Ковельська ТГ

Культурно-просвітницький захід

«ВЕСНА  НЕ ЗНАЄ, ЩО ІДЕ ВІЙНА»

Читець за лаштунками:  Весна не знає,що іде війна

                                            Вона квітіє,пеститься,кружляє

                                            Вона летить весела й запашна

                                            І все навколо радістю буяє... 

(Відкривається завіса і на сцені хореографічний колектив виконує композицію "За лісами, горами")                               

Ведуча:  Доброго дня шановне товариство! Ось і прийшов на нашу землю травень. Сповнений пахощами квітів, сонячних променів, зелених трав, якими тішиться земля після зимових холодів. Хоч це і останній місяць весни, але його вважають первістком літа.

 Дивлячись на цю весняну красу не  хочеться вірити, що десь  лунають вибухи, гинуть люди, що на  нашій квітучій Україні іде війна. Війна, яка змусила   кожного з нас відчувати різний спектр  емоцій – страх, тривожність, образу,  гнів, ненависть і лють до ворогів.

Ведучий: Ми поступово звикаємо до такого стану,  навіть інколи боїмось відчувати те, що  було з нами,  здавалось бинещодавно,  – радість, щастя, безтурботність. Боїмось посміхатись... але маємо жити далі бо віримо у нашу Перемогу, віримо в Україну!

Ведуча: Сьогодні важливо вміти зберігати віру  в краще та помічати щастя в буденних речах. Адже завдячуючи  Збройним силам України ми спимо в своїх домівках, можемо зустрічати сонце, дивитись на квіти, дякувати за ці прості речі.

Вшануймо хвилиною мовчання всіх захисників і  захисниць, які віддали своє життя за  нашу землю.

                          (Хвилина мовчання)

Ведучий:  Завдячуючи нашим хоробрим захисникам ми маємо змогу сьогодні проводити мистецькі  заходи. Програма сьогоднішнього культурно-просвітницького заходу зіткана з пісенних творів, поетичних рядків  та хореографічних композицій учасників аматорської творчості нашого будинку культури та учнів Ковельської школи мистецтв, бо навіть коли звучать гармати – музика перемагає, бо вона вічна!

Ведуча: Вона разом з нами радіє і плаче, переживає і захоплюється, любить і ненавидить. У  музиці переплелися голоси птахів і шелест листя, дзюрчання струмка і шум дощу.

«Пісня таємничого саду» виконує тріо скрипалів у складі Анастасії Семенюк, Катерини Хоміч та Артура Чернишова, концертмейстер Ольга Ярмольська.

Ведуча:І слів нема...Мабуть усе сказалось.

               І сліз нема...Вже виплакалось все.

              І душить біль, а серця й не зосталось.

              І дикий жах...Для чого це усе???

              Німа печаль. Сховався  крик у душу

              За зморені, змордовані міста.

              Я плачу з усіма...За Харків. І за Бучу...

              Розп’ятих  навесні... Так, як колись Христа...

Музика та слова Наталі Май "Білі янголи" виконує Анастасія Шпак

Ведучий:

 Вона весни не помічає...

У неї зболена душа.

І серце плаче і зітхає,

стікає кровю... Йде війна.

Вона журливо виглядає

лелек з далеких рубежів.

І слізно в небо проводжає

Своїх нескорених синів...

Своїх дітей, що йдуть до Бога,

Долоні склавши в молитвах.

І усміхнуться за порогом…

І витруть сльози мамам в снах…

 Ведучий: У травні ми традиційно відзначаємо  шановані  у нас свята – День Матері та Міжнародний день сім'ї.

  Сьогодні ми низько вклоняємось всім матерям чиї сини і доньки воюють за нашу землю. Щодня в Україні плачуть  матері, бо везуть їх рідних дітей у домовинах.

 І ці материнські  сльози лягають пекучим щемом  на серця кожного українця. Де  віднайти слова, щоб заспоїти їх зболену душу? Як повернути спокій у їх зранені серця та  ласкаву посмішку на обличчя....? Як  вгамувати тривогу, за свою дитину, що воює … І лине день і ніч материнська молитва та прохання  до Бога.

Ведуча: Простелю рушники від порогу до рогу

До полів з чебрецю до ярів з дерези

Буду ниву орать і чекать перемогу

Повертайтесь живими наші рідні сини.

ВІДЕОПРОЄКТ: "Повертайтесь додому, сини"

Ведуча:  Як же  вас багато полетіло...

               Ще таких безвусих молодих...

               У хатах батьківських звечоріло...

               Вдарило, так боляче під дих.

               Господи, чи хватить в тебе неба?

               Щоб в раю усіх їх розселить...

               Боже мій, не забирай не треба...

               На землі дозволь їм ще пожить.

               Хай вони потопчуть ряст ногами...

               В отчий дім живими йдуть, не снами...

               Не ночами –   ні, а серед днів.

 Слова та музика  Анастасії  Прудіус

"Люди", виконує Анна Глей

 

Ведучий: Ти не смій  не вернутись назад

                 Ради тих, що там вдома чекають,

                 Що у Небо за тебе взивають,

                 Ти живим повертайся солдат!

                 Ти не вір, що шепочуть вітри...

                 Вір, що це лиш часова розлука,

                 Що обіймуть тебе ніжно руки,

                 Що тримали й просили: "Не йди!..."

                 Ти у серці печаль не ховай,

                 Хоч можливо  до болю тривожно,–

                 Мужнім плакати, кажуть, не можна,–

                 Ти надію міцніше тримай!

Хореографічна композиція "Не залишай мене одну",

виконують Яна Прадійчук та Іван Борисюк.

Ведуча:Летить весна весела, гомінлива,

               З землі життя проклюнулось до нас.

               У світі так багато стало дива.

               І так багато чарівних прикрас.

               Веселі квіти тягнуться до неба,

               А в небі синь і журавлі летять,

               А людям щастя, сонця й миру треба,

               І хай над нами кулі не свистять.

               Ми хочемо, щоб скрізь сміялись діти,

               Бо в світі так багато різних див.

               І щоб до мрій могли усі летіти,

               Й промінчик сонця кожному світив.

Українська народна пісня  в обробці   Григорія Верьовки "І шумить і гуде "

виконує Анастасія Семенюк. Концертмейстер Ольга Ярмольська.

 

Ведучий: У цей травневий день пишу листи до Бога

                Помисли ж бо чисті...

                 Спини нам, Боже, цюненависну війну

                 І зодягни весну в своє намисто.

                Верни нам мир. Отой, що був колись.

                Вже буслики вернулись на подвір'я.

               А сотні душ пішли до тебе в вись,
                Чи хватить всім на крила того пір'я?

                І дай нам, Боже, крихту теплоти,

                Щоб каганець вночі не загасився.

                І в біле...в біле зодягни хрести

               Всіх, хто пішов, та за життя світився.

                Почуй нас, Боже! І за все прости.

                І втіш нас грішних, помислом чи словом.

 Сл. та муз. С.Вакарчука "Квіти мінних зон"виконує Анастасія Гринь.

Варіація на тему української народної пісні в обробці Захарківа "Ішов відважний кошовий" виконує  Артур Чернишов. Концертмейстер Ольга Ярмольська.

Ведуча: Чарівна скрипка в скрипаля

              Скрипаль так віртуозно грає!

              Завмерло все – гаї, поля,

              Чарівна музика лунає.

              Цей надзвичайний інструмент

              Нам подарований від Бога.

              Заграє –  і в один момент

              Розвіє смуток і тривогу,
               В душі найкращі почуття

              Розбудить музика класична.

              Без музики нема життя

              Все вмре, а музика– це вічно!

Мартіні "Гавот" виконує Анастасія Семенюк.

Концертмейстер Ольга Ярмольська.

 Ведучий: Музика , як казка, музика жива

                   І не треба серцю будь-які слова

                  Бо чого не зможеш словом досягти

                  В музиці розкажеш щиру правду ти.

"Старовинна французька пісня"  обробка Векерлена. Виконує Анастасія Семенюк.

Концертмейстер Ольга Ярмольська.

Ведуча: Вислів "Музи мовчать коли говорять гармати" відомий давно. Проте найкращі твори світового мистецтва з'явилися  саме в найдраматичніші для людства періоди.

Культура – це теж зброя, якщо вміти нею вміло користуватися. Біда у нас спільна, бо сьогодні воюють одні, а завтра підуть інші. Та, не доведи, Господи, щоб село заніміло від горя! Життя повинне тривати, і люди мають підбадьорювати одне одного. Й хороша пісня тут грає   не останню роль.

муз.тв сл. Лесі Горової

"Музика звучить" виконує Анастасія Шпак.

Ведучий:Вона незламна! Вільна! Вперта!

                 І хоч посивіла коса,

                 Сміється з ворога відверто        

                  І гострить кожен день ножа...

                 Така одна! Моя країна!

                 В віночку з диму і вогню.

                 В кривавих шрамах і руїнах.

                 Та все ж відважна у бою.

                 За неї плаче божа Мати,

                 Збирають сльози всі святі.

                 Ще треба сіяти і жати

                  На Богом обраній землі...

       Слова  та музика Юлії Борозненко "ЖИВИ"

 виконує Анастасія Семенюк.

Ведучий:По землі крокує травень. Весна... У природи все іде за планом. Вона не чекає  слушного моменту, щоб відновитись,
І нам,українцям –  відновлення і позитиву!

Ми сильні, сміливі, творчі!

Українська нація – нація відродження!

Нація, яка відроджує впевненість, свободу та любов у всьому світі!

Ми віримо, що ще зовсім трішки і на нашій землі запанує мир і

Пройдуть століття, а ми будемо жити –
Ведуча: У маминих святкових рушниках
Червоним маком успекотнім літі,

Пахучим ябком на старих гілках,

Хрестом багряним в серці вишиванки

блакитним небом в золотих житах.

Ми будем ще! У співі колисанки,

В коралях і заквітчених хустках!

Ми будем жити – днів не рахувати.

У писанках, що знає цілий світ,

У квітах петриківських, встрокатих

Мисках, глечиках минувших літ,

У чорнобривцях, сіяних край тину,
В пахучих  короваях і пасках,
У стиглих гронах пишної калини,

В трипільських знаках, і у журавлях.

Пройдуть століття! А ми будем жити
У маминих святкових рушниках
Нас не здолати. Нас усіх не вбити

Бо маєм те, чого нема в рабах!

 

"ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА"-виконують всі учасники заходу.