Елемент НКС «Смідинська капуста» (інша назва «Капуста по-смідинськи») побутує у селі Смідин Старовижівської громади Волинської області. У цьому селі більшість господинь вміють готувати цю страву. Зазвичай рецепт приготування передається у родинах від покоління до покоління.
Жителька Смідина Марія Потапівна Поляк розповідала, що вона дотримується традицій випікання капусти, яких навчилася у своєї матері. Жінка завжди запікає капусту у печі. На ніч дрова кладе біля печі, щоб як найраніше її розтопити. Перед тим, як почати випікати капусту, господиня обов’язково молиться. Готують до випікання капусту ще звечора. Знімають верхні листочки, добирають головки приблизно одного розміру, щоб вони пеклася приблизно однаковий час. Для цього капуста кидається на черінь (дно печі, де горять дрова), потім піч щільно закривається, а щілини між дверцятами і стіною замащують піском та глиною. Є господині, які воліють запікати капусту протягом ночі, тобто кладуть капусту в гарячу піч на ніч. Вранці запашну, соковиту капусту виймають з печі і заправляють квашеним огірком й часничком.
27 вересня православні українці відзначають Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. У народі його називають Здвиженням. В цей день у селі Смідин, відзначають престольний празник (престольне свято). У храмі відбувається Служба Божа. До свята люди готуються заздалегідь – стараються до празника викопати картоплю, зібрати з поля ті овочеві культури, які бояться морозу, навести лад у домі та біля нього.
Воздвиження – пісний день. Тому на свято готували тільки пісні страви: це пиріжки з квасолею, до яких обов’язково подавали моканку (розтертий у макітрі часник, заправлений олією, за бажанням додавали туди ж солені огірки), оселедці, смажили рибу, варили картоплю. Але королевою столу була печена капуста! Її смачѝли огірковим розсолом, олією, часником або заправляли цибулею. Гості, що їхали, або йшли у Смідин на празник говорили: «Їдемо у Смідин на капусту». І тепер люди із сусідніх сіл з’їжджаються до родичів, аби посмакувати запашною традиційною стравою сміденян.
Коли в сім’ї підростає донька, її мама починає навчати премудростям приготування основної страви Престольного свята, проте, якщо не має печі «Капусту по-смідинськи» в сучасній духовці приготувати не вдасться.
Основною загрозою побутуванню цього елемента НКС є зменшення кількості печей вгосподарствах. Щоб зберегти традицію, молоді люди все частіше будують печі на вулиці, тому ризик втрати цієї традиції незначний. Також, за відсутності печі багато жителів практикують випікання капусти в грубах (при наявностіу будинку пічного опалення).
