Тарас Шевченко став символом українського народу, уособленням його духовної сутності. Шевченкові думи, пісні, його полум’яний гнів стали думами, піснями і боротьбою мільйонів.

         Перед початком дійства  серед бажаючих шанувальників творчості поета відбулося декламування Шевченкової поезії «Коло Тарасового слова».

         Тарас Шевченко залишив нам у спадок найволелюбнішу книгу всіх часів – свій «Кобзар», у якому сторінка за сторінкою розкривається правда про сутність українця. Ця книга як реліквія шанується у родинах українців. Сім років тому Обласний науково-методичний центр культури започаткував традицію у день народження Шевченка прийти зі своїм «Кобзарем». Цього разу в акції взяли участь 211 осіб. Переможцям у різних номінаціях вручили подарунки – сучасні видання «Кобзаря». Так, у номінації «Найдавніше видання «Кобзаря»» перемогла Галина Марчук з виданням 1906 року, унікальне рукописне видання «Кобзаря» приніс Ярослав Корнелюк, наймолодшим за віком учасником акції стала Тетяна Горбач (2 місяці), найповажнішими за віком були Антон Костюк (90 років) та Ростислав Кушнірук (89 років).

         Розпочалися урочистості з покладання квітів до пам’ятника Тараса Шевченка. Згодом перед присутніми виступили представники творчої інтелігенції, науковці.

         Професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, голова Волинської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Людмила Стрільчук зазначила, що слово Тараса звучало на Майдані української Революції гідності, з ним йшли на барикади і на смерть не лише українці. Так, незадовго до смерті Шевченка цитував вірменин Сергій Нігоян: «борітеся – поборете, вам Бог помагає, за вас правда, за вас слава і воля святая». І це не випадково, тому що з усіх книг, які має скарбниця світової культури, поодиноко виділяються ті, які увібрали всю мудрість. Такою книгою став його «Кобзар».

         Заслужений вчитель України, почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, лауреат літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського, володарка Ордена Княгині Ольги 3-го ступеня Олеся Ковальчук зауважила, що силу єдності українцям дарує пам'ять та пошана до великого сина народу. Такі зустрічі, з її слів, потрібно сприймати як спільну молитву, як день нашої національної безпеки.

         Словами великого поета зверталися до лучан актори театру-студії «ГаРмИдЕр» та вихованці дитячої театральної студії «Догори дригом», які завершили виступ спільними обіймами.

         Пісня у виконанні хору Луцького районного будинку культури "Реве та стогне Дніпр широкий" стала емоційним фіналом свята.

         10 березня, минуло 158 років від дня смерті видатного українського поета, художника, філософа, громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка.

         До пам’ятника Тарасові Шевченку, що на проспекті Волі у Луцьку,  прийшли представники обласної та міської влади, представники творчої інтелігенції, учнівської та студентської молоді, громадсько-політичних організацій, лучани.

         Священнослужителі Свято-Троїцького кафедрального собору відправили панахиду з нагоди 158-ї річниці від дня смерті видатного поета.

Учасники зібрання поклали квіти до підніжжя пам’ятника Великому Кобзарю.

         До присутніх звернулася письменниця Ніна Горик. Проаналізувавши творчість Кобзаря, вона акцентувала увагу на актуальності і невмирущості його літературної спадщини яка веде за руку і нині всіх сущих українців.

         Мистецьке дійство «Нас гуртують думи Кобзаря» та панахиду організовано управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської облдержадміністрації та Обласним науково-методичним центром культури.