Традиція приготування сушених карасів у Шацькій громаді.
Рибні страви є невід'ємною частиною кулінарної традиції Шацької громади. Тут, на території з понад 30 озерами, багатими рибою, місцеві жителі здавна готують рибні страви, які стали символом не тільки побуту, але й туристичної привабливості. Однією з унікальних місцевих традицій є приготування сушених карасів у печі за давніми рецептами, що передаються з покоління в покоління.
Цей елемент традиції приготування сушених карасів нещодавно був включений до Обласного переліку НКС та схвалений для подальшого внесення до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Це важливе визнання відкриває нові перспективи для жителів Шацької громади та носіїв цієї традиції. Завдяки цьому кроку вони отримують можливість здобути ширше визнання та увагу на національному рівні. Такий статус сприятиме не тільки збереженню цієї унікальної традиції для громади, але й сприятиме більш активного просування та популяризації своєї культурної спадщини. Це допоможе зберегти та передавати традицію наступним поколінням, інтегруючи її у сучасне життя, сприяти розвитку національної культурної ідентичності.
Методи приготування та особливості сушіння карасів.
Сушення карасів є справжнім мистецтвом у селах Шацької громади, і кожен етап цього процесу має свої особливості. Спочатку рибу очищають від луски та нутрощів, ретельно промивають кілька разів. Далі карасів просолюють та перчать за смаком, перемішують і готують до сушіння. Для сушіння використовуються традиційні природні матеріали, такі як – солома, льон, очерет, сіно та ситник. Вони не тільки допомагають уникнути пригорання риби, але й надають їй унікального аромату.
Приготування сушених карасів здійснюється в печі. Спочатку розпалюють піч, після чого на деко укладають обраний матеріал (солому, льон, очерет, сіно або ситник), а зверху викладають рибу. Пічка повинна вигоріти, і лише після цього карасів ставлять сушитися. Процес зазвичай триває одну ніч.
Корисні властивості м'яса карася.
Карась – риба сімейства коропових, що водиться в багатьох водоймах нашої країни. М'ясо карася відоме своїми корисними властивостями, містить високий рівень білка, який є важливим для росту та розвитку організму, а також багате на амінокислоти, вітаміни та мінерали. Вітаміни та мінерали, що містяться в м'ясі карася, сприяють зміцненню нервової системи, покращенню обміну речовин, а також допомагають у захисті від серцево-судинних захворювань.
Карась містить фосфор, залізо, кальцій, цинк, а також антиоксиданти, такі як мідь, марганець і селен, що мають важливе значення для здоров'я шкіри, зубів, кісток і імунної системи, а також здатні боротися зі стресом і запобігати виникненню онкологічних захворювань.
Збереження та використання сушених карасів.
Висушена в печі риба може зберігатися роками, що робить її чудовим запасом на зиму. Сушені карасі використовуються для приготування рибної юшки, капусняка, а також дуже смачні самі по собі, як самостійна страва.
Мешканці Шацької громади, які практикують приготування сушених карасів.
Приготування сушених карасів є важливим елементом місцевої культури, і серед тих, хто продовжує цю традицію є багато досвідчених господинь та господарів із різних сіл громади. Серед них:
– Село Острів’я: Карамач Валентина Олексіївна (1962 р.н.), Верчук Лілія Володимирівна (1970 р.н.), Бакун Ольга Петрівна (1958 р.н.), Кузьмич Галина Семенівна (1956 р.н.), Сендер Віра Луківна (1965 р.н.);
– Село Хрипськ: Герасимук Ольга Андріївна (1968 р.н.), Бруско Людмила Петрівна (1951 р.н.);
– Село Затишшя: Шульга Тетяна Миронівна (1981 р.н.), Ципюк Надія Василівна (1983 р.н.), Цюриц Олена Анатоліївна (1985 р.н.);
– Село Прип’ять: Демчук Олександр Іванович (1988 р.н.), Карпук Василь Григорович (1975 р.н.), Сулік Олександр Анатолійович (1992 р.н.);
– Село Вілиця: Сіжук Тетяна Федорівна (1994 р.н.), Яцик Оксана Миколаївна (1993 р.н.;
– Село Мельники: Дударчук Галина Андріївна (1963 р.н.), Гінайло Галина Панасівна (1970 р.н.), Дударчук Тетяна Панасівна (1963 р.н.);
– Село Світязь: Плейтух Володимир Павлович (1970 р.н.);
– Село Піща: Крень Світлана Василівна (1993 р.н.), Міненко Пелагія Яківна (1953 р.н.);
Селище Шацьк: Пех Світлана Петрівна (1963 р.н.), Климик Лариса Володимирівна (1968 р.н.), Сорока Руслан Васильович (1993 р.н.), Ханзерук Валентина Віталіївна (1958 р.н.), Лончук Світлана Омелянівна (1968 р.н.), Редько Ніна Миколаївна (1960 р.н.).
Ці люди не лише зберігають традицію сушіння карасів, але й передають її наступним поколінням, що робить цей процес важливою частиною культурної спадщини Шацької громади.
Елемент традиції приготування сушених карасів в Шацькій громаді можна подивитися за посиланнями: