослин зникає з лиця землі. За їх врятування виступають вчені-біологи, наукові і громадські організації країни. Було підготовлено списки тварин і рослин, яких залишилося дуже мало. У 1980 році було створено Червону книгу України. Ведуча: Ми запрошуємо усіх у нашу першу заочну подорож-знайомство сторінками Червоної книги України. Учні з глибини сцени виходять на авансцену. Учень 1: На території Волині знаходяться заповідні зони, які охороняються державою. Під час тексту на екрані – зображення заповідних місць Волині, рідкісних рослин та тварин Учень 2: Основні з них: Шацький національний народний парк; ландшафтні заказники «Стохід» Камінь-Каширського, «Нечисмне» Ковельського, Згоранські озера Любомльського районів; пам’ятка природи «Горинські крутосхили» Ківерцівського району; парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Дубечне» Старовижівського та «Здоров’я» Турійського районів тощо. Учень 3: Рідкісні рослини із сторінок Червоної книги – кричущі сигнали тривоги нашої природи. Це – підсніжник звичайний, береза низька, плаун колючий, черевички зозулині, цибуля ведмежа, журавлина дрібноплідна, баранець звичайний, гриб боровик (використати матеріали про рідкісні види з Червоної книги, які є на території конкретного населеного пункту чи регіону). Учень 4: Охороняти потрібно не тільки рідкісні рослини й тварини, занесені до Червоної книги, а й добре відомі нам кульбабу, грицики, подорожник, а також синицю, горобця, дятла тощо. Щороку 5 червня усе людство відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища, бо це – справа усіх народів планети. На Волині проводять ефективну природоохоронну діяльність. Ведучий: Велика робота сьогодні проводиться з догляду за нашими лісовими мешканцями, особливо взимку. У лісах на Волині збудовані годівниці і для звірів, і для птахів, щоб вони змогли пережити складний зимовий період. Ведуча: Самобутня, неповторна краса синьоокого Полісся оспівана в «Лісовій пісні» Лесі Українки: неповторні, незабутні предковічні бори та діброви, помережені лататтям та ряскою, чисті плеса, строкаті луки та малопрохідні мохові болота. Такою ми отримали землю-матінку від своїх предків. А чи залишимо її такою ж заповітною дітям та нащадкам? Звучить пісня «Не рубай тополю» музика І Шамо, вірші Ю. Рибчинського. Ведучі на сцені. Ведучий: Ми уже згадували про неповторну і чарівну природу нашої Волині, красу лісів і луків, озер і боліт. Найближчим часом ми завітаємо в урочище Нечимне. Там ми зустрінемося з казкою, відвідаємо Лесині діброви, що навіяли нашій землячці поетесі Лесі Українці невмирущу драму-феєрію «Лісова пісня». Ведуча: Краса Волинського краю завжди надихала і надихає митців літературного слова на чудові поетичні рядки. Ведучі виходять за куліси, на сцені читець. Читець: Зелені села і зелений ліс, І голосні поляни на осонні, Де чорні сосни міцно обнялись, Що аж риплять пошерхлі їх долоні, – Усе твоє. Тут іменем твоїм бринять дуби – Шумують крони горді, В концертах невмирущі солов’ї Зривають із осик нові акорди. Усе твоє. Від ласки бронзи До зоряного пилу козерога, Де крізь шалений дивоцвіт весни Твоїх синів спинається дорога. Йосип Струцюк Ведучі на сцені Ведучий: Скільки таких куточків, невимовно прекрасних у красі своїй, є на волинській землі. І один з них – наше село. Розповідь учасників екологічного клубу про село: історію виникнення,визначні місця, назву, цікаву природу. Ведуча: Юні друзі, шановні дорослі, ми – господарі своєї долі, ми – частинка природи, нашого довкілля. А природа для нас – комора сонця з великими скарбами життя. Тож охороняймо природу. Сьогодні немало боргів у нас перед нею. Оберігаймо й цінуймо її багатства. Проте, мало їх оберігати, потрібно примножувати, збагачувати, наповнювати. Пам’ятаймо про це завжди! Ведучий: Не маючи змоги рятувати карпатського ведмедя, вчімо один одного не кривдити собак і котів. Врятуймо метелика чи конвалію. І нехай ці вчинки будуть добрими і посильними для усіх. Члени екологічного клубу розповідають про свою участь, конкретну роботу зі збереження екології свого села і прилеглих територій Ведучі і читець виходять, учасники екологічного клубу виконують пісню на мелодію «Троянди на пероні» з репертуару А. Горчинського Там, де ліс шелестів щохвилини, Хмарочоси ростуть з підземелля. Там, де ріки неслися неспинно, Насуваються нині пустелі. Приспів: А природа, а природа, До людей не втомилась кричать: «Не робіть ви більше шкоди, Бо природу неможна топтать!» Флора, фауна майже зникає, А земля хвора від радіацій. І родючих грунтів вже немає, Бо втомилась від меліорацій. Приспів: А природа, а природа, До людей не втомилась кричать: «Не робіть ви більше шкоди, Бо природу неможна топтать!» Зупинися сьогодні, людино, Бо назад вороття не буває. Ця земля – неповторна, єдина. Зупинися – планета благає. Приспів: А природа, а природа, До людей не втомилась кричать: «Не робіть ви більше шкоди, Бо природу неможна топтать!» Учасник 1: Хоч скільки б ти не жив на світі літ, Та завжди викликає хвилювання Оцей вишневий буйно пінний цвіт, Рожеве яблуневе квітування. Учасник 2: В зеленому мереживі листків Черемх молочно-білі кисті, Рясним дощем змітають пелюстки І падають на трави гостролисті. Учасник 3: Біля дороги гілку нахилю, Пахучу гілку вишні, ще й з росою. Он клен схиляє голову свою Перед її чарівною красою. Учасник 4: Стоять сади в вінчальному вбранні, І соловей весільну їм співає, На росяних стежках веселка грає, Серця радіють сонцю і весні. До учасників екологічного клубу долучаються ведучі Ведуча: Люби природу не як символ Душі своєї, Люби природу не для себе, Люби для неї. Вона – не тільки тема вірша Або картини, – В ній є висоти незміримі Й святі глибини. Ведучий: У неї є душа могуча, Порив є в неї, Що більший над усі пориви Душі твоєї. Вона – це мати. Будь же сином, А не естетом, І станеш ти не папіряним – Живим поетом! Максим Рильськи Ведуча: Йтиму садом, полем я чи лугом, Буду я природі вірним другом. Не стопчу я навіть і трави, І скажу їй: зеленій, живи! Коли лісом буду я іти, Скрізь посію зерна доброти. Побажаю дереву і пташці, Щоб віки жили у мирі й щасті. У фіналі звучить пісня «Знову цвітуть каштани» музика П. Мальбороди, вірші А. Малишка. Після засідання клубу, можна запропонувати дітям та підліткам ігри, загадки. ЗАГАДКИ 1. Прилетіли гості, Сіли на помості, Без сокири, без лопати Поробили собі хати (Птахи поробили гнізда.) 2. Перший я приніс весну, Розбудив усе від сну Заспіваю під вікном, Люди звуть мене… (Шпаком.) 3. Все у зелені довкола: Пасовища, ліс і поле. Мчать струмочки до ріки, Ліплять гнізда ластівки, І в сороки новина, Облітала всіх вона, Сповіщаючи – (Весна.) 4. Ішла весна-красна у синій хустинці, Несла весна-красна дітям гостинці. Ягнятам – (Травицю.) Гусенятам – (Водицю.) Каченятам – (Ряску.) А малятам – (Ласку.) 5. Як пригріло сонце – стрілки Зеленясті підняла Від ласкавого тепла. Он її навколо стільки: Двір, і лан, і луг вкрива Росяна, густа… (Трава.) 6. Кущ, на якому з’являються Перші весняні квіти (Ліщина.) 7. Одна з народних назва березня (Парник.) 8. Навесні вона в теплі Проростає з-під землі, Має трунок, має вроду І дарує насолоду (Фіалка.) 9. Я найпершим зацвітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, Бо мене не стане влітку (Пролісок.) Сценарій підготувала провідний методист з культурно-просвітницької діяльності \ відділу організаційно-методичної та культурно-просвітницької роботи Терещук Ольга Анастасіївна
 
Всі права захищено © 2019
Волинський обласний науково-методичний центр культури
Розробка сайту: веб-студія "WebMaestro"