Основним осередком, що зберігає елемент НКС
«Вишивка занизування», є родина Тимощуків
із селища Рокині Луцького району.
Мирослава Тимощук ‒ відома волинська
вишивальниця, її доньки ‒ Оксана Пузняк,
Оксана та Тамара Домбровські,
є членами Національної спілки майстрів
народного мистецтва України. Внучки
Мирослави Кузьмівни: Ярослава та Зореслава Пузняки, Іванна Бухарець перейняли
від бабусі та мам хист, майстерність у
вишивальному мистецтві.Родина має багато учнів, передає
премудрості традиційної для Волині
техніки вишивки «занизування» за
посередництва майстер-класів. Їхні
вихованки Валентина Карпюк, Галина
Головченко успішні майстрині, вже самі
активно пропагують волинську вишивку.
Голкове
ткацтво дуже давнє мистецтво, притаманне
Поліссю. Характерною особливістю цієї
техніки є те, що вишивальна нитка
протягується через усю довжину орнаменту,
аналогічно шву «уперед голкою».Вишивається, залежно
від узору, горизонтальними паралельними
стібками справа наліво до кінця ряду,
а потім у зворотному напрямку. Основним,
домінуючим кольоромвиступає червоний
або вишневий, ці
барви підкреслюють
синім або чорним.Вишивка технікою занизування
характеризується тим, що на вивороті –
дзеркальне відображення лицевої сторони.
У волинській вишивці зазвичай домінує
червона барва. На Поліссі переважали
темні курні та напівкурні хати, отож
господині вішали на стіни рушники з
яскравими червоними квітами щоб
причепурити оселю. Вишивали переважно
вузькі, або широкі смуги геометричного
орнаменту. Орнамент за своєю структурою
не складний, утворюється ритмічним
повторенням окремих, або вписаних один
в один ромбів, ламаних ліній, восьми
пелюсткових розетів, хрестів. Занизування
традиційно використовують під час
вишивання жіночого й чоловічого одягу,
рушників, скатертин, серветок та інших
декоративних виробів. Основним матеріалом
для вишивання є натуральні тканини
виготовлені з волокон природного
походження. Майстрині для роботи
використовують полотно, набір голок,
ножиці, наперстки, п’яльця, нитки.
Членами родини
Тимощуків зібрано понад тисячу елементів
та зразків вишивки. Велика
робота ведеться для функціонування
мистецької світлиці «Родинна спадщина»у селищіРокині, для
створення якої вони доклали багато
зусиль.
Оксана Пузняк
докладає багато зусиль для сприяння
роботи майстрів різних жанрів. У 1992-1995
роках організувала та очолювала
Волинський осередок Національної спілки
майстрів народної творчості України.Естафету перейняла
її мама Мирослава Кузьмівна. У ті часи
осередок активно пропагував відродження
волинських традицій. За вагомий особистий
внесок у збереженніта розвиткутрадицій української народної вишивки
Оксана Пузняк стала лауреатом обласної
премії імені Йова Кондзелевича.
Мирослава
Кузьмівна –неодноразовий
обласниймистецький стипендіат,
належить до когорти волинських
вишивальниць, які у 1980-90-х роках
відроджували народне мистецтво та давню
техніку занизування.Естафета сімейних традицій творчості
уже лягає на тендітні плечі молодшої
доньки ‒Тамари.
За період
творчої діяльності родина Тимощуків
виховала понад 50 учнів. Родинний осередок
продовжує працювати. Заняття з учнями
проводяться у «Мистецькій школі родини
Тимощуків», що діє при Світлиці «Родинна
спадщина» будинку культури селища
Рокині. Заняття проводяться з використанням
групових та індивідуальних форм навчання.Оновлену експозицію робіт було
представлено на святі з нагоди дня
селища Рокині.
Минулого року Зореслава
Пузняк презентувала свої роботи на
виставці у Київському політехнічному
університеті імені Ігоря Сікорського.
Зореслава і Ярослава Пузняки провели
майстер-класи у Ягеллонському університеті
(м. Краків, Польща). Також відбулися два
майстер-класи в культурно-мистецькому
центрі «Красне» міста Луцька.Учні Рокинівської школи,
продовжують розвивати елемент НКС на
заняттях гуртків, використовуючи техніки
вишивання занизування, яких навчилися
від майстринь – Зореслави, Ярослави,
Оксани Пузняків.
