Місцем проведення свята може бути  стадіон або центральна площа села. Місце проведення  заздалегідь прикрашають: імпровізовану сцену, майданчик для спортивних ігор, місце для торгових точок, виставкові експозиції  кожного населеного пункту громади.

Перед початком свята грає духовий оркестр або звучить українська музика у записі. До місця, де буде проводитися святкове дійство підходять керівники господарства, учасники свята, гості, колективи аматорської творчості.

До імпровізованої сцени, що прикрашена снопами зернових цьогорічного врожаю, квітами та зеленню, наближаються учасники фольклорного колективу та жниварі нинішнього року.

Попереду дівчина  з вінком на голові та короваєм. Вінок сплетений з колосків пшениці, жита, увінчаний польовими квітами та кетягами калини. Він символізує закінчення жнив, багатий врожай і достаток. За дівчиною рухається фольклорний колектив, що йдучи співає обжинкових пісень («Ой, зашуміла діброва»).

 

– Ой, зашуміла діброва,

Та й залящала дорога,

Господареві женці йдуть,

Золотий вінок несуть.

    Місяце-місяченьку,

    Світи нам доріженьку,

    Щоб ми не заблудили,

    Віночок не згубили.

Бо наш віночок красний,

Як місяченько ясний,

Іще вищий від плота

Ще дорожчий від злота,

Іще вищий від гори,

Ще ясніший від зорі.

 

За фольклорним гуртом хлопці везуть воза з цьогорічним врожаєм зернових, пов’язаних у снопи. Віз прикрашений барвистими квітами. Далі ідуть жниварі: комбайнери, помічники комбайнерів,  жаткарі, водії, керівники господарства, тощо.

Підійшовши до імпровізованої сцени жниварі зупиняються, а  учасники фольклорного гурту в цей час кличуть господаря:

1. Ой, прочини нам, паночку, ворота,

Несем тобі віночок із золота!

2. Ой, прочини нам, паночку, нові брами,

Несем тобі віночка з перлами!

3. Ой, прочини нам, паночку, оконці,

Несем тобі віночка, як сонце!

 

4. Ой, прочини нам, паночку, кватирку,

Несем тобі віночка, як зірку!

5. Ой, прочини нам, паночку, новий двір,

Несем тобі віночка на розвід!

 

По закінченню цього тексту виходить господар свята, учасники фольклорного гурту беруть його в коло і співають:

      В нашого господаря

      Та золотая брама,

      Мальовані одвірки,

      Зробим сьогодні обжинки.

      Світи, місяцю, з рога,

      Щоб була видна дорога,

      Щоб з неї не зблудити,

      Віночка не згубити.

      Вийди, господарю, в цей час,

      Викупи вінок у нас:

      Дай нам таляр битий

      За цей вінок витий,

      Бо то дівоньки плели,

      Що горілоньку пили.

      Віночок – на кілочок,

      Нам горілоньки збаночок. 

 

Після пісні учасники фольклорного гурту звертаються до господаря:

1.   – Дайте нам таляр битий,

За цей вінок витий.

2.   – Ой, обжинки наш, паночку, обжинки,

 Дайте нам ще меду й горілки!

 

Після того, як господар дає викуп за вінок учасникам колективу,  дівчина знімає вінок з голови, кладе його зверху на хліб і вручає господареві промовляючи:

          Дай Вам Боже,

Щоб ви щасливо дочекали

На той рік сіяти, орати,

А ми здорові збирати!

 

Після вручення хліба учасники гурту відходять. Господар кладе хліб на стіл і теж відходить.

 

Виходять ведучі:

        – Він вічний і святий цей житній хліб,

           Чи в паляниці на столі у хаті,

           Чи зв’язаний в важкий тужавий сніп,

            Де  колоски шепочуться вусаті.

 

– Він чув у полі крик перепелів,

Чув жайворонків передзвін весняний,

Він виріс для пісень і добрих слів,

Тому, що народився під піснями

        – Віки проходять тисячами діб,

        І новим днем земля безмежно рада.

        Він вічний і святий, цей житній хліб

        Так, як життя, добро, кохання, правда.

– Ми раді вітати сьогодні усіх працівників хліборобської ниви, які прибули на наше свято!

– Ми низько вклоняємося вам,  наші дорогі хлібороби! Доброго здоров’я  і щедрих врожаїв зичимо вам!

– Запрошуємо до слова керівника господарства.

(Керівник називає переможців, котрі досягли найбільших успіхів на жнивах, вручає їм подарунки. Можна  використати, як символічні подарунки до обжинок: комбайнерові – ціп, жаткареві – серп, водієві – батіг.

 (На святі «Обжинки» можна задіяти декілька локацій – виставка-продаж хлібопродуктів, волинських медів та продуктів бджільництва, куточки-виставки, що представляють кожний населений пункт громади, майданчик для ігор та спортивних змагань, безпрограшна лотерея.

Учасники аматорської творчості вміло і ненав’язливо задають святковий тон заходу переходячи від одної локації до іншої.)

Коли свято дійшло до своєї кульмінаційної точки на імпровізованій сцені знову з’являються ведучі:

      – В народі хліб мов матір поважають,

       Ця шана з плином часу не зника.

       І дорогих гостей завжди стрічають

       З хлібиною в барвистих рушниках.

– Так хай же щедро наливає соком

   І колоситься золотистий сніп!

   І хай же родить більше з кожним роком

   Його величність – годувальник хліб!

       – За давнім народним звичаєм українців святковий коровай чи паляницю розділяють між усіма присутніми.

       – Нехай шматочок духмяного короваю нагадає кожному з вас про святий обов’язок перед рідною землею, про причетність до споконвічного ремесла дідів та прадідів наших, до мирної місії хлібороба – творця добробуту  щастя!

       – Почесне право розділити наш святий коровай надається ветеранам хліборобської ниви ( називаються конкретні імена).

 

(Звучить урочиста музика. Ветерани піднімаються на імпровізовану сцену. Дівчата підносять їм кухлик з водою та рушник. Ветерани-хлібороби миють руки, потім дівчата подають їм ножі на тарелях. Короваєм, випеченим з борошна нового врожаю, дівчата пригощають присутніх на святі. Коли розділять весь коровай до присутніх на святі звертається ветеран-хлібороб)

 

– А тепер дозвольте  від імені ветеранів-хліборобів та сьогоднішніх героїв жнив посіяти пшеничне зерно серед присутніх людей, котрі з гідністю будуть продовжувати святу справу. Нехай це зерно посіє у ваших серцях добро і ласку, ніжність і повагу до рідної землі.

( Два молодих хлопці з торбинками засівають зерно між всіма присутніми.)

 

У цей час ведучі читають тексти:

 

 – Сієм нині ми  зерно,

Щоб зростало, наливалось

І вродилося воно.

– Щоб достаток був у домі,

І щоб хліб був на столі,

Щоб раділи всі навколо —

І дорослі, і малі.

– А щоб був добробут в хаті,

Треба добре працювати!

 

– Ось в руці моїй зерно,

В землю проситься воно.

Сиплю я зерно з долоні,

Хай росте воно у полі,

Від землі дістане силу 

Нагодує всю родину!

 

– Сієм жито і пшеницю,

Буде діткам паляниця! —

Для веселої малечі

Бублик викотиться з печі! —

– І солодкий колобок

Скочить прямо на зубок!

Всього виросте доволі

На широкім нашім полі!

 

– Гречку, просо, все зерно

 Ми посієм на добро

– З колосочка — жита бочка,

– А з пшениці — проскурочка!

– А із гречки — пиріжечки!

– А з ячменю – грошей жменю !

– І з гороху –  всім потроху!

Свято поступово наближається до завершення. Підбиваються підсумки спортивних змагань, завершується розіграш лотереї. Ведучі завершують свято, звертаючись до присутніх:

– Ось і підійшло до завершення наше  сьогоднішнє свято!

 

– Ти одвічний сівач

Щедра нива твоя.

Кинеш в землю зерно –

Рясно парость буя!

– Ти одвічний сівач

Рід твій житом пропах.

Наша доля цвіте

На волинських ланах.

– У достиглім зерні

Наша праця і піт,

І висока любов,

Що дивує весь світ!

 

– Нехай же з року в рік,

Із роду в рід –

Не буде хліборобам переводу,

Хай слава їхня вічно не заходить

Аж поки сонце ллє на землю світ!

 

– До побачення! До нових зустрічей!

 

Сценарій підготувала провідний методист

Обласного науково-методичного центру

культури   Юлія ПРИЙМАЧУК