Основною зоною побутування елемента «Чорнодимлена кераміка» є село Рокитне Старовижівського району Волинської області, а з 1991 року побутує в селах Гаразджа та Липини Луцького району.
     Чорнодимлена кераміка – один з найдавніших видів кераміки, кажуть, вона має магічну силу. «Задимлена», «закурена» кераміка потребує спеціальної масної глини, а щоб виріб досяг чорного кольору, потрібно провести обпалення глини без доступу кисню. Відповідно немає окислювального процесу. Якщо кисень зникає – вогню не має, але процес горіння є, тобто дрова горять без полум’я. Відповідно в глині є залізо, яке проступає і виріб стає чорним. Це природна реакція. Глини, у яких мало заліза, не чорняться. Глина з Рокитнянського родовища найкраща, саме її структура дає можливість волинським гончарам робити тонкостінний і дуже міцний посуд зручний у побуті і не потребує будь-якої подальшої обробки. Традиційна чорнодимлена волинська кераміка не фарбується і в неї нічого не додається. Вона зроблена абсолютно з натурального матеріалу – глина, вода, піч. Чорнодимлений посуд корисний. У такому глечику, наприклад, активують воду, тобто наливають на ніч і п’ють її. Вода насичуються вуглецем і таким чином діє як вугільна таблетка. В таких банячках можна готувати їжу, ставити в духовку. Чорний глечик зберігає молоко на 2-3 дні довше.
     Заснував осередок гончарства в Гаразджі Валерій Ленартович. Він привозив глину для роботи з Рокитнянського родовища. Спочатку він глину місить, проціджує, а далі розподіляє по гіпсових ванночках. Потому майстер вмикає конвектор, щоб підняти температуру і випарувати з глини зайву воду. Коли вона набуває густішої консистенції, запаковує її в поліетилен. Чорна кераміка виготовляється на гончарному крузі, далі вироби вигладжують спеціальним камінцем, який походить з того ж родовища глини, ним «виписують» орнаменти. Випалення глиняного посуду проходить у три етапи, кожен з яких триває по 8 годин. Зпершу вироби сушать. Під час другого етапу температуру в печі повільно підвищують. І нарешті у третій фазі піч розігрівають до максимуму, щоб закріпити отриманий результат. Коли піч вихолоджується, вироби дістаються і ретельно промиваються. Після випалювання вигладжена поверхня має темно-сріблястий, а не вигладжена – чорний колір.
     Керівником осередку гончарного мистецтва будинку культури села Липини КЗ «Центр КТМС» Підгайцівської сільської ради Луцького району є Віктор Дудко. Він гончарного мистецтва вчився у видатного майстра, голови осередку «Волинський обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України» Володимира Куцика. З 2016 року є активним членом ГО «Не святі горшки ліплять», яка займається відродженням, збереженням та популяризацією гончарного мистецтва.
     З грудня 2018 року у будинку культури села Липини відкрито «Осередок гончарного мистецтва», керівником якого є Віктор Дудко. Це дитяче клубне формування, яке налічує 35 постійних учасників. Юні гончарі постійно беруть участь у виставках дитячої творчості в БК села Липини.
    Віктор Дудко часто проводить майстер-класи з виготовлення гончарних виробів, намагаючись охопити різні верстви населення. Протягом 2021 року ним було проведено більше 20 майстер-класів для вихованців дитячих літніх таборів, дітей-інвалідів, батьків учасників «Осередку», вчителів Липинського ліцею та працівників культури Луцького району.