Традиція виготовлення та гри на дудці-колянці у Луцькій громаді.
Традиція виготовлення та гри на дудці-колянці – це давній елемент матеріальної та духовної культури, що є унікальним для Волинського регіону. Цей пастуший духовий інструмент не лише є частиною культурної спадщини, а й має глибокий зв'язок з історією та побутом місцевих жителів, зокрема Луцької громади.
Поліська дудка-колянка – це повздовжня флейта, яку робили методом знімання кори з кущових дерев таких як крушина, осока і вільха. В період сокоруху влітку шукалась пряма без сучків гілка яку надрізали, обстукували і стягували кору, далі очищену гілку розколювали ножем і робили два жолобки і з’єднували ці дві половинки корою яку ми зняли попередня з гілки і засовуємо її на ці дві вибрані половинки, потім наша заготовка має висохнути і наступним етапом є виготовлення свистка та ігрових отворів. Готовий інструмент замочується у воді для уникнення мікротріщин і можна грати.
Носіями елементу нематеріальної культурної спадщини є майстри та дослідники традиційної музики які на практиці та шляхом експедицій займаються відродженням цього інструменту:
Березюк Дмитро,
Юрій Ковальчук,
Олексій Нагорнюк.
Технологію виготовлення поліської дудки-колянки передається шляхом навчання та експедицій до сіл Волині та Полісся від старих майстрів по селах, записаних Юрієм Ковальчуком, який навчив Березюка Дмитра та Олексія Нагорнюка виготовляти цей інструмент.
Відродження цього унікального інструменту є важливим завданням для збереження культурної спадщини регіону. У збірці Волинського краєзнавчого музею зберігається поліська дудка-колянка, подарована Дмитром Березюком – майстром виготовлення музичних інструментів, членом Волинського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Для створення цього музичного інструменту майстер використав деревину Лесиного ясена, що ріс біля В’їзної вежі Луцького замку, що додає інструменту не лише культурну, а й історичну цінність.
Основною загрозою для збереження традиції виготовлення дудки-колянки є непередача знань про виготовлення цього інструменту наступним поколінням та втрата носіїв цієї традиції. На сьогоднішній день, один із останніх майстрів – Олексій Нагорнюк, який активно займався відродженням цього мистецтва, є діючим військовим, що ускладнює подальшу передачу знань і навичок. Відсутність належної уваги та підтримки з боку громади може призвести до забуття цієї традиції.
Тому визнання традиції виготовлення та гри на дудці-колянці як елемента нематеріальної культурної спадщини Луцької громади є надзвичайно важливим для збереження і популяризації цього унікального інструменту. Відродження цієї традиції не лише збагачує культурну спадщину Волині, але й створює нові можливості для розвитку культурного туризму, а також для навчання молодих музикантів, які можуть освоїти традиційні волинські мелодії, що виконувалися на цьому інструменті протягом століть.
Елемент традиції виготовлення дудки-колянки можна подивитися за посиланням:
