Сьогодення диктує нові умови функціонального призначення закладів культури та змістовності їх роботи у духовному житті сучасного суспільства. В першу чергу є потреба особливої уваги з боку держави, органів місцевого самоврядування. Попри наявні успіхи, творчі досягнення і різноманітні напрацювання в галузі культури,  індустрія дозвілля потребує змін, і закладам культури потрібно впроваджувати їх в життя.

             Обласний науково-методични й центр культури є головним закладом у сфері культури в області і здійснює координаційну, методичну, інформаційну підтримку клубних закладів, а також є центром  де акумулюються здобутки традиційної культури, аматорського мистецтва та нематеріальної культурної спадщини.

         Більшість клубних закладів Волині, особливо у сільській місцевості, підпорядковуються місцевим органам самоврядування, тому важливо підтримати значення гуманітарних відділів в організації культурно-дозвіллєвої діяльності кожної громади. Тож змінюється і посилюється методична робота Центру культури і практична допомога Об’єднаним Територіальним громадам.  Обмін досвідом роботи залишається пріоритетним для удосконалення роботи як аматорських колективів, так і роботи клубних закладів в цілому. Провідні фахівці різних жанрів ОНМЦК допоможуть на місцях удосконалити та пожвавити культурно-просвітницьку дозвіллєву діяльність, роботу аматорських колективів через організацію  спільних мистецьких, тематичних заходів, ювілеїв, концертів, впровадження інноваційних форм роботи,  тощо.

Об’єднані територіальні громади, як самостійні органи самоврядування, покликані вирішувати питання суспільно-економічного характеру. Проте діяльність закладів культури вимагає конкретного методичного супроводу. Виходячи із місцевих умов та реалій Обласний науково-методичний центр акцентує увагу керівників ОТГ на важливому питанні співпраці. Це стосується не тільки   звітності,  а, в першу чергу, насичення повноцінним змістом культурно-просвітницької роботи  та запровадження інноваційних форм роботи.

        У Центрі культури визначені основні завдання щодо активізації  роботи клубних установ області  в умовах ОТГ:

-        надання послуг соціально-культурного, просвітницького, дозвіллєвого характеру;

-        здійснення координаційної, методичної допомоги клубним закладам об’єднаних територіальних громад; 

-        організація семінарів, творчих лабораторій, майстер-класів для працівників клубів-філій ОТГ;

-        надання орієнтовних сценаріїв методичних рекомендацій, репертуарних збірників тощо,

-         підготовка фонограм, слайдів, аудіо записів, інформаційно-рекламної продукції (афіші, запрошення, програми, буклети);

-        підготовка і проведення інноваційно-видовищних, театральних, концертних, ігрових заходів і програм;

Зміни, що відбуваються в культурно-дозвільному середовищі, інновації, які нестримно входять у наше життя, отримання доступу до всесвітньої мережі інтернет вимагають від культпрацівників «включення» у ці процеси, розробку і впровадження в практику сучасних форм роботи, що здатні приваблювати як нових відвідувачів, так і підтримувати інтерес постійних.

Необхідно піднімати престиж закладів культури шляхом позиціювання їх як поліфункціональних, які можуть здійснювати, практично усі види соціально-культурної діяльності, сприяти розвитку творчих здібностей, морально-етичних якостей, організовувати дозвілля, відпочинок та розваги. 

Для того, щоб впевнено працювати у складних соціально-економічних умовах, необхідно не лише організовувати соціокультурні заходи, а й здійснювати постійні комунікації з різними верствами населення, використовувати рекламу та паблік рилейшнз. За допомогою піарможна підтримувати доброзичливі взаємовідносини між закладом культури і громадськістю. З цією метою доцільно:

- формувати та утверджувати громадську думку, підтримувати певну репутацію закладу, досліджувати громадську думку щодо діяльності закладу; 

- аналізувати тенденції розвитку відносин між закладом культури і суспільством; 

- прогнозувати громадську думку; 

- налагоджувати співробітництво із засобами масової інформації, використовувати їх для популяризації  закладу. 

Вирішальний вплив на рівень попиту має імідж закладу, тому робота з іміджем і піднесенням престижу має стати важливим напрямом діяльності закладу культури. Піар-заходи повинні спрямовуватись на широку аудиторію потенційних відвідувачів, сприяти позитивному іміджу та репутації закладу, рекламувати його. Водночас заклади культури мають можливості для організації піар-акцій для інших установ та організацій. 

Реалізувати все це допоможуть інформаційні технології в культурі. Впровадження інноваційних технологій та соціально-культурних проектів є одним із методів підвищення статусу установ культури та проведення реформ. 

Інформаційне забезпечення закладів культури можна вивести на абсолютно новий рівень - створити сайт закладу, на якому в щоденному режимі відображається діяльність закладу, викладається інформація про події, що відбуваються в закладі культури і в культурному житті регіону, України, світу. Таким чином сайт сприяє не тільки популяризації різних жанрів культури і мистецтва а й стає джерелом інформації для інших ЗМІ та в цілому сприяє підвищенню іміджу та популяризації  закладу культури, допомагає здійснювати постійні комунікації з населенням, досліджувати громадську думку щодо діяльності закладу. На сайті, колеги з різних районів могли б обмінюватися інформацією, стежити за тим, що нового і корисного відбувається у сусідів.

Критеріями оцінювання якості соціально-культурної діяльності мають бути: 

- корисність і відповідність запитам населення; 

- актуальність та якість соціокультурних послуг; 

- інформативність та змістовність заходів; 

- високий художній рівень заходів;

- сучасність методів, форм і способів виконання.

Вимоги нинішнього часу, коли розпочато реформи у всіх сферах діяльності, вимагають  нових форм роботи в галузі культури. Щоб відповідати сучасним вимогам в умовах реформування, необхідно вводити нові форми роботи в закладах культури на місцях. Необхідно переорієнтувати роботу закладів культури таким чином, щоб у людей був доступ до послуг у сфері культури на належному рівні. 

Заклади культури забезпечують потребу населення в задоволенні й змістовному проведенні вільного часу через різноманітні форми роботи з населенням. В залежності від способів організації аудиторії форми роботи бувають індивідуальні, групові і колективні.

Класифікація традиційних форм діяльності

         Ці традиційні форми є основою для інноваційних форм. Все залежить від того які методи, способи і прийоми ми застосуємо при підготовці заходів. Не дарма кажуть: все нове це добре забуте старе. Так і інноваційні форми випливають з традиційних; концерт можна перетворити в шоу, екскурсію - в квест або цікаву інтерактивну форму, мітинг - в акцію і т.д.

Заклади культури повинні задовольняти потреби та смаки всіх вікових груп населення. Перш за все, це діти та молодь, а також люди поважного віку.

Пріоритет у роботі з підлітками та молоддю надається програмам, спрямованим на організацію змістовного дозвілля, розвиток творчого та духовного потенціалу молоді в інтересах її становлення та самореалізації, профілактику та попередження правопорушень і негативних явищ у підлітковому та молодіжному середовищі, популяризацію здорового способу життя, підтримку талановитої молоді, сприяння професійній орієнтації.

При роботі зі старшим поколінням дуже важлива психологічна підтримка людей поважного віку, щоб вони не відчували самотності. Стимулом до формування і збереження у них активних життєвих позицій, зміцненню почуття власної гідності і що важливо - придбання впевненості в собі, традиційно є клуби спілкування. Проведення літературно-музичних вечорів, ретро-вечірок допомагає їм відчути себе знов молодими. Роботу в даному напрямку має бути спрямовано на подолання комплексів і переживань людей поважного віку, пов'язаних з втратою соціальної активності і страхами залишитися один на один зі своїм віком.

Для людей похилого віку дуже важливо, незалежно від свого віку, соціального і матеріального становища відчувати себе потрібним іншим. А так як люди поважного віку найчастіше є активними учасниками фольклорних колективів, є носіями елементів НКС, то вони можуть допомогти розвитку фольклорного жанру, популяризації місцевих елементів НКС. 

Щоб зберегти фольклорні жанри, потрібно застосовувати нестандартні підходи, використовувати нові форми подачі фольклору. Наприклад, можна проводити виступи фольклорних колективів не в класичній формі концертів, а з включенням інтерактивних прийомів, залучаючи глядачів в обрядові дійства весіль або народних свят. Для популяризації фольклору можна «вклинювати» автентичні колективи у справжні весілля та інші сімейні урочистості, щоб розширювати коло мимовільних глядачів і слухачів, які б запам’ятовували народні традиціі свого краю.

У практиці роботи закладів культури з’являються такі новітні явища як квест, флешмоб, вебінар, тімбілдінг, батл, які набувають все більшої популярності. У зв’язку із цим виникає необхідність роз’яснити суть цих новітніх форм організації дозвілля та їх застосування в роботі закладів культури. Вимоги часу – нові форми роботи: «хакатон», «інсталяція», «інтерактивність», «мультимедіа» – не такі страшні, як ви­даються на афішах. А сучасне мистецтво – це не обов’язково незрозуміла «мазанина». Сучасне мистецтво – цікаве!

Наприклад:Квест – це спортивно-інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями (так званий пошук пригод).

Вебіна́р – це спосіб організації зустрічей онлайн, формат проведення семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету.        

Тімбілдінг - це рольова гра спрямована на згуртування колективу. Можна до цієї форми віднести будь-яке корпоративне дозвілля. 

Батл - це вид конкурсу, поєдинок між групами або окремими учасниками з елементами експромтної боротьби, демонстрації. 

Велику увага молоді привертають заходи OPEN AIR, що означає - на відкритому повітрі.

Основна мета при підготовці даного матеріалу – надати допомогу працівникам клубів та бу­динків культури в розширенні палітри культурно-дозвіллєвих заходів і спрямоване на зацікавлення працівників, для подальшого вивчення, дослідження та використання нових форм роботи.

Методичні рекомендації містять деякі теоретичні засади масової, колективної та індивідуальної форм роботи клубних закладів, методику організації та проведення різноманітних заходів. 

 При підготовці використано матеріали Вікіпе­дії та інших інтернет ресурсів.

Матеріал підготувала та впорядкувала  завідувачка відділу організаційно-методичної та культурно-просвітницької роботи ОНМЦК

Приймачук Ю.С.