У зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну життя нашої держави та її громадян змінилося і вплинуло на всі сфери й інституції. Стало зрозуміло, що це війна не лише за нашу територію – це війна двох культур. Ворог намагається знищити все, що зветься Україною – її історію, мову, пісню, душу, власне націю. Найкращі сини і доньки  рідної  держави сьогодні самовіддано б’ються і віддають життя, аби ординський чобіт ніколи більше не торкнувся рідної землі. Героїчна боротьба  ЗСУ, сталева міць українського духу, підтримка всіх цивілізованих країн вселяє віру у неодмінну перемогу України над усім злом, що продовжує нести «рускій мір».

З початком російської агресії у клубних установах області має бути налагоджений зв’язок і підтримка людей, які через широкомасштабну війну вимушені покинути свої домівки. Рекомендуємо більшу увагу у своїй роботі звернути на таку, особливо вразливу, категорію як діти, що зіштовхнулися з проблемою соціальної адаптації у нових для них умовах життя. Потреби життя вимагають від нас впровадження нових підходів, змісту, специфіки організації культурно-дозвіллєвої, просвітницької діяльності для населення загалом.

 Спільно з фахівцями галузі, педагогами місцевих навчальних закладів, громадськими організаціями, медиками і психологами пропонуємо:

–               ініціювати створення у громаді (якщо такі відсутні) хабів (центрів діяльності) як своєрідного простору (місця) для творчості під час повітряних тривог: концертних виступів, переглядів фільмів, локацій для майстер-класів з народного мистецтва, проведення фотосесій,  виставок, літературних імпрез тощо;

–               у будинках культури та в укриттях (якщо такі облаштовані) створити

спеціальні зони для занять любительських об'єднань (шахістів, філателістів, нумізматів тощо), клубів за інтересами («Рукодільниці», «Слово, ти зброя», «Малюю мрію», «Оберіг захисникам» тощо);  для плетення маскувальних сіток, «кікімор», виготовлення окопних свічок тощо;

–               комунікувати та визначати потреби вимушено переселених осіб та їх родин;

–               організовувати офлайн (чи дистанційно) запис на консультації з лікарями-психологами, аби знизити рівень стресу у людей різної вікової категорії і допомогти їм впоратися з тривожним станом;

–               залучати вимушено переселених громадян до участі в гуртках, аматорських колективах і спільно генерувати нові мистецькі і просвітницькі проєкти;

–               створити у клубній установі затишний простір для зустрічей дітей, потерпілих від війни, з однолітками громади, де вони зможуть знайомитися, обмінюватися думками, мріями та спільно займатися творчістю;

–               організовувати для дітей різноманітні конкурси, ігрові програми, пропонувати творчі домашні завдання, спільне написання сценаріїв тощо;

–               запроваджувати спеціальні дні для удосконалення української мови,

своєрідні «подорожі до літературної мови» тощо.

У співпраці з громадськими організаціями, освітніми установами, благодійними фондами та активістами громади важливо:

–               влаштовувати акції пам’яті про сучасних Героїв, пошанування земляків-Героїв російсько-української війни, героїв Майдану, АТО та героїв національно-визвольних змагань ХХ століття.  Проявляти увагу і вдячність не лише в державні пам’ятні  дати чи скорботні дні нащадкам репресованих родин, сім’ям, чиї чоловіки, сини і доньки стоять на захисті кордонів держави і хто   віддав за Україну життя;

–     спонукати до культурного життя громади людей, що постраждали під час чи

внаслідок воєнних дій,  тимчасово переміщених осіб, які є майже у кожній громаді, залучаючи їх на всі культурно-просвітницькі й мистецькі заходи, що організовуються фахівцями сфери культури та  до участі у спільних проєктах.

Один із пріоритетних напрямків у діяльностізакладів культури єпатріотичне виховання і культурно-просвітницька функція, основа яких –  поширення історичних, культурних традицій народу, його моралі, ідеології та відображення й наслідування їх у сучасних реаліях.

Клубний заклад – це установа, у якій бережеться і постійно напрацьовується культурний досвід. Фахівці потужно працюють над відродженням національної культури, фундаментом якої являються усталені народні традиції та звичаї.  Останнім часом заклад культури дедалі більше стає тим місцем, де співгромадяни різної вікової категорії можуть отримати найрізноманітніші культурні послуги, що задовільнять їх духовні й інтелектуальні запити, сприятимуть моральному вдосконаленню, розвитку організаторських і творчих здібностей, активності та проявленню ініціатив, що в перспективі можуть бути втіленіспільно.

Зважаючи на викладене вище, фахівцям клубних закладів рекомендується:

–     акцентувати увагу на організацію таких культурно-просвітницьких заходів,

проєктів, що сприяли б культивуванню кращих рис і чеснот української ментальності, формуванню громадської думки, що позитивно впливали б на розвиток і єдність громади;

–     працювати над створенням ретроспективних, хроніко-документальних

проєктів, відеороликів, тематичних виставок, присвячених визначним подіям і особистостям, що змінювали хід історії України; дізнаватися, використовуючи архівні матеріали музею й інші доступні джерела та поширювати ці знання, аби все, що приховувала і  намагалася знищити радянська влада ставало доступним і відомим;

–     організовувати  зустрічі з цікавими, духовно багатими особистостями, яким

є чим поділитися з іншими тощо;

–     використовувати історичні інформації про рідну мову, ініціювати літературно-музичні вечори «Вірші моєї нації» про життя і творчість яких варто знати більше: Василь Стус,  Олена Теліга, Олександр Олесь, Михайло Драй-Хмара,  Іван Багряний, Микола Хвильовий, Микола Вінграновський, Андрій Малишко, Дмитро Павличко, Василь Симоненко, Володимир Сосюра, Любов Забашта й багато інших, які творили для свого народу, піднімали українську культуру, історію, популяризували мову, за що багато з них зазнавали репресій;

–               висвітлювати історичні події, присвячені борцям за незалежність ісвободу нашої країни та подіям, що впливали на хід української історії та сьогодення;

–               записувати спогади односельців-старожилів (чи їх нащадків), які зможуть

розповісти історії свого роду в контексті того, як радянська влада нищила українство і який шлях пройдено, аби Україна стала незалежною державою та віднаходити можливості зберегти ці аудіо чи відео записи для наступних поколінь;

–               з метою привернення уваги  світової спільноти до героїчної боротьби за свою державу всього українського народу і її Збройних Сил,  які  вщент розбили  ілюзію про росію як цивілізовану країну та поширення фактів про   злочини рашистських окупантів, записувати і поширювати історії героїв учасників російсько-української війни, організовуючи зустрічі з демобілізованими воїнами, ветеранами, людьми, які пережили окупацію, місцевими волонтерами, які своєю діяльністю наближають перемогу тощо;

–               у рамках медійної кампанії з хештегом #МістаГероїв клубній установі організовувати проведення тематичних заходів, присвячених дням визволення українських міст від навали московської орди у ХХІ столітті: організовуватипокази документальних фільмів про російсько-українську війну, відео-презентації, експрес-виставки, присвячені визначеному місту Герою тощо.

Під час воєнного стану робота працівників культури можлива дистанційно –

в онлайн режимі.  Така діяльність дає можливість працювати над:

–               створенням сайтів, сторінок клубного закладу для висвітлення у соціальних мережах творчої діяльності колективів аматорського мистецтва, презентацій культурних надбаньі досягнень;

–               розробкою промороликів, що рекламуватимуть  культурні послуги клубного закладу;

–               підготовкою і проведенням в онлайн форматі конкурсів, фестивалів,

мистецьких програм, приурочених державним і календарним святам;

–               проведенням у форматі майстер-класів зі знаними майстрами

образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва;

–               моніторингом  потреб людей різної вікової категорії щодо змістовного наповнення культурного простору громади та їх готовності стати учасниками, чи долучитися особисто до створення культурно-мистецького продукту;

–               створенням своєрідних мистецьких проектів до відзначення важливих подій, днів села, міста; конкурсів на кращу ідею щодо культурного дозвілля молоді; створенням  (поповненням) кімнат з історії села чи селища, «Світлиць Героїв» тощо;

–               залученням громади з визначення «Кращий захід місяця», «Кращий захід року тощо;

–               обміном досвіду роботи з колегами інших клубних установ області.

Отже, продовжуючи  й  удосконалюючи  класичні форми клубної діяльності, експериментуючи над новими, сучасними, ми тим самим поліпшуємо ефективність культурно-мистецьких і просвітницьких заходів, піднімаємо престиж установи та значимість своєї професії у житті громад загалом.

Підбиваючи підсумки сказаного і рекомендованого, варто наголосити,

що  і  завдячуючи нашій з вами спільній праці ніколи «не розпорошиться» у небутті бездонна у своєму  сенсі культурна спадщина українців, а заходи, які сприятимуть формуванню активної та свідомої  громадянської позиції співгромадян, підтримка і відкритість до інновацій,  молодіжних ініціатив та втілення креативних ідей забезпечать високі стандарти надання культурних послуг у клубних установах територіальних громад.

Матеріал підготувала Ніна Фурдило , провідний методист відділу

організаційно-методичної та видавничої діяльності

                                              .

Використано матеріали:

Електронна бібліотека «Культура України» [Електронний ресурс] / Нац. парлам. б-ка України. URL: http://elib.nplu.org/;

Іван Огієнко. Історія української літературної мови. Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. Київ, “Наша культура і наука”, 2001 р.;

Стаття Луки Іваницького «Українська мова – прамова цивілізацій»;

Стаття Ірини Матяш.  «Духовне самозбереження нації»

«Культура на руїнах імперії», Світлана Сакисян. «Дзеркало тижня», 2001

 «Факти про українську мову, які варто знати кожному»

Закон України «Про культуру»;

Положення про клубні заклади системи Міністерства культури України

«Методичні рекомендації щодо створення і організації функціонування

центрів культурних послуг у територіальних громадах» (Міністерство культури та інформаційної політики України, 2022);

«Історична правда»;

Вікіпедія

https://st-sophia.org.ua/uk/novini/shhodo-funktsionuvannya-zakladiv-kulturi-i-trudovih-vidnosin-v-umovah-voyennogo-stanu/;

https://zaxid.net/uryad_dozvoliv_zakladam_kulturi_vidnoviti_robotu_v_umovah_viyni_n1539889;

https://authenticukraine.com.ua/oral-traditions-and-forms-of-expression;

https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/fakti-pro-ukrayinsku-movu-yaki-varto-znati-kozhnomu-15458;

https://authenticukraine.com.ua/oral-traditions-and-forms-of-expression