Написати лист    Головна сторінка
 
Головна
Структура ОНМЦК
Історія
Сценарії
Фотогалерея
Відео
Аудіо
Контакти
З яких причин вважаєте себе культурною людиною?
Працюю в культурній галузі
Читаю книги
Не вживаю нецензурщини

ОЙ НА ІВАНА, ОЙ НА КУПАЛА2020.07.02 15:23

 
ОЙ НА ІВАНА, ОЙ НА КУПАЛА...

  За селом на березі річки або ставу напередодні свята встановлюється купальське дерево. Його встановлення - обов’язок хлопців, прикрашання та вбирання - дівчат. Дерево ("купало") прикрашають гірляндами квітів та зелені.
  Розпочинається свято походом дівчат у барви¬стих національних костюмах вулицями села з піснями-закликами. Саме святкування відбувається в ніч напередодні Івапа-Купала. Пісні у виконанні дівчат мають жартівливий характер:

- Наше купайло з верби, з верби,
А ти, Іване, прийди, прийди,
Бо як не прийдеш на Купайла,
То вийде з тебе душа і пара.
Наше купайло із гілляки,
А наші хлопці роззявляки,
Бо якби вони за нас дбали,
То б нам купайло вирубали.
Ця пісня - звернення до хлопців. А ось інша пісня для закликання:
-Ой вийдіть, вийдіть, молодиці,
Бо хоче дівка купайлиці.
-Ой не вийду, не покажусь,
Бо я лихого мужа боюсь,
Бо я лихого мужа маю,
Та й буде бити, добре знаю.
 Та й буде бити ще й лаяти,
 Дівкам гіллечко розламати,
Бо те гіллечко з верби, з верби,
А я сказала прийди, прийди.
 Бо як не прийдеш на Купала
– То вийде з тебе душа і пара.
 До дівчат поступово приєднуються жителі села - майбутні учасники свята. Похід завершується біля дерева-купала. Дівчата вбирають дерево принесенії- . ми прикрасами із рослинності (якщо дерево ще не вбране). Ініціативна група хлопців та дівчат уміло веде свято за його логічним розвитком. З них же - вокальна група, якій належить у потрібний час заспівати ту чи іншу пісню, провести хоровод чи гру:
- Здрастуйте, люди добрі!
- Здрастуйте, люди милі!
- Щоб всі ви були в здоров’ї,
У щасті, натхненні, силі.

- Всім успіхів гарантуєм, Усім,
хто прийшов на свято,- Рослинність в цей час нуртує
Зеленим теплом завзято.

- Купається сонце зранку,
Тепло - золоте проміння –
Дарує все без останку,
Щоб щедрим було цвітіння.

 - Щоб дерево наше, купало,
 Було, як і ми, в достатку,
Щоб завжди для нас дарувало
Високий врожай на грядках!

- Іване, добродій Купало,-
Прийди, подивись на свято,
Щоб пісня дзвінкішою стала,
Щоб молодь була завзята!

-Щоб Сонце, Вогонь і Води
Злилися в єдину силу,
Щоб рясно проснулись сходи,
Вквітчаючи Землю милу!

-Щоб теплий вогонь багаття
Зібрав якнайбільше люду,
Які до Землі завзяття
І в правнуках не остудять!

 - Щоб вогнище наше палало
І всім дарувало тепло,-
Побачимо, як назбирало
Святкову "перейму" село.

- Дорогі друзі, на святкове купальське багаття кожен з вас повинен був принести особистий "підпал", або "перейму". Спалюються, за народним звичаєм, старі, непотрібні речі.

- Але, якщо хтось і не передбачив такого перебігу подій,- хай кидає для багаття все, що може горіти. В даному випадку паперові карбованці принесуть більше тепла, ніж товарів.

 - Пам’ятайте давню приказку наших предків: "Хто прийшов без поліна - той піде без коліна".

- Просимо кидати до багаття "підпал". В протилеж¬ному разі той, хто не покладе нічого, буде битий і не допущений до подальшого святкування!

Учасники утворюють "живий коридор" біля скла¬деного хмизу, зібраного напередодні для багаття. Кожен із присутніх повинен внести посильний вклад для майбутнього вогнища.

- Першими по коридору пройдуть наші дорогі дівчата. їм, як нікому, дозволяється пройти без "підпалу".
 - Дівчата і так запалюють в парубоцьких серцях щире кохання, яке наростає разом з пробудженням Землі цвітом, набирається снаги і здатне тільки на звер¬шення хороших справ.
- Просимо вас, дорогі дівчата, пройти через коридор до зеленого лісу (вигону і т.п.), щоб назбирати там ніжних квіточок та цілющих і чарівних трав для віночка.
- А потім, коли ми зберемо "підпал", ви розкажете історію про кожну зібрану квітку, і про чарівні власти¬вості цілющих рослин.
- Хто найкраще збиратиме квіти й здаватиме "підпал", на тих чекають призи!
Дівчата проходять через "живий коридор". Разом з хлопцями співають:
А ми рутоньку посієм, посієм,
Зеленую руту, жовтий цвіт Посієм!
                                                         - двічі
А ми рутоньку пополем, пополем!
Зеленую руту, жовтий цвіт Пополем!
                                                        - двічі
А ми рутоньку нарвемо, нарвемо!
 Зеленую руту, жовтий цвіт Нарвемо!
                                                        - двічі
А ми віночки сплетемо, сплетемо!
 Зеленую руту, жовтий цвіт Сплетемо!
                                                      - двічі
А ми дівочок вберемо, вберемо!
Зеленую руту, жовтий цвіт Вберемо!
                                                     - двічі.
  Дівчата ідуть збирати квіти для віночка. Всі інші здають для багаття займисті речі. Кожен здавач може бути удостоєний уваги ведучих, які в свою чергу повідомляють, що здав той чи інший; він може до¬повнити їх повідомленням про особисту цінність або історію зданого. Власне за цими інтерпретаціями навколо "підпалу" і визначаються лауреати призів. Роль журі виконує громада.

  Після завершення збору "підпалу" до гурту з піснями наближаються дівчата. Кожна несе сплете¬ного вінка, який повинен бути пишним, зеленим та багатим на кольори. Дівчата співають:


Коло води-моря ходили дівочки.
 Приспів:
Коло Мареночки-Купало!
Грає сонечко на Івана!
Пішли дівчата та по ягідки.
Уже дівочки поплели віночки.
Віночки не в’януть, дівочки не плачуть.
Віночки зав’яли, дівочки сплакнули.

(Приспів повторюється після кожного рядка пісні)
- Найкращий приз за сплетений з найкращих трав та квітів віночок чекає на ту дівчину, котра не тільки продемонструє своє творіння присутнім...
- А разом з тим розкаже, якими властивостями наділена кожна рослина в її віночку!

Дівчата розказують, співають, примовляють. Тут може бути і листя липи або трави липник, щоб хлопці «липли», і любисток, м’ята і волошки – «для любощів» і т.п.

- Дівчата! А хто з вас хотів би вплести у вінка квітку папороті? А ви знаєте, коли вона розквітає? Правиль¬но! Вона розквітає опівночі в глухому і темному лісі. Але хто відшукає цю квітку - весь вік буде щасливим. Особливо в особистому, подружньому житті.

- А ви знаєте, у нашому селі є такі люди, що у свій час відшукали квітку папороті. Це подружжя - ___________________________________, що недавно відзначили золоте весілля. Просимо підійти до нас і розказати, як вам вдалося знайти свою квітку щастя, на яких ви народних святах гуляли і як це відбувалося.

(Ветерани подружнього життя розповідають. Ве¬дучі дякують за розповідь і пропонують їм визначити кращий віночок, сплетений дівчатами. Названу кандидатуру погоджують з громадою. Переможцям вру¬чають призи)

- Зелені віночки принесли дівчата –
В прозорих хвилях будуть гадати,
Щоб чистою доля була, щоб іскрилась,
Щоб з милим, коханим в цю ніч подружилась.

-Щоб час сподівань на Івана Купала
Того дарував, кого ніжно чекала:
Остапа, Грицька, Петра чи Василя -
На щедрую осінь хай буде весілля!
- Пливіте, віночки, по чистій водиці –
Хай радість надії не згасне на лицях!
Того ворожіння ждуть і парубки –
Вони б оженились і в піст залюбки!..

Дівчата повільно наближаються до води, співають:
Піду я в садочок, нарву я квіточок.
Гей, гей, нарву квіточок.
Нарву я квіточок, сплету віночок,
Гей, гей, сплету віночок.
Я свій вінок візьму, кину в ставочок,
Гей, гей, кину в ставочок.
Хто той вінок спійме, той мене візьме,
Гей, гей, той мене візьме.

  Дівчата, підійшовши до берега, пускають віночки на воду. При цьому лине над озером пісня:Пливи, вінок, за водою,
Пливе доля за тобою,
Пливи, вінок, к бережку,
Ік рокитняному кущочку.
- Хай пливе вінок, де живе парубок!
- Як зійдеться з віночком віночок - буде весілля, буде синочок!
- Не топись, віночку, біля верби, дівоче серце не загуби!..

  Після того, як віночки попливли за водою, дівчата відходять від берега і, разом з хлопцями водячи хо¬ровод, співають:
- Чом ти, барвінку, не стелишся?
 Чом ти, Миколо, не женишся?
- Я ще зелений,- постелюся.
- Я ще молодий,- оженюся.
- Чом ти, руточко, вгору не йдеш?
Чом ти, Ганнусю, заміж не йдеш?
 Я ще зелена,- вгору піду,
-Я ще молода,- заміж піду.
- Отже вважаємо, що ворожба на віночках вдалася.
Хто має побратися - віночок так і показав, а чиї надії не виправдались, значить - ще молоді, ще не час...
- Дійсно, на все потрібен свій час. Але наше свято продовжується не за програмою...
- Чому?
- Чуєте, з очерету звучить пісня, а в нашій програмі цієї пісні нема...
З очерету дійсно долинають крики та гамір. Га¬ласливою юрбою до дерева-купала наближаються представники "нечистої сили"- розмальовані, бридкі обличчя, лахміття, хвости тощо. В руках - елемен¬ти доїльних апаратів або просто паперові коробки з відповідними написами. "Нечисті" несуть вільхову гілку, яку встромлюють в землю біля води, і почи¬нають водити хоровод:
- На Івана на Купайла
Ходила відьма по яйла.
На дуб лізла, кору гризла,
З дуба впала, зілля копала,
Своїх діток научала: Робіть, дітки, як я, мати,
Щоб уміли чарувати.

Учасники під час хороводу прикрашають дерево речами, які тримають в руках ("доїльні апарати"). Співають:
На лужку пасуться КО...
Всі: Коні!
 Неправильно!
На лужку пасуться КО...
Всі: Кози!
Неправильно! Ще раз...
На лужку пасуться КО...
Всі: Корови!!!
Неправильно! Чужі корови!
Дійте молоко чуже,
 Відьми пречудові!
Всі: Дійте молоко чуже, В
ідьми пречудові!!!
Представники "темних сил' звертаються до при¬сутніх на святі:

 - Ой на Івана, ой на Купала
Молока по селу відьма шукала.
Прийшла у гості - знайшла в колгоспі
І вкрала все в невгамовній злості.

- Довела колгосп до такого стану –
Нема багато процентів до плану,
Немає м’яса, немає гречки,
Бо все загнали в свою вуздечку.

- Ой на Івана, ой на Купала
Нечиста сила гуляти стала!
- У вас гуляння і нам - гуляти!
- Вам - хліб ростити, нам - розкрадати!!!
- Друзі, невже ми дозволимо нечистій силі гуляти на нашому святі? Ми повинні очиститись від всіляких відьом.
- Дівчата! Заспіваймо своєї пісні!
- Йшли дівчата гряницею,
Зустріли відьму з дійницею.
Йшли дівчата мостом,
Зловили відьму з хвостом.
«Відьми» з криками розбігаються і ховаються в очереті, залишивши після себе вільхову гілку.

- Увага! Увага! Надходить вирішальна мить нашого свята. За народним повір’ям, потрібно запалити цю гілку і винести вогонь далеко за село. Разом з нею вийдуть із села всі відьми!
- Але вогонь потрібно добути старим, прадідівським методом, від якого і пішла назва нашого свята - "собітка": від слова "собити", тобто добувати вогонь тертям.
- Перед тим як багаття палити,
Потрібно спочатку "собити",
Точніше - вогонь добувати:
Дерево терти, камінь кресати.

- Від сивих віків первозданно
Крокує вогонь полум’яний,
Дарує тепло сильним, вмілим
 І палить нещадно темную силу!

- У вас є можливість здобути приз. Хто перший зможе добути вогонь з допомогою кременя та кресала або тертям дерева,- буде нагороджений.

(Про добуття вогню, як і про деякі інші умови свята, учасники попереджаються напередодні через оголошення або запрошення).

Від добутого вогню запалюють спочатку факел. Дівчата співають:
На Купалу вогонь крешуть,
Нехай відьми на пень брешуть;
Нехай брешуть, нехай знають,
Нехай молока не одбирають.
Факелом запалюють вільхову гілку, принесену не¬чистою силою. Кілька учасників пробігають з запаленою гілкою повз очерет. Звідти з криками виска¬кують негативні герої і втікають попереду вогню. Гілку виносять далеко за село.
Учасник з палаючим смолоскипом наближається до купи хмизу:
- Ой на Івана, ой на Купала
Яскраве багаття на щастя палало,
Тепло дарувало родимій землі,
Щоб щедрий врожай був на дужім стеблі.
Щоб хліб і до хліба, тепло до тепла,
Щоб кожна сім’я у достатку жила,
Щоб шлях осявали яскраві вогні,
Теплом зігрівали щедроти земні!

Учасник з факелом запалює хмиз, багаття розго¬ряється. У виконанні дівчат та хлопців над полум’ям лине пісня:
На святого Яна собітку палиме,
Ей, Яне, Яне, святий Яне!
А де той святий Ян, що на три огні клав?
Ей, Яне, Яне, святий Яне!
Освяти нам зілля і вшитко коріння,
Ей, Яне, Яне, святий Яне!

- Горить багаття, розгоряється!
Святкові ігри розпочинаються!

- Хто вміє стрибати, та так, як годиться,
- Така заввишки рости буде пшениця!
- Бо колос - то хліб, а стеблина - солома,
Стрибати запрошуєм всі - агронома!

- А тепер хай стрибають сіячі й трактористи,
Щедрої ниви спеціалісти!

- Стрибайте високо, летіть, наче вітер,
Не дай же вам Бог у багаття ступити:
Хто ступить - на того нещастя страшне
Чекатиме всюди (а може, й мине)!

- Тепер приготуйтесь щасливії пари
– Вогонь розгорівся високо до хмари:
Хто разом в польоті утримає руки,
То буть вам у парі, не знати розлуки!

- Стрибайте! На крилах летіть, наче птахи.
Всі будуть щасливими. Тільки невдахи
Бояться вогню і яскравого світла,
І доля до них, як завжди, непривітна!

- Радійте життю, веселітеся вволю,
Купало несе вам щасливую долю!
- Вогонь цей горить від сердець теплоти,
Між нами будує душевні мости.
Нам жити й трудитись, плекати врожай -
Давай сміливіше і вище стрибай!..
Після стрибків через багаття учасники свята водять біля вогню хороводи, співають пісень, проводять ігри:
Гра "Кострубонько"
 Одна дівчина входить у середину кола і вітається. Інша відповідає:
- Чи не бачили ви мого Коструба?
- Пішов в старости.
Приспів:
Доле ж моя нещаслива,
Що я собі наробила,
Що я собі наробила –
Кострубонька незлюбила.
Вийди, вийди, Кострубоньку,
 Стану з тобою до шлюбоньку,
А в неділю пораненько
На тім білім каміноньку.
- Чи не бачили ви мого Коструба?
 - Поїхав по квітку.
Приспів.
- Чи не бачили ви мого Коструба?
 - Поїхав по напії. Приспів.
- Чи не бачили ви мого Коструба?
- Слабий.
Приспів.
 Дівчата і хлопці співають жартівливих пісень, водять хороводи, розказують різні історії. Наближається урочистий час купання, про що і повідомляють ведучі:
- Ой на Івана, ой на Купала
Сонце постійно у водах купалось,
Черпало в хвилях здоров’я і радість,
Купався на свято далекий наш прадід.

- Тепер - наша черга черпати у росах
Радість врожаю у щедрих покосах.
Вистачить всім для купання води,
Яка вбереже від лихої біди!

 - В срібному лоні - русалки вродливі,
Ніжні, веселі, приємні, сміливі,
На Івана-Купала дали свою згоду
Купатися з нами в яку-будь погоду!

З-під зеленого прикриття на березі з’являються у воді "русалки"- юні дівчата в купальних оригінальних костюмах, з розплетеним довгим во¬лоссям. Вони звертаються до присутніх на березі:
-У ніч на Івана-Купала Русалки у хвилях купались,
- Вода у цю ніч чарівна
– Здоров’я дарує вона,
Приносить натхнення і силу,
Безкрилим нарощує крила.

- А той, хто не хоче купатись,-
 Нещасним вернеться до хати,
Бо тільки купання з русалками разом
Всім успіх великий приносить відразу!

- Досить топтати пісок, парубки!
З вами скупаємось ми залюбки!

- На те воно й свято Івана-Купала,
Щоб хлопці й дівчата у хвилях купались!..

  Русалки запрошують присутніх на березі до купелі. В подальшому перебігу подій вони ж стають ініціаторами проведення ігор на воді. Спочатку святкове купання розпочинають хлопці. Дівчата співають:
- Ой Купало-розкупало
У нас на вулиці й упало,
Купало на Йвано!
Де ж ти купався, Води не боявся,
Купало на Йвано!
Ой купався Мусій,
Доведеться й усім,
Купало на Йвано!
Де ж ти купався,
Води не боявся,
Купало на Йвано!

   Хлопці обливають водою дівчат, усіх присутніх на святі. Невдовзі після купання, коли догоряє багаття, всі учасники збираються біля вогню. Дівчата співають:
- Помощу кладочку,
Вербу, вербу,    - двічі
Ой час нам, дівчатка,
 Додому, додому.
                           - двічі
А ти, Марійко,
Зостанься, зостанься,       -двічі

 Та з своїм Іванком
Звінчайся, звінчайся! - двічі

  - Вогонь купальського багаття гасити не можна, він повинен догоріти сам.
 - В серця присутніх на святі передалось його тепло. І якщо взаємне кохання двох сердець розгорілося з його допомогою ще сильніше - значить бути до зими спільному сімейному вогнищу.
  - Якщо світло і тепло купальського вогню розігріло у ваших серцях любов до землі,- значить, не переве¬лись у наших селах справжні хлібороби, і кому ж як не їм збирати щедрі врожаї.
  - А для того, щоб земля була родючою та щедрою, візьміть з собою гілочку купальського дерева і встроміть на городі.

(Прикрашене дерево-купало роздається по гілочці всім учасникам свята)
  - А хто ще не знайшов свого щастя, хай скори¬стається ще одним шансом: темної ночі у лісі розцвітатиме папороть!
  - Поспішайте за щастям! Воно в ваших руках!..
  З піснями, жартами, іграми молодь розходиться по домівках.

                                                                                                      Сценарій підготував
Віталій Клімчук

 
Всі права захищено © 2020
Волинський обласний науково-методичний центр культури
Розробка сайту: веб-студія "WebMaestro"