Написати лист    Головна сторінка
 
Головна
Структура ОНМЦК
Історія
Сценарії
Фотогалерея
Відео
Аудіо
Контакти
З яких причин вважаєте себе культурною людиною?
Працюю в культурній галузі
Читаю книги
Не вживаю нецензурщини

СЦЕНАРІЙ святкового концерту «В серці з Україною» до річниці Незалежності України2019.07.26 11:44

СЦЕНАРІЙ святкового концерту «В серці з Україною» до річниці Незалежності України БК с. Ветли Любешівського району Оформлення сцени: на «заднику» сцени по центру цифра, яка відповідає річниці Незалежності України в обрамленні великого вінка. Ліворуч – від стелі до підлоги – синьо-жовте полотнище: Державний Прапор України. Перед початком вечора з гучномовця звучить голос диктора. Диктор: На білому світі є різні країни, Де ріки, ліси і лани, Та тільки одна на землі Україна, А ми її доньки й сини. Усюди є небо, і зорі скрізь сяють, І квіти усюди ростуть, Та тільки одну Батьківщину ми маєм – Її Україною звуть. Відкривається завіса. На сцені – хор, на авансцену виходять ведучі. Ведуча: Україно! Чарівна моя ненько, найкращий куточку землі, солов’їна пісне! Ти найкраща, але найкраще твоє багатство – народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний, як граніт, співучий та дзвінкоголосий. Ведучий: Україна, рідний край! Золота пшениця і безкрає небо… Чарівна сторона, земля рястом заквітчана, зелом закосичена… Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою любов до рідного краю, до землі, де народилися. У виконанні хору звучить пісня «Мати Україна», вірші П. Перебийноса, музика М. Халамая Після закінчення пісні учасники хору виходять за куліси – ліворуч і праворуч. Ведуча: Чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на замріяній річці чистою водою умивається жовте латаття, де навесні і влітку під шатами крислатих дерев яскравіє килим різнотрав’я і квітів? Ведучий: Що таке Україна? За віконцем калина. Тиха казка бабусі, Ніжна пісня матусі, Дужі руки у тата, Під тополями хата, Під вербою криниця, В чистім полі пшениця, Серед лугу лелека І діброва далека. Ведуча: Україна – це наша земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і, звичайно, мудрими й талановитими людьми. Ведучий: Україна. Наша Батьківщина. Вона рідна для усіх, хто її поважає і любить. Вона – це мати, яку не вибирають. Вона – це вічна надія на волю і кращу долю. Вірші і музика Н. Май «Добрий день вам, людоньки, добрий день!», виконує вокальна група «Ветлівчанка». На сцену з-за куліс з обох боків вибігають діти середнього шкільного віку, в руках – сині та жовті кульки, стають на авансцені у шахматному порядку. Учень 1: Ось небо блакитне і сонце в зеніті! Моя Україна – найкраща у світі! Моя Україна – це ліс і озерця, Безмежні степи і чарівні джерельця. Учень 2: Красиві пейзажі і гори високі, Маленькі струмочки і ріки глибокі. Міста старовинні і замки прекрасні, Великі будови і дуже сучасні. Учень 3: Сади чарівні, мальовані села, Моя Україна – це пісня весела, Це щира, багата, як світ, її мова, – Крилата, така мелодійна, чудова! Учень 4: Моя Україна – козацькая слава! Така волелюбна і мила держава. Вона дорога нам, і рідна, і мила, Бо світ перед нами, як мати, відкрила. Вітчизно свята, дорога Україно, Для кожного з нас ти у світі – єдина. Учень 5: Її обереги – верба і калина. Найкраща у світі – моя Україна! Нам найрідніші Вітчизна і мати, То як же нам, дітям, її не кохати!? Діти прикріплюють свої кульки на заднику сцени праворуч вінка, виходять за куліси. Звучить пісня «Сонячні крила», вірші та музика Н. Май, виконує вокальна група «Ветлівчанка».. Вірш «Моя Берегиня», читає Аліна Мартинюк.. Твій шлях, Україно, –тернистий, До волі уперто ти йшла. Така незалежна і горда з дитинства Ти шану собі зберегла. Бувало, щосили тебе залишали, – Вставала і знов – до мети! Джерела водою тебе оживляли. Моя Берегиня – це ти! Свята земля, моя ти Україно, Як рідну матір, ніжно так люблю, Тебе не зраджу я в лиху годину, Завжди за тебе Бога я молю. Ведучі на сцені. Ведуча: Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То – родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, Батьківщина і вся наша велична і неповторна Україна. Ведучий: Любімо свій рідний край, цінуймо, що мова наша українська бринить у серцях людей. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. У ній багато захоплюючого і дивовижного. Вона розкішна і милозвучна, нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів. Вірші і музика Н. Май пісня «Родина», виконує Аліна Мартинюк. Ведуча: Моя Україна – широкі простори: Поля і левади, долини і гори… Молитва і пісня, і слово натхненне, З чого почалась Україна для мене?.. Ведучий: Країна починається з кордону, Із посмішки, із тисячі доріг, Що звідусюди нас ведуть додому, Із Сходу-Заходу, з річок-морів. Ведуча: Країна починається із серця, Де вишито ім’я її, Із неба синього, із сонця, З любові, миру і сім’ї. Ведучий: Країна починається із віри, Із шани, із добра, надії, З землі, сповитої піснями. Ведуча: Країна починається з традицій, Із пам’яті, яку не втратив час, Із хліба-солі, із криниці, Країна починається із нас! Вірші і музика Миколи Янченка «Лише у нас на Україні», виконує Софія Петрівна Дишко. Текст пісні Де така ще є земля, Щоб дерева так родили? Де така ще є земля, Щоб дівчата так любили? Запитаю я у журавля - Де на світі є така земля? Приспів: Лише у нас на Україні Росте калина при долині! Вода джерельна з небом синім Лише у нас на Україні! Лише у нас на Україні Всі люди щирі і гостинні! Вода джерельна з небом синім Лише у нас на Україні! Де така ще є земля - Білі лілії в ставочку? Де така ще є земля - Соловейко у садочку, Дикі гуси. Запитаю я - Де на світі є така земля? Приспів. Де така ще є земля, Щоб дівчата мали вроду? Де така ще є земля, Щоб козацького роду? Вільний вітер запитаю я: Де на світі є така земля? Приспів. Вірш «Никогда мы не будем братьями», читає Софія Володимирівна Дишко. Никогда мы не будем братьями ни по родине, ни по матери. Духа нет у вас быть свободными – нам не стать с вами даже сводными. Вы себя окрестили «старшими» – нам бы младшими, да не вашими. Вас так много, а, жаль, безликие. Вы огромные, мы – великие. А вы жмете… вы все маетесь, своей завистью вы подавитесь. Воля – слово вам незнакомое, вы все с детства в цепи закованы. У вас дома «молчанье – золото», а у нас жгут коктейли Молотова, да, у нас в сердце кров горячая, что ж вы нам за «родня» незрячая? А у нас всех глаза бесстрашные, без оружия мы опасные. Повзрослели и стали смелыми все у снайперов под прицелами. Нас каты на колени ставили – мы востали и все справили. И зря прячутся крысы, молятся – а не кровью своей умоются. Вам шлют новые указания – а у нас тут огни восстания. У вас Царь, у нас – Демократия. Никогда мы не будем братьями. Анастасія Дмитрук, 2014 Ведучі на сцені. Ведучий: Україна, Батьківщина, Вітчизна, рідний край… Ці слова дорогі кожній людині, яка любить усе, що її оточує. Ведуча: Маму, яка дала нам життя. Ведучий: Землю, на якій ми живемо. Ведуча: Хліб, який ми споживаємо, що проріс з маленької зернини. Ведучий: Дощ, що починається з чистої краплини. Ведуча: Волю – з тяжкої доби, бо без історії не можливе жити. Ведучий: Щасливі ми, що народились на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Ведуча: Українці – то славний народ. Україна – то край прекрасний аж до Чорного моря. Україна – то лан пишний і степи, і гори, І як мені Україну щиро не кохати, Мене ненька по-вкраїнські вчила розмовляти. Вірші Віталія Куровського, музика Руслана Квінти «Солов’їна», виконує Вікторія Боярська. На сцені знову учні та ведучі. Учень 1: Краю мій рідний, моя сторона, Ти для мене – найкраща у світі! Україно моя, ти у серці – одна, Як в віночку, барвистому цвіті. Учень 2: Україно, ми дочки твої і сини, Ти усіх нас любов’ю зігріла І шумлять кучеряві твої ясени, Кличуть в мрію нас їхні вітрила. Учень 3: Волинь моя й моє Полісся, Квітуча земле голуба… Шепоче липа на узліссі І твердить дуб її слова. Учень 4: Є щось святе в словах «мій рідний край», Для мене – це матусі пісня ніжна. І рідний сад від квіту білосніжний, І той калиновий у тихім лузі гай. Ведуча: Моя Україно! Кохана землице, Вродлива і юна, як чиста весна. Дай людям напитись з живої криниці, Щоб ніжно дзвеніла у серці струна. Ведучий: Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина Запалить любов’ю гарячі серця, Й піснями наповниться вся Україна, Від щастя якому не буде кінця. Вірші і музика Н. Май «А ми бажаєм вам добра», виконує Вікторія Боярська; Вірші Ю. Рибчинського, музика Н. Петраш «Україна – це ми», виконують усі учасники святкового концерту, солістка Валентина Дишко. Сценарій підготувала директор Будинку культури – Валентина Дишко
 
Всі права захищено © 2019
Волинський обласний науково-методичний центр культури
Розробка сайту: веб-студія "WebMaestro"