28 червня цього року Україна відзначатиме 27-му річницю Конституції України, головного нормативно-правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов'язки громадян.
Ухвалення Верховною Радою України 1996 року Основного закону стало важливою віхою українського державотворення.
Український конституціоналізм має глибоке історичне коріння та тяглість, а також свої особливості. Найголовніші з них – розвинувся під впливом європейських країн, які першими почали його формувати; заснований на ідеях прав та свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади формувалися протягом століть у відповідності до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин.
Перша відома кодифікація права на українських землях відбулася за часів Давньої Русі і була зафіксована в “Руській Правді” (ХІ–ХІІ століття). Наступні історичні епохи продемонстрували безперервний пошук шляхів, методів та інструментарію для оформлення і закріплення основних принципів суспільно-державної взаємодії.
Український конституціоналізм інколи випереджав європейський. Так, першою європейською конституцією в сучасному її розумінні правомірно вважають “Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою”. Цей договір 1710 року, написаний під значним впливом ідей західноєвропейського парламентаризму, називають Конституцією Пилипа Орлика.
Основоположні акти Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки продемонстрували правову та політичну зрілість нашої нації під час боротьби за державність у 1917–1921 роках. Традиції продовжив 15 березня 1939 року в Хусті Сойм Карпатської України, проголосивши її незалежність і ухваливши два закони зі статусом конституційних, які визначали форму державного правління.
Програмні документи Української головної визвольної ради, як підпільного парламенту, засвідчили прагнення учасників визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.
У конституційному процесі незалежної України відбився непростий шлях молодої демократії до соціально-правових стандартів та цінностей об’єднаної Європи.
Конституція України постала не на порожньому місці. Біля її витоків – “Руська правда”, “Литовські статути”, акти періоду Гетьманщини (“Березневі статті” тощо) – правові акти конституційного характеру, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами.
У період Української революції 1917–1921 років конституційний процес розпочався відразу після проголошення Першого Універсалу Центральної Ради. 29 квітня 1918 року Мала Рада схвалила “Статут про державний устрій, права і вольності УНР”. Згідно з яким УНР проголошувалася суверенною державою, “самостійною і ні від кого незалежною”.
Державотворчі процеси в Україні були припинені тривалою окупацією українських земель східним сусідом. Радянський Союз, де авторитаризм і тоталітаризм досягли крайньої стадії, за декілька десятиліть наплодив таку кількість основних законів, якої для цивілізованих країн вистачило б на тисячоліття. Втім, усі вони лише декларували певний набір демократичних цінностей, за лаштунками яких поставала нова імперія. Крах радянської імперії став крахом і основного закону, який, попри всі гучні епітети, узаконював тоталітаризм і був непридатним для побудови правового, демократичного суспільства.
Новітній конституційний процес нерозривно пов’язаний з відновленням української державності. Серед питань, які викликали найбільші дискусії, були державні символи, мова, статус Криму. 28 червня 1996-го першу Конституцію незалежної України було проголосовано. У ній закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Конституція України містить норми прямої дії. Одним із ключових положень стала 5-а стаття Конституції, згідно якої “носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ”. Однак конституційний процес на цьому не завершився. Конституційне будівництво триває весь час, допоки існує держава і розвивається суспільство.
Сценарій
тематичного заходу
«Любіть щирим серцем свою Україну!»
до відзначення 27- річниці Конституції України
Звучать позивні свята «За Україну, за її волю». Відкривається завіса. На сцені ліворуч прапор України. Музичний фон мелодії М. Скорика, на екрані демонструються кадри патріотичних сторінок історії України. За сценою читається текст на фоні музики і кадрів хроніки:
Я єсть народ, якого Правди сила,
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила!
- а сила знову розцвіла.
Сини мої, незламні українці,
я буду вас за подвиг прославлять,
- ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей з ярма спішіте визволять!
На слобожанських нивах, на подільських,
на Чорнім морі
я прошу, молю!
- вбивайте ворогів,
злодюг кремлівських,
вбивайте без жалю!
Нехай ще в ранах я
- я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
(П. Тичина)
На сцену виходять ведучі. На екрані заставка державних символів України
Ведуча: Україно… Земле барвінкова, краю рідний! Тобі ми вклоняємося у годину смутку і радості! Тебе, мов життєдайний вогник Віри, Надії і Любові несемо крізь усе наше життя!
Ведучий: Історія нашого народу – це незламність перед ворогами, це сльози і перемоги, це ненависть і любов, це вірність, жертовність і зрада…
Ведуча: Історія нашого народу – це гарячі серця Героїв Крут, Січових Стрільців, Героїв Небесної Сотні та новітніх Героїв сьогодення – воїнів Збройних Сил України – учасників українсько-російської війни.
Ведучий: 28 червня 1996 року увійшо в історію України як ще одна історична віха нашої держави – День Конституції України!
У важкий для українців час ми відзначаємо 27-у річницю нашої Конституції – основного закону Держави. У жорстокій, кровопролитній боротьбі наша рідна Україна бореться за свою незалежність та цілісність щоб посісти гідне місце серед рівноправних націй світу.
Ведуча: Ми народ, що вийшов із неволі,
І клянемось в урочисту мить
Стати рівним у народів колі,
На свободі й для свободи жить!
Звучить Гімн України
Ведучий:
Сьогодні на моїй землі іде війна,
Стріляють танки і ревуть гармати.
Сповита горем, в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.
Найкращі з кращих падають від куль,
Грудьми своїми землю прикривають.
Сумним набатом в селах і містах,
Звучать слова: « Герої не вмирають!»
Ведуча:
Вони живуть навіки у серцях
І в пам’яті народу України.
І не дозволять нашим ворогам
Перетворить Вітчизну на руїни.
Ми вистоїм. Здолаємо катів,
Як маків – цвіт розквітне Україна!
На тих місцях, де йдуть тепер бої,
В земнім поклоні схилиться калина.
Ведучий: Всім, хто не скорився ворогові і не впав духом, не зрадив, вистояв упав на полі бою, залишившись безсмертним…
Ведуча: Всім, хто в сьогоденні пожертвував власним життям за право жити вільними у своїй державі, як пам’ять і шана оголошується хвилина мовчання.
(Звучить метроном, може бути вокаліз або пісня «Плине кача»)
Ведучий: Ми живемо у незалежній, суверенній країні, ім’я якій – Україна! Найвищий закон держави – Конституція України – утверджує багатовікове прагнення українського народу до незалежності і власної держави.
Ведуча: (запрошення до вітального слова представників влади)
Ведучий: Як господарі суверенної України ми маємо пройнятися почуттям власної причетності до того, що ми одержимо у спадок, що чекає майбутні покоління.
Ведуча: Щоб бути українцями не тільки за походженням, а й по духові, не забувайте слова «патріот», не соромтесь його – бо патріот це саме той, хто ніколи не зрадить Батьківщині!
Ведучий: Живи та міцній Українська Державо!
Вмирали у битвах мільйони борців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й на радість народу віки майорів.
Ведуча: Ми довго в нестерпній неволі ходили,
Хотіли нас зайди зо світу звести,
Клялись українців загнати в могили
Ординські,
московськії кляті кати.
Ведучий: Безсилі збороти червону потвору,
Ми всіяли трупом Росію, Сибір,
Вмирали від мук, від голодного мору
Ніхто не полічить всіх наших офір.(Музичний номер, може бути хоровий колектив з піснею патріотичної тематики, тощо)
Ведучий: Прийняттям та схваленням 28 червня 1996 року Конституції України завершився поступ українського народу до утвердження суверенної і незалежної держави. Конституційне оформлення незалежності України перетворило український народ з носія суверенітету на його володаря.
Ведуча: Українська держава посіла серед держав світу осібне і рівне становище.
Ведучий: Конституція України – це не лише Закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства.
Ведуча: Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України.
Ведучий: (Запрошення до слова голову громади. Розповідь про досягнення, кращих людей громади)
( можна після виступу сільського голови подати декілька художніх номерів патріотичної тематики)
(Перед концертними номерами можна використати такі тексти)
Ведуча: Наша Україна жива! Наперекір всім ворогам вона цвіте калиновим цвітом, молодіє вербовими гілками, співає солов’їним голосом і говорить своєю рідною мовою!
Ведучий: Одна Батьківщина!
І двох не буває !
Місця де родилися завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває
Той долі не знайде в – житті!
Ведуча: Як здавна кажуть у наших краях – на роду українців написано любити творчий спадок наших пращурів – українську пісню. Бо пісні ці безмежні як український степ та Чумацький шлях, чарівні, як бузкова травнева ніч і солов’їні, як мамина колискова. Кажуть на світі стільки пісень – скільки живе українців…
Ведуча: Важко утверджується наша держава, її воля та незалежність і сьогодні здобувається на полі битви. І тільки від нас залежить, як ми будемо жити, якою буде наша країна, доля майбутніх поколінь. Любов до рідної землі, дає нам силу, наснагу, віру у переможне, мирне майбуття!
Ведучий: Є одна Україна, як великий єдиний Бог! Будемо молитися до Всевишнього, щоб нам Україну хранив! Дав їй так очікувану Перемогу, волю, ясне мирне небо на многії літа!
(Всі присутні виконують «Боже великий, єдиний»)
Слава Україні!
Героям слава!
Пропонуємо клубним закладам області провести медійні, культурно-мистецькі, освітні, інші патріотично-виховні заходи, спрямовані на поширення інформації про історію конституціоналізму, формування правової культури, виховання поваги до Основного Закону України.
– Музично-патріотична програма «З Україною в серці»
– Мистецька майстерня «З перемогою в серці»
– Правовий екскурс «Оберіг нашої державності»
– Відеоекскурс «Вивчаємо Закони та реалізовуємо свої права»
– Правовий путівник «Конституція - твої права та обов'язки»
– Творча майстерня «Боже, Україну бережи» (виготовлення оберегу в українському стилі)
– Виставка – інсталяція «Конституція України - Основний Закон Держави»
– Урочистості з нагоди Дня Конституції України.
Музично - патріотична програма «З Україною в серці»
– Онлайн інформреліз «Конституція України: від витоків до сьогодення»
– Тематична художньо-спортивна програма «Вперед, українці!»
– Виставка малюнків до Дня Конституції України
– Правовий онлайн-аспект «Сторінки Конституції гортаємо – права й обов’язки вивчаємо»
– Відеопрезентація «Конституція – верховенство права і свободи»
– Інформаційний онлайн-диліжанс «Конституція незалежної України»
– Інформповідомлення «Конституція – основний Закон держави»
– Інфомікс «Читаємо та вивчаємо Конституцію України»
– Художньо-патріотична програма для дітей «Квітуй Україно, і слався в віках»
– Флешмоб на тему: «Україна єдина - Україна це ми!»
– Перегляд Документального фільму «Крихка свобода»
– Тематичний вечір «Свято миру, волі і добра!»
– Інформаційно-спортивний проєкт «ВідкрийТЕ СПОРТ».
– Майстер-класи з ігрових видів спорту (баскетбол, волейбол, гандбол).
Матеріали підготувала
Приймачук Ю.С. – провідний методист
Обласного науково-методичного центру культури
