Елемент НКС «Соломоплетіння та народна флористика Турійщини», (інша назва «Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області»), побутує у селах Турійської територіальної громади Волинської області. Зокрема, селах Купичів, Туличів, Новий двір, Мокрець, Обеніжи, Соловичі, Кустичі Турійської громади, а також селищі міського типу Турійськ. Дослідження засвідчують, що у минулому столітті соломоплетіння на Волині було збережено у селах Ковельського, Турійського, Рожищенського, Любомльського, Старовижівского, Володимир- Волинського районів.
У побуті волинян ще у 30-40 роках минулого століття можна було зустріти солом’яні шкатулки, бочки для зберігання зерна і павуки, які вішали на стелі та дідухи, які вносили господарі і встановлювали на покуті у Свят-вечір. Дідух і павук знову набувають чинного місця у різдвяній атрибутиці Волині.
Нині головними носіями елемента у регіоні є Марія Кравчук та Валентина Якимович. Кравчук Марія Василівна має фахову освіту, тонке відчуття композиції і смаку, її роботи вражають довершеністю, а тому ними захоплюються шанувальники і мистецтвознавці України, далекого і близького зарубіжжя.
Майстриню Марію Кравчук, яка активно відроджує елемент «Соломоплетіння та народна флористика Турійщини», вперше познайомив з технікою спірального плетіння дідусь Олександр (так вона його називає), який на той час вміло виготовляв декоративні солом’яні шкатулки. Це було в серпні 1984 року. Олександр Якович відкрив усі премудрості предків, бо видно саме у цій жінці побачив продовжувачку соломоплетіння на Волині.
Якимович Валентина Петрівна, член громадської організації «Рукотвори Волині», має талант від Бога, з року в рік вдосконалює свою майстерність. Її роботи вражають глибоким змістом поліської традиції не лише українців, а й жителів різних континентів.
У виробах майстринь Турійщини зашифровано традиції, символи, знання та практики, що стосуються природи і світу. У доробках – різдвяні павуки, іграшки, янгоди, тварини, прикраси, сумки, капелюхи. Тут присутня своя символіка: коло – безперервний зв’язок, циклічність поколінь, ангелики – наші охоронителі, дзвоники закликають добру звістку, а коник – завжди на успіх.
Цей елемент вивчають у навчальних студіях учні 6-15 років у трьох загальноосвітніх школах Турійської громади. Величезне значення для відродження солоплетіння має мистецька студія під назвою «Житечко». Студійці перемагають на конкурсах і фестивалях різного рівня і для них ця творчість стала вагомою частиною життя. Марія Кравчук за 37 років зробила неможливе, прищепила любов до традиції соломоплетіння дітям і молоді, цей народний промисел став візиткою Турійщини. Ще сотні людей з різних областей України та інших країн світу мали можливість освоїти ази соломоплетіння під час майстер-класів.
Тринадцять років Валентина Петрівна Якимович передавала свої творчі набутки дітям у навчальній студії «Поліське золото». А коли побачила, що виховала достойну зміну, передала керівництво студією своїй учениці Мирославі Гловацькій. У студії «Поліське золото» тепер навчається правнучка Олександра Коптюка – Дарія Сташишина.
А ще тепер активно впроваджують традицію соломоплетіння і молоді майстрині: Дарина Жебко, Анна Безуглова, Інна Чонка, Людмила Стукалова, Ірина Булава, Ірина Челій, Людмила Данилюк. Христина Савюк презентувала свої солом’яні маски у сполучених Штатах Америки на Міжнародній виставці. Продовжує мамину справу і Син Марії Кравчук – Іван. Донька майстрині Валентини Якимович – Олеся також активно відроджує елемент.
Про турійських майстринь соломоплетіння знають в Англії, Америці, Нідерландах, Канаді, Бельгії, Польщі, Росії, Білорусії, Литві, Угорщині, Німеччині, навіть у далекій Японії, де побувала Марія Кравчук.
Це сонячне плетиво можна побачити у Волинському краєзнавчому музеї, першому в Україні музеї солом’яного мистецтва «Солом’яне диво», створеному Марією Кравчук у селі Купичів.
Заняття молодих майстринь
у студії Марії Кравчук
