Написати лист    Головна сторінка
 
Головна
Структура ОНМЦК
Історія
Сценарії
Фотогалерея
Відео
Аудіо
Контакти
З яких причин вважаєте себе культурною людиною?
Працюю в культурній галузі
Читаю книги
Не вживаю нецензурщини

День державного прапора України2020.08.10 11:43

Довідково-інформаційні матеріали для використання при підготовці онлайн заходів до Дня державного прапора України

Державний прапор  – символ багатовікової боротьби українців за свободу і незалежність, символ, який об’єднує людей різного віку і професій, наповнює їх патріотичним почуттям обов’язку любити, берегти та захищати свою Вітчизну. Обов’язок клубних працівників, їх завдання, духовне покликання – сприяти формуванню патріотичної та громадянської самосвідомості сучасної молоді та нашого суспільства в цілому. Напередодні Дня прапора та з метою поглиблення знань громадян про державні та національні символи України надаємо довідково-інформаційні матеріали, які можна використати при підготовці онлайн заходів.

Пропонована тематика заходів:

1.    «Відроджена святиня – знамено України» 

2.    «Символіку не вибирають, її успадковують»

3.    «Він – як літо: блакитне небо, золоті ниви...» 

4.     «Державний прапор України: кольори, що дають надію»

5.     «Історичне поле українського прапорництва»

6.    «Прапор України – честі нашої маяк»

7.    «Наш синьо-жовтий прапор веде у майбуття, утверджуючи право  на волю і життя»

8.    «Цвітуть, неначе квіти волі, знамена жовто-голубі»

9.    «З неба й сонця наш прапор ясний»

10.          «Не забудь ніде й ніколи: Україна – небо й поле»

11.          «Прапор – символ нашой держави, він ознака сили й слави»

12.          «З жита й волошок наш прапор ясний»

13.          «Наша перлина, наша святиня: державний прапор незалежної України»

14.          «Наш стяг – пшениця у степах
 Під голубим склепінням неба
»

Герб, Прапор і Гімн — це три основні національні символи України, котрі мають давню й цікаву історію. Отже,про головний символ нашої держави прапор.

Слово «прапор» у перекладі з грецької означає «горіти, спалювати». В усі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і шанованіших святинь. Скільки на землі країн, стільки і прапорів. І всі вони різні: однокольорові, багатокольорові, з візерунками, смугами, зірками, хрестами тощо. Кожний знак або символ на прапорі має своє значення і свою історію.  Прапор символізував єдність земель і племен, прапор сконсолідував міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – в націю. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів.

Існує легенда, що давно-давно жила колись жінка. І було у неї три  сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти у світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя, дали першому синові ім'я Тризуб.
        Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославляв він свою матір. Одержав середній син ім'я Прапор.
        А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків голос. І одержав син за свій джерельний голос, величний спів імя Гімн. І з того часу йдуть поруч три брати — Тризуб, Прапор, Гімн і прославляють рідну неньку.

          Багатовікова історія українського державотворення містить безліч прикладів самовідданої боротьби та героїчної праці заради своєї країни. Уособленням здобутої свободи та незалежності є державні символи України­ Прапор, Герб та Гімн. 23 серпня, напередодні Дня незалежності України, ми віддаємо шану Державному Прапору України­ символу єдності нашої держави. 

Перше офіційне визнання синьо-жовтого як прапора українського народу відбулось 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши поєднання жовтого та блакитного кольорів як стяга Української Народної Республіки.

         Саме таким був і прапор, під яким у часи УНР відбувалися масові маніфестації. Влітку 1917 року частина кораблів колишнього Російського чорноморського флоту підняла на своїх щоглах українські жовто-блакитні прапори.

За гетьмана П. Скоропадського порядок кольорів змінився, і було затверджено блакитно-жовтий прапор Західноукраїнської Народної Республіки.

Радянською пропагандою синьо-жовтий чи жовто-блакитний прапор було оголошено «націоналістичним», ідейно ворожим і сама наявність такої «націоналістичної» символіки під час якихось зібрань була для комуністичного режиму достатньою підставою, щоб люди, які пропагували цю символіку, опинилися в сибірських таборах.

Прапор України

 

                                        Вже скільки закривавлених століть
                                         Тебе, Вкраїно, імені лишали...
                    
                Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:
                                         Внесіте прапор вільної Держави!
                    

                                       Степів таврійських і карпатських гір
                   
                    З’єднався колір синій і жовтавий.
                                        Гей, недругам усім наперекір –
                  
                    Внесіте прапор вільної Держави!
                         

                                      Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
                                        Його полотна в попелі лежали...
                    
                    Але він знов, як день новий, розцвів,
                                        Внесіте прапор вільної Держави!
                    

                                     Повірмо в те, що нас вже не збороть,
                                      І долучаймось до добра і слави.
                  
                    Хай будуть з нами Правда і Господь –
                                      Внесіте прапор вільної Держави!

Вадим Крищенко

 
Це моє знамено ще від княжих часів 
А чому? Бо воно в злото-синій красі.
Це моє знамено ще з козацьких часів 
А чому? Бо воно в злото-синій красі. 
Це моє знамено, бо в стрілецьких руках
 Нас до правди вело
героїчний то шлях! 
Поле й небо ввійшло у наш прапор святий 
Зацвіло, зацвіло євшан-зіллям отим, 
Що пробуджує в нас силу, гідність свою 
І вкарбовує в час Україну мою!
 Злото-синій наш стяг, мов ідея борні.
 З ним народ мій досяг незалежності днів. 
Шана прапору і честь, і повага й любов...
Прапор волі в нас є. 
Він усе поборов:
Чорні ночі знущань, чуженецьких наруг,
І насильництва твань,
І холопства недуг.
Тож на прапор рівняйсь —
Нашу вічну ясу!
Ти йому присягайсь:    .
«Я тебе пронесу
Як віків заповіт,
І як долю свою,
Як нащадкам привіт тих,
Хто згинув в бою
За Вкраїну свою.
Стягу слави
  уклін, найщиріші чуття!
В серці прапор, як дзвін, 
Не дає він заснуть нашій совісті знов. 
Час усім нам збагнуть: 
Він
основа основ духу вічності,
Слави народу й обнов.
Присягаєм тобі: в урочистий цей час 
Україно, не вмреш!       
Дух не згаситься наш!»

З проголошенням незалежної України національні символи – гімн, прапор і герб – стали на сторожі утвердження самостійності і суверенітету держави. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства. Він нагадує наше літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, і наші лани такі золоті, як паски на маминому столі. Синьо-жовте сполучення на українському прапорі втілює віковічні прагнення нашого народу до миру, волі, праці. Державний Прапор України визначається чинною Конституцією України як «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів» (стаття 20, розділ І) із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,
Хоч минуть жнива.
Це знамено рідне —
Злото й синява.

Прапор наш, як літо,
В сонці майорить —
По долині жито,
По горі блакить.

Д.Павличко «Наш прапор»
      На момент проголошення незалежності України національний синьо-жовтий прапор майорів уже над багатьма українськими містами і селами. 24 серпня 1991 року після прийняття історичного рішення депутати запропонували внести синьо-жовтий прапор і установити його в приміщенні Верховної Ради. Голова Верховної Ради Леонід Кравчук підтримав пропозицію, прапор під оплески внесли в зал і установили на підвищенні біля Президії. Так вперше синьо-жовтий прапор легальним шляхом потрапив в зал законодавчого     органу    держави. Над куполом парламенту він замайорів  4 вересня. 28 січня 1992 року Верховна Рада України своєю постановою нарешті затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України.

      Ще не звучав гімн і не використовувався тризуб, а синьо-жовте полотнище вжегордостояло в залі парламенту, височіло на куполі найвищого законодавчого органу країни.

Крилатий вітер розвиває стяг,

Блакить і золото на нім переплелися.

Наш прапор майорить, неначе птах,

Народ величний наш нікому не скориться.

 

Небесно-золотий наш стяг,

Ти пахнеш небом, щирим злотом.

На тебе йде орда болотом –

Ти вдома вже, а не в гостях.

Вперше у новітній історії національний прапор над приміщенням Луцької міської ради підняли не у час офіційно проголошеної незалежності, а ще 15 липня 1990 року. До речі, це був другий в Україні після Львова прапор, піднятий над міською радою. 

 Над рідним Луцьком блакитно-жовтий прапор.
Священний український оберіг...
Чи є такі ще в нації другої
Теплом благословенні кольори?!
Де синє небо з мрії золотої
Несе до Бога наші вечори.
І колискове материнське слово...
З молитвою Всевишнього вітця.
О, як тобі, місто світанкове,
Блакитно-жовті барви до лиця.
Над рідним
Луцьком блакитно-жовтий прапор.
Священний український оберіг...      

 23 серпня 2004 року Указом Президента України  було встановлено свято День Державного Прапора України, яке щорічно відзначається 23 серпня.
 
        Нині Державний прапор постійно майорить над будинком Верховної Ради України, резиденцією Президента України, над будинками обласних і районних Рад, над представництвами нашої держави у країнах світу.
         Синьо-жовтий прапор України піднімається під час відкриття міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній.Стрімко злітає  вверх наш прапор під час вручення призів переможцям спортивних змагань, коли на пєдестал пошани підіймаються українські спортсмени. Гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи всьому світу: «Є у світі Україна!». Пройшовши крізь століття, з національного ставши державним, блакитно-жовтий прапор тепер розвівається в усіх містах і селах нашої країни.

Прапор — державний символ,
Він є в кожної держави: 
Це для всіх — ознака сили, 
Це для всіх — ознака слави. 
Синьо-жовтий прапор маєм: 
Синє — небо, жовте — жито; 
Прапор свій оберігаємо, 
Він — святковий, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо, 
Ми з ним дужі і єдині, 
Ми навіки вже — народом 
Українським, в Україні.

Прапор кольору осіннього степу та блакитного неба є символом мужності, гордості, надійною опорою і святинею для наших солдат, які відстоюють суверенітет держави на сході України.   

 Ці роки для всіх нас стали часом переосмислення і усвідомлення. Усвідомлення того, що, лише відкинувши суперечності, досягнувши миру і об’єднавшись, ми можемо врятувати країну.       

 Там на сході України щодня від обстрілів гинуть мирні жителі, гинуть військові, які вже назавжди закарбували свої імена як Герої України. Ми просимо помолитися за воїнів які відстоюють наше щасливе майбутнє, нашу Незалежність. Ми закликаємо вас схилити низько голови в скорботі за загиблих воїнів, мирних жителів, усіх патріотів України які віддали свої життя заради щасливого майбутнього.

 Помолимось в хвилині мовчання.

Сьогодні, у час, коли українські воїни захищають рідну землю, виборюючи її суверенність і недоторканість на Сході, саме державний прапор є оберегом для бійців на передовій і в тилу. Волонтери і діти постійно передають військовим українські прапори з побажаннями скорішого повернення додому. Це додає наснаги, примножує силу духу й спонукає на мужню боротьбу за рідну землю. Ми навчилися поважати себе й любити свою державу, ідентифікуватися серед інших як справжні українці, патріоти, а Державний Прапор України став незмінним символом української незалежності і свободи.

Наш прапор – сьогодні на передових рубежах захисту нашої держави, там, де небезпечно; разом з нашими солдатами і офіцерами; там, де зі зброєю в руках патріоти захищають Україну. Наш прапор супроводжує загиблого воїна в останню путь. Прапор України – для нас неймовірно дорогий, вистражданий, проте улюблений символ, що додає нам мужності і віри в себе, віри в Україну. Об’єднавшись навколо синьо-жовтого стягу, ми впевнено рухаємося в напрямку розбудови нашої держави та європейських цінностей, які поставили собі за мету. І ми робимо все для того, щоб бути гідними наших державних символів.  Під цим прапором наші хлопці, захисники України йшли і йдуть в бій для того, щоб перемагати, аби наші діти та внуки мали свою державу, мирне майбутнє.

 Жовто-блакитний стяг – наш прапор України,

Державний символ – свідок: ми  єдині.

Святе полотнище для нашого народу,

Він гордо майорить від роду і до роду.

 

Під прапором  на смерть ідуть  герої.

 Йдуть сміло й мужньо українці щирі мої,

 Щоб вільною й щасливою була держава.

 Слава Україні – Героям   Слава!

    

На фінал

  Розмову про Україну та її символи можна вести змістовно та повноцінно спираючись на конкретні історичні фвкти, бо така багата і щедра наша земля, така славна її історія. 1 грудня 1991 року народ України проголосував за державний суверенітет і цим наприкінці XX століття змінив усталений хід історії, який, здавалося, не провіщав швидкого краху останньої імперії. Ми власноруч почали писати новітню історію своєї землі. Адже в ній наші духовні корені і вона дала нам горде ім’я – українець.

Які барви переважатимуть на сторінках новітньої історії України? Куди буде спрямована енергія нації? Яку державу ми збудуємо? Яка їй судилася доля? Відповідь на усі питання дасть невблаганний час, який кожному вимірює те, що заслужив. Але вже сьогодні можна сказати, що голос молодої Української держави почутий, бо її народ безповоротно обрав демократичний шлях повернення до сім’ї європейських народів. Історія знову дала Україні шанс стати самостійною, незалежною державою.

Любімо свою землю, вивчаймо, знаймо і поважаймо її символи – Герб, Прапор, Гімн. Будьмо патріотами, шануймо святині нашої держави, пам’ятаймо, що за право мати власні символи наш народ заплатив мільйонами людських життів, відданих «за Україну, за її волю, за честь і славу, за народ». 

 Моя Україно! Сади забуяли, 
В озерах пливуть голубі небеса. 
Печаль і тривога у серці зів
яли, 
Квітує навколо чарівна краса. 

Моя Україно! Ти сильна й багата, 
У тебе мільйони найкращих синів, 
І мова твоя, солов
їна й крилата, 
Ще світу покаже величний мотив. 

Моя Україно, народ мій коханий, 
Брати-українці, мої земляки! 
Здоров
я і щастя вам, рідні краяни, 
Добробуту, миру на довгі роки

Від усього серця бажаємо вам, щоб ваше життя було яскравим і багатим, як кольори нашого Державного стягу: блакитним і мирним, як небо, та жовто-золотистим, як пшеничні поля України! Міцного здоров’я, добробуту й щастя кожній родині. Зі святом вас!

Матеріали  підготувала Галина Чурікова, 

 провідний методист відділу

 культурно-просвітницької

    та дозвіллєвої роботи ОНМЦК


Додаткові матеріали для використання у підготовці тематичного заходу


Небесно-голубий наш стяг…   

Небесно-золотий наш стяг 
Ти пахнеш небом щирим злотом 
На тебе йде орда болотом 
Ти вдома вже а не в гостях 

Вогонь з водою шал стихій 
В тобі запікся у двобої 
Тут первні світу тут обоє 
В обіймах в долі грозовій 

Але вже каже нам судьба 
Аж зазирає Богу в вічі 
А я вже тут була не двічі 
Вже не піду помру хіба 
І. Драч. 

 

Мстислав Рус.Наш прапор

 

Прапор Руси повіває 
Синьо-жовтий, злотом тканий, 
А на нім завіт сіяє, 
Мономахом ще нам даний. 
Гей! Єднайтесь, рідні діти, 
Бо в єдности наша сила - 
Єдність може лиш злучити, 
Що незгода розлучила... 

Марія Хоросницька. Прапорець

 

Прапорець, що я тримаю,
Для мене – єдиний.
Прапорець цей, що я маю, -
Символ України.
Нема в світі більш святого
Й не буде ніколи
Від край
 неба голубого
Над пшеничним полем.


Іван Трух
. Прапор України

 

Стигла нива, небо синє -
ніде ні хмарини.
То картина особлива -
Прапор України. 
Працю й мир символізує
Цей шедевр художній,
Світ реальний, що існує -
Зрозуміє кожний.
Це просте і зрозуміле
Не вмре, не загине.
Світе тихий, краю милий!
Моя Україно!
Доля гіркою бувала:
Й вороги, й братове
Нам нав’язували гасла
Хижості та крові.
Пронесімо ж прапор мирний
Гідно і завзято,
Україні рідній вірність
Збережімо свято!


 

Юрій Загорський. Негода. Наче хвилі у Дніпрі...

 

Негода. Наче хвилі у Дніпрі, 
Нуртують  чорні  хмари угорі. 
Бувало  також: мряка та імла 
Неждано чистий обрій облягла. 
Раптом  бачиш  трепетну блакить – 
То український прапор майорить. 
Зима настала. Глибоченний сніг  
На сквери, площі і бульвари ліг. 
Та подивися,  друже,  у  вікно, 
Де  має  жовто-синє знамено. 
Ласкавий літній легіт проліта. 
Он там цвіте пшениця золота. 
Це  український  прапор-дивоцвіт. 
Відбився в ньому неповторний світ. 
І чорноморська гожа синява, 
І далина мрійлива степова. 
Карпати в нім, Донбас, Галичина – 
Вся прехороша рідна сторона. 
В нім біль народу, гордість, жаль і гнів, 
Чекання світлих, радісних часів. 

 Анатолій Камінчук. Чудовий день. Ясна пора

 

Чудовий день. Ясна пора.
Легенький вітерець повіяв.
На кручах си
вого Дніпра
Стоїть столиця наша – Київ.
Квітує свіч
ками каштан,
На храмах
грає позолота,
Ось Володимир, ось
  Богдан,
Он сяють
золоті ворота.
Летить у небі голуб-птах,
Над ним хмарки, немов пір’їни.
Й тріпоче синьо-жовтий стяг,

Як вільне серце України.

С. Коробова. Наш прапор

Крилатий вітер розвіває стяг –

Блакить із золотом на нім переплелися,

Наш прапор майорить неначе птах:

Народ не вмер й нікому не скорився!

 

Ми пишемо історію землі,

Своєї незалежної країни,

Ми –  громадяни, хай іще малі.

Держава наша – вільна Україна.

 

З часів далеких відгомін іде

Про прадідів, відвагу, мужність, славу.

Наш прапор житнім золотом цвіте;

Він – символ незалежної держави.

 

Знамення сяє сонцем золотим,

Небесною виблискує блакиттю…

З ним здобували все, що є святим;

І нас із ним нікому не скорити

Наталка Поклад.  Прапор 

Прапор – це державний символ,

він є в кожної держави;

це для всіх – ознака сили,

це для всіх ознака слави.

 

Синьо-жовтий прапор маєм:

синє – небо, жовте – жито;

прапор свій оберігаєм,

він – святиня, знають діти.

 

Прапор свій здіймаєм гордо,

ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки вже – народом,

українським в Україні.

Марія Я. Коссович. Прапор України 

Дві чудові барви, – голуба і жовта, – 

Як погідне небо й промені ясні:

Прапор України! –  (Це свята любов та,

Що живе у серці у ночі й у дні!)

Небо –  це свобода! Промені –  це слава!

Символи святі два в барвах дорогих!

Дві живі ідеї! –  (Кожен край-держава

Береже їх вірно, бореться за них!)…

Українські люди бережуть могутність:

Прапор України жовто-голубий!!!

І навік дві барви, - голубу і жовту, –

святі ідеї (кожному ясні!)

Будемо любити!.. І святу любов ту

Боронитимемо в мирі й у війні!!!

 

Кобець О.  Од синього Дону...

Од синього Дону до сивих Карпат

Одна нероздільна родина:

Без рабства, без панства, насильства і ґрат

Вільна, незалежна Вкраїна!

 

Сини України! Ставаймо вільні

Під прапор ідеї одної:

Зберем з поля рідного квіти рясні

В вінок України вільної!

 

Олександр Олесь. Рідний наш прапор

 

Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.

 

Тетяна Семенченко. До Дня Прапора

 

Жовто-синє знамено – чисте небо й поля.
Свято в тебе і в мене, моя мила земля.
Скільки світла і миру у найкращому стягу!
Скільки мужності й сили, що дає нам наснагу!
Україна свій прапор на свята піднімає,
Патріот в своїм серці завжди стяг той тримає.
І ніколи народ наш, ворогам не здолати,
Якщо будемо міцно ми знамено тримати.
Хай повік чистий колір у знамен не злиняє,
Хай на щоглі мов світоч, прапор мирний наш сяє!

 

Леся Утриско. Знамено

 

Крізь життя пронесу диво синіх небес, 
Смак жовтявих снопів і хлібів життєдайних,
 
Стяг моєї землі з попелища воскрес,
 
У людських молитвах і у дзвонах пасхальних.
Я пройду крізь віки всіх історій ряди:
Рідний Край, рідний герб та знамено.
З ним до бою ішли наші браття й діди

Ти мій скарб, ти вся пам'ять для мене.
Майориш на весь світ, залишаючи квіт,
Неба тиха блакить, там, де хліба окраєць.
На тобі напишу свій, людський заповіт - 
Для народу мого найсвятіший обранець.

 

Раїса Ільчук. Я - українець

 

Я — українець. Є у мене право

На рідну мову та свою державу,

На гордий прапор золотисто-синій,

На щастя жити у такій країні.

Я — українець. Право знати маю

Про тих, кого героями вважаю,

Що людство рятували від руїни,

Синів і дочок, гідних України.

Я — українець. Хочу право мати

Завжди усе, що думаю, казати,

На незалежну та міцну державу,

На все, що гарантовано по праву.

Яукраїнець. І моє це право

Любити землю горду й величаву,

Та дух свободи набирати в груди.

Я – українець. Був ним, є і буду!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
Всі права захищено © 2020
Волинський обласний науково-методичний центр культури
Розробка сайту: веб-студія "WebMaestro"