Методичні рекомендації та матеріали для використання у сценарії до відзначення
Дня Конституції України
У перший місяць літа ми відзначаємо День
Конституції України. День Конституції – не просто свято нормативного акту, а
день, коли було затверджено права і свободи громадян України. Конституція – це
основний державний документ, який визначає державний устрій, порядок і принципи
функціонування органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави,
суспільства та громадян.
Конституція – джерело права будь-якої держави, Основний Закон, який закладає підґрунтя
організації і діяльності держави та формування у ній громадянського
суспільства, своєрідний суспільний договір, у якому нація визначає основні
напрями свого подальшого розвитку та існування, гарантії прав і свобод громадян
у суспільстві. Важливим етапом державотворення стала ухвала
28 червня 1996 року Верховною Радою України основного закону незалежної держави
– Конституції України. В цьому важливому
документі Україна визначена як суверенна і незалежна,
демократична, соціальна і правова держава. За формою правління Україна є
республікою, за державним устроєм – унітарною (тобто, єдиною, соборною)
державою. Державними символами України визначені Державний Прапор України,
Державний Герб України і Державний Гімн України. День Конституції – не
тільки свято на честь нормативного акту. Це день становлення і затвердження
наших прав і свобод. День ствердження того, що «людина, її життя і здоров’я,
честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою
соціальною цінністю» (стаття 3 Конституції України).
Українське правове
законотворення бере свій початок з часів «Руської Правди» Київської Русі. Свого
часу було створено й першу європейську конституцію – «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська
Запорозького» Пилипа Орлика – документ, який на десятки років випередив
розвиток західноєвропейської правової думки, заклавши демократичне підґрунтя в
процес українського державотворення. Вагомий внесок у розвиток українського
конституціоналізму зробили Універсали Центральної Ради. IV Універсал, прийнятий
22 січня 1918 року, офіційно проголошував незалежність Української Народної
Республіки, а 29 квітня 1918 року Центральною Радою було ухвалено проект
Конституції Української Народної Республіки і обрано Михайла Грушевського
Президентом УНР. Проте через історичні обставини ця Конституція так і не набула
чинності. У світовій історії засновником європейського конституціоналізму
вважають середньовічну Англію, яка й досі не має свого основного закону як
кодифікованої конституції – єдиного цілісного документу із внутрішньою
структурою. Однак, саме українці створили предтечу європейських конституцій. Із
здобуттям державної незалежності у 1991 році ми отримали ще один шанс
побудувати вільне і демократичне суспільство, а ухвала 28 червня 1996 року
Конституції України незалежної стала правовим актом держави і символом
громадянського суспільства. День Конституції України –єдине
державне свято, яке встановлене, власне, Конституцією: Стаття 161. День прийняття Конституції
України є державним святом – Днем Конституції України.
Клубні
заклади завжди активно реагують на
заходи і події загальнодержавного, регіонального, місцевого рівня.
Виробничі плани повною мірою відображають календар знаменних та червоних дат.
До відзначення дат і подій працівники клубів та будинків культуримають
різноманітний спектр діяльності: підготовленою
тематичною виставкою літератури, спільно з бібліотекою, культурно-просвітницькими
заходами, що перетворюються у масштабні
події.
В цей
день у закладах культури передбачено проведення інформаційних, освітніх, культурно-мистецьких, патріотично-виховних
заходів, спрямованих на роз’яснення значення норм Конституції України в
утвердженні правової держави, а також формування правової культури, виховання
громадянської свідомості та поваги до Основного закону України. Крім того,
мають бути проведені заходи спрямовані на поширення знань про історію
конституціоналізму.
Радимо
креативно підійти до відзначення цього свята у своїх громадах і
скористатися для цього напрацьованим досвідом колег, які відійшли від
стандартів, проявити власну ініціативу.
– Наприклад,
у клубних закладах можна провести патріотичний марафон “Конституція – основа розвитку
національного законодавства”, першою сходинкою марафону може бути тема «Державні
символи України», а ще – завдання
з географії нашої країни, історії України, традицій українського народу.
– Складовою культурно-просвітницького
заходу у клубній установі може бути тематична виставка плакатів «З основним
законом по життю», «Конституцію вивчаємо, пам’ятаємо, поважаємо», «Конституція
– оберіг нашої державності», «Вчимося
бути громадянами»;
– Виставка
дитячих малюнків: «Конституція і ми»;
– Усний
журнал «Як писалась Конституція», що відображає історію творення головного
правового документу держави, починаючи від Конституції гетьмана Пилипа Орлика
1710 року староукраїнською мовою, яка є першою європейською конституцією, і
завершуючи ухваленою 28 червня 1996 року Конституцією України;
– Година інформації «Біля витоків створення Конституції. Пилип Орлик» «Художні твори про Пилипа Орлика».
Можна використати
інформаційно-методичні матеріали «Творець першої Української
Конституції – Пилип Орлик»
– Актуально
організувати при цьому в клубних кінозалах перегляд фільму Л. Осики
«Гетьманські клейноди».
–
Гарними ілюстраціями можуть слугувати сучасні українські фільми, які присвячені
боротьбі за незалежність і конституційним гарантіям територіальної цілісності і
недоторканості України. Знаковим у цьому плані є фільм «Кіборги
– Оригінальним
кроком може бути популяризація способів відзначення свят такого рівня у
зарубіжних країнах, наприклад:
– Усний журнал «9 конституцій» за матеріалами Еспресо TV
з сторінками:
США. «Коли діждемось Вашингтона з новим і праведним
законом?»;
Велика Британія. «Конституція середніх віків»;
Німеччина. «Гуманізм після Гітлера»;
Франція. «16 конституцій революційної країни»;
Польща. «Перша в Європі»;
Індія. «Найбільша конституція у світі»;
Японія. «Антивоєнна Конституція»;
Ізраїль. «Релігія завадила конституції»;
Сан-Марино. «Статут карликової країни».
Пропонуємо
підбірку художніх матеріалів для використання у сценарії до відзначення Дня
Конституції України
Конституція України –
це не лише Закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення
суспільства.
Вона увійшла в
суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант
незалежності і соборності України.
Вистраждавши,
виборовши собі волю, Україна має тепер свою державну мову, свої державні
символи: Герб, Прапор, Гімн, які уособлюють її історію, її сутність.
Легенда про державні символи
Дикторський текст:
Давним-давно була
собі жінка і було у неї три сина. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили
свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили
піти у світ.
1-й син:
Мамо піду-но я межи
люди, подивлюся світ.
Мати:
Ну що ж, сину, йди та
пам’ятай рідну домівку, а на згадку візьми з собою золоту корону з трьома
промінцями, хай в далекім краю зігріває вона тебе.
Минув час і завдяки
своєму розуму став старший син великим князем, бо трьохпроменева корона, яка
зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому
синові ім’я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали гербом.
Тексти, що пояснюють
сутність символіки, супроводжуються відповідними відеоматеріалами, що
демонструються на відеоекрані.
Ведучий:
Золотий Тризуб на
блакитному тлі – символ влади.
Він зустрічається ще
з часів Київської Русі, зокрема на монетах Київського князя Володимира
Великого. Герб – це частина корони, яку носили київські князі. Чому саме Тризуб
вважають гербом України? Мабуть тому, що число три завжди вважалось магічним,
духовним, в ньому відображено триєдність життя. Це – батько, мати, дитина, які
символізують собою силу, мудрість, любов.
Дикторський текст:
Настала черга
середнього сина. Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми
звитяжними ділами прославляв він свою матір і одержав ймення – Прапор (демонструється
відеоряд).
Ведучий:
Національний прапор
України – це жовто-блакитний прапор. Жовтий колір – колір хліба, життя, а
блакитний – це колір неба, води, миру.
Дикторський текст:
А там, де був
наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. І одержав син за свій
джерельний голос, величний спів ім’я – Гімн.
Ведучий:
З давніх-давен люди в
урочистих обставинах виконували хвалебні пісні, які з часом стали називатися
гімнами або ж славнями але з ширшим
змістом та ідеями. Слухаючи Гімн Батьківщини, ми завжди згадуємо історію і
велич свого народу, сповнюємося гордістю за його героїчні подвиги та трудові
досягнення.
Виконується Гімн
України.
Велична і свята, моя
ти Україно,
Лише тобі карать нас
і судить.
Нам берегти тебе,
Соборну і єдину
І нам твою історію
творить.
У згусток,
спресований мудро і чисто,
Він змістом став
наших і діянь, і мрій.
Основа життя і мого,
і Вітчизни.
І доля моя – мій
Закон Основний.
Тобі, Україно, мій
славний народе,
Складаю я пісню
святої свободи.
Усі мої сили і душу
широку,
Й життя я віддам до
останнього кроку,
Аби ти щаслива була,
Батьківщино,
Свята незалежна, моя
Україно!
Довгі роки українська національна
символіка і національні традиції залишались забороненими і невідомими для
народу, а історія та слава України була затаврована і знищена.
Україна... В одному цьому слові для нас бринить музика смутку і жалю.
Україна – країна
трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна
гарячої любові до народу й чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби
за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та
прекрасними піснями...
Закон життя я схвалюю
в труді.
Він в нашім хлібі, в
пісні та у слові.
Законом цим зростають
молоді,
Законом цим
красуються будови.
“Ми вірим в майбутнє
твоє, Україно! –
говорять сьогодні
дорослі й малі. –
Бо ти в нас –
найкраща, бо ти в нас – єдина,
Немає
такої, як ти, на землі.”
Народ, котрий не знає, або забув
свою історію, не має майбутнього, - сказав Платон.
Дай сили, Боже, вистоять в житті,
і не зламатися на півдорозі.
І твої руки, Господи, Святі
нам не дозволять впасти на
порозі.
Дай мудрості, бо розум ніби є,
пройти шляхами повними нещастя.
Підстав плече натруджене своє
щоб ми дійшли до волі і до щастя.
Дай сили духу в нашій боротьбі,
зціли заблудших від
"союзу" й "міру".
Ми молимося, дякуєм тобі
і кріпимо у душах наших віру.
Часи випробувань, тернистий путь
у нас.
Чумацький шлях завис над нами в
крові.
Та віримо, настане світлий час,
земля розквітне в мирі і любові.
(Галина Потопляк)
Почуйте голос рідної землі.
Вона не стогне, вона з горя
плаче.
Лягають її болі і жалі
На хвилі і на літечко гаряче.
Лягають, бо втомилася ховать
Своїх синів, що гинуть там на
сході.
Лягають , бо старенькі знов
сидять
І просять подаяння в переході.
Земля стомилась, хоче відпочить.
Полежати облогом і поспати.
А той, хто впав на полі, мріяв
жить
І матір в сиві коси цілувати.
Тремтить роса сльозою на траві.
Співає пташка на горбку сумної.
Біжить життя по злущеній стерні
І прагне миру й волі дорогої.
(Г.Потопляк)
Підходьмо творчо до кожного заходу із циклу
відзначення Дня Конституції і пам’ятаймо слова Михайла Коцюбинського: «Я ще можу не противитись, коли
ображають мене як людину, але коли ображають мiй народ, мою мову, мою культуру,
як же я можу не реагувати на це?»
Матеріал підготувала зав. відділом
організаційно-методичної та культурно-просвітницької роботи ОНМЦК Ю.С.Приймачук
