Відновлення забутої української співочої традиції.
Партесний спів – елемент НКС Волинської області,
що був відроджений у зв’язку з перерваною традицією.
Давня українська музика, втілюючи цінності різних поколінь українців, відтворює багатовікову історію розвитку нашого суспільства та надає кожній особистості стале відчуття приналежності до національної спільноти. Ці аспекти в рази актуалізувалися від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.
Війна кардинально змінила життя і побут українського народу. Виклики, перед якими постало українське суспільство, змінили наші життєві пріоритети, цінності та уявлення про світ, ми стали глибше вивчати власну історію та культуру. Водночас, війна суттєво вплинула на діяльність митців, всі ресурси спрямовані на порятунок життя, волонтерство, допомогу армії. Оскільки націю ідентифікує культура, то нація без культури, самобутності не може існувати. Потрібно підтримати створене і відроджувати забуте та вкрадене. В свій час партесний спів допоміг українцям зберегти свою ідентичність, тому зараз є велика потреба у відродженні музики партесної доби. Необхідно створювати оновлені культурні сенси та практики, спрямовані на відновлення культурно-мистецької діяльності митців та створення культурного продукту на основі української музики, що надасть можливість переосмислення, трансформації, єднання та взаєморозуміння українського соціуму, утвердження громадянської позиції та патріотичного духу.
Партеси – унікальне музичне надбання українського народу, яке сягає в давнину понад 300 років, унікальний вид в парадигмі європейського бароко, адже створені кирилицею на відміну від усіх решти зразків, які написані на латинські тексти, із спільною технікою та концепцією музичного викладу. Ця тема мало досліджувана, маловідома в музичному середовищі і звичайно практично невідома для широкого загалу. Багато нотних зразків загублено, вивезено за межі України, в тому числі росію.
Традиція була перервана через втручання, викрадання і плюндрування російською імперією, а пізніше російською федерацією привласнення рукописів та ідентифікації авторів партесів. Дослідження та відновлення партесної музики розпочалися лише у 1960-х роках з ініціативи Онисії Яківни Шреєр-Ткаченко. А перші наукові праці з української партесної музики належать учениці О. Я. Шреєр-Ткаченко – Н. О. Герасимовій-Персидській. Продовжують цю справу учні Н. О. Герасимової-Персидської: Іван Кузьмінський, Євгенія Ігнатенко, Богдан Дем’яненко. Індивідуальним дослідницьким шляхом працює науковиця – Ольга Шуміліна, яка веде дослідження партесної музики з 1995 року по даний час, є визнаний фахівець у галузі української музики доби бароко (професорка мистецтвознавства). Має більш ніж 25-річний досвід роботи у музично-рукописних архівах України та інших країнах. На даний час, завдячуючи Ользі Шуміліній, є багато нововіднайдених, реконструйованих зразків українського барокових партесів Власне, наукові матеріали, та хорові партитури партесів її реконструкції ми використовуємо в своїй виконавській практиці.
Велику роль в становленні української держави, культури та всіх суспільних галузях 16-18 ст. відіграли церковні братства. На превеликий жаль це нівелюється в наш час, одиниці громадян знають про братський рух та його значення, не знають що в містах і селах давні храми – це є братські храми, і навіть предмет історії України має в програмі лише 1 урок присвячений братствам.
Братський рух кінця 16-початку 17 ст поширювався по всій території Київської митрополії, це сучасна територія правобережної України та територія Литви, Польщі і білорусі: національно-релігійні громадські організації русинів (українців) православної та унійної шляхти та міщан на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах та монастирях (звідси й походять назви більшості братств). При братствах виникали школи, шпиталі, друкарні, ремісничі справи тощо. Тобто центром тодішнього життя був братський осередок.
Доведений важливий історичний факт, що партеси виникли саме при братствах, творилися та розвивалися в братських храмах. Братства ініціювали розвиток і зміну старої традиції, якби не братства можливо і не було б українського бароко і майбутнього розвитку композиторської творчості та нової зміни стилів. Всі українські професійні композитори були приналежними до Київської митрополії. Завдяки братському руху ми маємо величезну церковно-музичну спадщину і фундамент композиторської національної творчості.
Внаслідок дослідження, популяризації та внесення до Обласного та з подальшим просування до Національного реєстрів, маємо надію відродиться історико-культурне явище партесний спів, партесні поголосники, – які просто лежали в архівах і були доступні лише для вузьких фахівців. Відбудеться промоція пам’яток сакральної архітектури Київської митрополії 17 ст – братські храми. Громадяни дізнаються, що існували церковні братства та про їх роль у становленні української держави, дізнаються про унікальну національну музичну спадщину – партеси.
Партесні концерти дуже складні для виконання, багатоголосні (від 4-х до 12-ти хорових партій) і віртуозні, тому їх виконують одиниці професійних колективів. Це надзвичайно важкі для виконання твори і технічно, і інтелектуально (постійно потрібно думати, про кілька факторів одразу: вокальна позиція, резонатори, дихання, правила інтонування ступенів ладу, штрих, правильна вимова давньоукраїнського тексту, баланс сили звуку голосів, загальний пульс і різні ритмічні малюнки).
Носіями на Волині елементу є – камерний хор «CREDO» (керівник Катерина Токало). Практикують даний вид співу лише кілька хорів в Україні: камерний хор «Київ», диригент – народний артист України Микола Гобдич (м. Київ), вокальний ансамбль «Partes», керівниця – Наталія Хмілевська (м. Київ), вокальний ансамбль «A cappella Leopolis», керівниця – Людмила Капустіна (м. Львів).
Відновлення забутої української співочої традиції. Партесний спів – музичний скарб нашого народу, про який мало хто знає навіть в культурному середовищі!
Громадська організація «Аматорське хорове об’єднання «Кредо» може стати майданчиком для започаткування регіонального і всеукраїнського хорового конкурсу партесного співу і в такий спосіб відроджувати і популяризувати партесний спів в Україні.
Реалізація наукової частини проєкту сприятиме дослідженню історії Братств Київської митрополії 17століття та розширить коло осіб, зацікавлених історією.
Стане початком пошуку втрачених рукописних колекцій партесної музики та нових імен композиторів, адже партеси виконувалися по всіх містах тогочасної України, скрізь були рукописи. Досі відсутня інформація про долю Львівської, Луцької, Чернігівської рукописних колекцій, не кажучи вже про інші міста.
Дослідження стануть основою для розробки доказової бази щодо приналежності до української культури творчості композиторів: Дилецького Миколи; Домарацького Івана; Левицького Германа; Календи Івана; Шеверовського Фоми, Пекалицького Симеона, що сприятиме утвердженню української ідентичності та консолідації української нації.
Відповідно цю важливу історичну інформацію, у якій закладена культурна спадщина як матеріальна, так і нематеріальна, потрібно доносити до громадян України, популяризувати і поширювати на теренах держави та за її межами. Плануємо розвивати та примножувати набуті знання та вміння, продовжувати дослідження про українських композиторів епохи бароко, тим самим популяризувати давню нематеріальну українську музичну спадщину. Зокрема, ділитися цим досвідом із колегами та втілювати в концертній діяльності.
Результатами грантового проєкту стали інноваційні культурні продукти:
1. Музичний кліп: партесний концерт «Дух Твой Благий», Симеона Пекалицького https://youtu.be/mG5loSQM1Yc?si=-jVOo7ZcjrUH0nam
2. Музичний кліп: партесний концерт №11 «Ізбавленія посла Господь», Івана Домарацького https://youtu.be/8_sNAaKN6wA?si=NdGCQM_fika04AM0
Відео подкасти "Українські барокові партеси: забуті композитори" в 3х серіях:
- «Витоки» https://youtu.be/s2jFTrvJa3M?si=H_QgLEOFUYehxVcL
- «Персоналії» https://youtu.be/4UrZWmZ9Jtw?si=VEyvUJW5vseIoV2g
- «Партесний спів в Луцькому Хрестовоздвиженському Братстві» https://youtu.be/IsZbxmRaWFA?si=fsdJGax4wqRIe2ty
